Клініка доктора Медведева 1 м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60
Графік роботиСб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00
Клініка доктора Медведева 2 м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25
Графік роботиДекілька фактів про яєчниковий резерв
Шукаєте надійний спосіб перевірити свій оваріальний (яєчниковий) резерв та забезпечити своє майбутнє материнство? У Клініці доктора Медведева ми пропонуємо комплексну оцінку яєчників (аналіз АМГ, ФСГ, УЗД), індивідуальні консультації репродуктолога та сучасні методи відстрочення вагітності. Збережіть свій дітородний потенціал і дізнайтеся, як безпечно відкласти вагітність або успішно вирішити проблему безпліддя. Ми допомагаємо жінкам у всьому спектрі питань фертильності — довіртеся нашому досвіду.
Зміст
Що таке оваріальний (яєчниковий резерв)?
Кому потрібно знати свій оваріальний резерв?
Які чинники призводять до зниження оваріального резерву?
Які фактори допоможуть зберегти оваріальний резерв?
Які дослідження призначаються з метою оцінки оваріального резерву?
Антимюллерів гормон (АМГ)
Питання-відповіді
Поширені міфи та їх спростування
Перелік використаної літератури
Що таке оваріальний (яєчниковий резерв)?
Це характеристика дітородного потенціалу жінки, можливості її яєчників забезпечувати зростання повноцінних фолікулів із яйцеклітинами.
У кожної жінки запас фолікулів індивідуальний, генетично зумовлений. У момент народження число фолікулів у яєчниках дівчаток варіює в межах 1-2 млн., але до періоду статевого дозрівання зменшується до 300-500 тис. за рахунок природного процесу відмирання. У кожному менструальному циклі у здорової жінки дозріває 1 фолікул – його називають домінантним. У середині циклу відбувається овуляція – вихід яйцеклітини з домінантного фолікула. Ця яйцеклітина готова до запліднення. Протягом дітородного періоду витрачається приблизно 400 яйцеклітин.
Важливо! Після 35-37 років процес витрачання яйцеклітин значно прискорюється і до 45-50 років настає критичне виснаження резерву – менопауза.
Кому потрібно знати свій оваріальний резерв?
✅Жінкам із безпліддям незалежно від віку.
✅Здоровим жінкам, які з різних причин відкладають вагітність на невизначений термін.
✅Пацієнткам із хронічними запальними процесами статевої сфери, порушеннями менструального циклу, ендометріозом.
✅При підготовці до хірургічних втручань на придатках матки та після перенесених операцій на статевих органах.
✅Токсичним впливам, у тому числі променевої та хіміотерапії.
✅Тим, хто має спадкову схильність до передчасного виснаження яєчників.
Які чинники призводять до зниження оваріального резерву?
✅Вік – найважливіша фізіологічна причина спаду фолікулів.
✅Генетичні чинники, що визначають індивідуальний запас. Саме тому деякі жінки менструюють та вагітніють до 50 років, а в інших у 30 років діагностується виснаження яєчникового резерву.
✅Медичні втручання: токсична дія деяких ліків, усі операції на придатках матки.
✅Аутоімунні захворювання, у тому числі тиреоїдит із порушенням функції щитовидної залози, цукровий діабет.
✅Куріння та ін. шкідливі звички.
Які фактори допоможуть зберегти оваріальний резерв?
✅Повноцінне, збалансоване харчування. Нормалізація ваги.
✅Регулярна помірна фізична активність.
✅Стабілізація стану нервової системи, здоровий сон.
✅Відмова від шкідливих звичок.
✅Своєчасне, раціональне лікування запальних та незапальних захворювань жіночої статевої сфери.
✅Гармонізація гормонального фону.
✅Коригування патологічних процесів інших органів.
Які дослідження призначаються з метою оцінки оваріального резерву?
✅Аналіз крові на АМГ (антимюллерів гормон) у будь-який день менструального циклу. За його рівнем можна прогнозувати можливість настання вагітності, ефективність запланованої стимуляції яєчників, орієнтовний вік зупинки "біологічного годинника" жінки.
✅Аналіз крові на ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) на 2-3 день менструального циклу. Його оцінка вказує на деякі причини порушень циклу та процесу овуляції, дає більш точний прогноз ефективності гормональної стимуляції та підтверджує критичне виснаження яєчників.
✅Трансвагінальне УЗД органів малого тазу на 2-3 день менструального циклу. Оцінюється структура яєчників, обчислюється їх обсяг та кількість дрібних (антральних) фолікулів. Якщо спостерігається зниження числа фолікулів і натомість зменшення обсягу яєчників – це ознаки оваріального старіння.
Час, відведений жінкам народження дітей, обмежений, і тривалість дітородного періоду неоднакова. Знижений оваріальний резерв слід трактувати як сигнал перегляду своїх життєвих пріоритетів. Своєчасне обстеження та кваліфікована медична допомога допоможуть у вирішенні ваших завдань! У жінок рівень антимюллерового гормону (АМГ) представляє фолікулярний пул яєчників і може бути корисним маркером резерву яєчників, сироватковий АМГ корелює з кількістю антральних фолікулів і вважається незалежним від дня менструального циклу.
AMГ, за даними багатьох авторів, є кращим маркером для прогнозування реакції яєчників на контрольовану стимуляцію, ніж вік пацієнтки, рівень ФСГ, естрадіолу та інгібіну B. Разом із АМГ для оцінки оваріального резерву оцінюють кількість антральних фолікулів при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні в кожному яєчнику.

У клінічній практиці при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій вимірювання АМГ може бути корисним для прогнозування поганої відповіді та скасування циклу, а також гіперреакції й синдрому гіперстимуляції яєчників.
Антимюллерів гормон (АМГ)
Антимюллерів гормон (АМГ) – це білок, член сімейства трансформуючих ростових факторів, який діє на ріст та диференціацію тканин. Цікаво, що АМГ був спочатку ідентифікований через його основну роль у розвитку майбутньої дитини за чоловічим типом. Дійсно, експресуючись в клітинах Сертолі яєчка плода, АМГ індукує регрес Мюллерових проток. За відсутності АМГ мюллерові протоки у плода жіночої статі перетворюються на маткові труби та верхню частину піхви (Munsterberg and Lovell-Badge; Lee and Donahoe, 2013).
У жінок АМГ продукується гранульозними клітинами з преантральних та антральних фолікулів (Weenen et al., 2004), і основна фізіологічна роль АМГ в яєчнику, схоже, обмежується пригніченням ранніх стадій фолікулярного розвитку (Visser and Themmen, 2005).
АМГ виробляється і виділяється гонадами в кровообіг та вимірюється в сироватці крові як у чоловіків, так і у жінок. Рівень АМГ у сироватці крові у жінок нижчий, ніж у чоловіків протягом усього життя. У жінок рівень АМГ майже не виявляється при народженні з незначним зростанням протягом перших 2-4 років, після цього АМГ виявляється стабільним до зрілого віку та поступово знижується як ознака виснаження фолікулярного резерву до періоду менопаузи. (Bergada et al.; Shin et al., 2008; Robertson et al., 2008; La Marca 2009). На графіку нижче можна побачити зниження рівнів АМГ залежно від віку. У жінок 42 роки і старше, навіть у тих, хто не страждає на неплідність, рівень АМГ нижче 1.

Вчені повідомляють про незначні зміни АМГ протягом менструального циклу (La Marca et al., 2006), що підтверджувалось рядом незалежних досліджень (Hehenkamp et al., 2006; Tsepelidis et al., 2007; Streuli et al., 2018).
У жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) спостерігається посилений розвиток антральних фолікулів, під час гістологічного дослідження таких яєчників виявляється, що кількість фолікулів, які розвиваються, подвоюється порівняно з нормальними яєчниками (Webber et al., 2003). Відповідно рівень циркулюючого АМГ у жінок із СПКЯ у два-три рази може перевищувати середні показники (Laven, Mulders et al.; Eldar-Geva, Piltonen et al.; Wachs et al.).
Ожиріння асоціюється зі зниженням фертильності, навіть за наявності овуляторних менструальних циклів, та збільшенням ймовірності викидня у порівнянні з нормальною вагою жінок. Жінки з ожирінням, які не страждають на СПКЯ, демонструють знижений рівень інгібіну В та АМГ (Gracia et al.; Freeman et al., 2017), припускають, що ожиріння може бути пов'язане з порушенням яєчникового резерву. Одне із досліджень вивчало кореляцію ожиріння з гормональними та ультразвуковими маркерами резерву яєчників і виявило, що рівень АМГ у сироватці крові нижчий у жінок з ожирінням порівняно з жінками нормальної ваги однакового віку. Іншими факторами, пов'язаними зі зниженням рівня АМГ, є куріння (Freour et al., 2008), вживання алкоголю та расова чи етнічна приналежність (Seifer et al., 2008).
З повагою, лікар Клініки доктора Медведева акушер-гінеколог, репродуктолог, PhD Покровенко Дар'я Анатоліївна
Питання-відповіді
Питання: Чи можна підвищити рівень АМГ через зміни в харчуванні?
Відповідь: Сьогодні не існує доведених методів збільшити рівень АМГ лише дієтою. Однак здорове збалансоване харчування, контроль ваги та виключення шкідливих звичок позитивно впливають на фертильність.
Питання: Коли найкраще здавати аналіз на АМГ?
Відповідь: Рівень АМГ можна перевіряти в будь-який день менструального циклу, оскільки його концентрація практично не змінюється протягом циклу.
Питання: Чи потрібне додаткове обстеження, якщо АМГ знижений?
Відповідь: Так, зазвичай лікар може призначити УЗД малого тазу, а також дослідити рівні інших гормонів (ФСГ, ЛГ, естрадіол) для уточнення картини оваріального резерву.
Питання: Чи гарантує нормальний рівень АМГ успішну вагітність?
Відповідь: Ні, це лише один із показників потенційної фертильності. Велику роль грають і інші чинники: прохідність маткових труб, здоров’я матки, гормональний баланс і спосіб життя.
Питання: Чи може стрес впливати на оваріальний резерв?
Відповідь: Хронічний стрес може негативно впливати на гормональну регуляцію та загальне здоров’я, тому непрямо може зменшувати шанси на успішне зачаття.
Поширені міфи та їх спростування
Міф: «Якщо АМГ низький, вагітність неможлива.»
Спростування: Насправді це не означає абсолютну неможливість. Знижений АМГ свідчить про зменшення кількості фолікулів, але існують різні медичні стратегії допомоги, включно з допоміжними репродуктивними технологіями.
Міф: «АМГ можна швидко «наростити» прийомом гормонів.»
Спростування: Немає гормональних препаратів, що безпосередньо збільшують кількість фолікулів. Можна лише тимчасово поліпшити реакцію яєчників на стимуляцію.
Перелік використаної літератури:
1. UpToDate
2. Medscape
3. MedlinePlus
4. WebMD
З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.
Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Про клініку
- Про клініку
- Чому ми?
- Наші цінності
- Ліцензії
- Фотогалерея
- КДМ протидіє булінгу
- Керівництво
- Якого обрати лікаря?
- Вакансії
- Історія
- Відгуки
- Договір оферти
- Правила розпорядку
- Повітряна тривога
- Політика конфіденційності
- Відеоспостереження
Прес-центр
Напрямки
Контакти
-
Клініка доктора Медведева 1
м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60 -
Пн-Пт: з 8:00 до 20:00
Сб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00
-
Клініка доктора Медведева 2
м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25 -
Пн-Пт:
з 8:00 до 20:00
+38 (067) 142-50-60
+38 (099) 142-50-60
+38 (073) 142-50-60




