Епізіотомія

Епізіотомія – це хірургічний розріз у ділянці промежини (проміжок між піхвовим отвором і анусом), який може застосовуватися під час пологів. Основна мета процедури – розширити вагінальний отвір і полегшити народження дитини, особливо за умови термінової необхідності чи певних акушерських показань. У нашій клініці ми прагнемо забезпечити жінкам професійну медичну допомогу, мінімізувати ускладнення та допомогти швидко відновитися після епізіотомії. У цій статті ви дізнаєтеся, коли потрібна епізіотомія, які види розрізів існують, як їх виконують, а також як доглядати за швами. Ми розглянемо ризики та переваги процедури, післяопераційний період і відповімо на поширені запитання, щоб кожна жінка могла приймати поінформовані рішення щодо власного здоров’я та максимально комфортно пройти через усі етапи народження дитини.

Зміст:
Що таке епізіотомія
Коли застосовується епізіотомія
Типи епізіотомії
Як виконується процедура
Можливі ризики та ускладнення
Як доглядати за швами
Психологічні аспекти
Чи можна запобігти епізіотомії
Як ми можемо допомогти у нашій клініці
Відновлення сексуальної активності після епізіотомії
Питання-відповіді
Список використаних джерел

Що таке епізіотомія

Епізіотомія – це оперативний розріз тканин промежини (ділянка між задньою стінкою піхви та анальним отвором), який здійснюється у другому періоді пологів. Основна мета цього розрізу – створити більший простір для народження дитини, коли виникають певні показання. Історично епізіотомію робили дуже часто, вважаючи, що вона допомагає уникнути мимовільних глибоких розривів тканин. Проте сучасні дослідження показують, що рутинне виконання епізіотомії не завжди виправдане. У багатьох випадках краще віддати перевагу природному розтягненню тканин, що може бути менш травматичним для жінки.

Сьогодні епізіотомія рекомендується лише за певними акушерськими показаннями. Наприклад, якщо потрібно терміново прискорити народження дитини, щоб запобігти браку кисню чи іншим можливим ускладненням. Або коли є ризик складного розриву промежини, який може у подальшому призвести до тривалого й болісного відновлення. Незважаючи на те, що епізіотомія – це невелика операція, вона залишається втручанням у природний процес, отже рішення про її виконання приймають індивідуально, залежно від стану матері та плода.

Процедура епізіотомії належить до компетенції акушера-гінеколога. Перед проведенням розрізу зазвичай застосовують місцеве знеболення (якщо немає епідуральної анестезії), щоб зменшити відчуття болю. Після народження дитини і відділення плаценти, лікар ушиває розріз розсмоктуваними швами. З часом рана заживає, а біль зникає. Проте важливо правильно доглядати за цим швом, дотримуватися рекомендацій лікаря та бути уважною до симптомів, аби мінімізувати ризик ускладнень та якнайшвидше повернутися до звичного способу життя.

Коли застосовується епізіотомія

Рішення про епізіотомію приймається за показаннями. Іноді ситуації під час пологів вимагають термінового народження дитини, коли, наприклад, спостерігається погіршення частоти серцевих скорочень плода або ознаки гіпоксії (нестачі кисню). У такому разі акушер-гінеколог може обрати епізіотомію, щоб швидше завершити другий період пологів. Ще однією причиною може бути необхідність використання інструментальних методів (наприклад, вакуум-екстрактора чи акушерських щипців), коли для безпечного застосування цих приладів потрібен достатній простір.

Інший варіант – якщо голівка або плечі дитини надто великі, і є ризик значного розриву тканин. Хоча чіткого алгоритму, що визначає «критичний» розмір, не існує, лікар оцінює ситуацію «тут і зараз» згідно з перебігом пологів, розмірами тазу жінки, положенням та розмірами плода, еластичністю тканин промежини тощо. Мета – уникнути ще більших травм, які можуть призвести до тривалого загоювання та серйозних ускладнень.

Загалом підхід до епізіотомії сьогодні змінився. Замість рутинного розрізу її роблять, коли це справді потрібно. Значною мірою це пов'язано з доказовими підходами, які наголошують на виваженому використанні процедури. Тож, коли пологи проходять спокійно, серцебиття дитини в нормі, і немає показань для прискореного завершення пологів – розріз не виконують. Важливо, щоб жінка була поінформована і розуміла, що це за метод, навіщо він може знадобитися і які наслідки може мати.

Типи епізіотомії

Існують дві основні техніки виконання епізіотомії: середньо-сагітальна (або медіанна, “прямо вниз”) і медіолатеральна (косий розріз). Кожна з них має свої переваги та недоліки.

Середньо-сагітальна епізіотомія (медіанна). У цьому випадку розріз робиться вертикально вниз від задньої стінки піхви у напрямку до ануса. Переваги: менш виражений біль при загоєнні та, як правило, краща косметична картина після відновлення. Проте цей тип розрізу може збільшувати ризик розповсюдження травми у бік анального отвору, якщо розріз «піде далі» під час пологів.

Медіолатеральна епізіотомія. Цей розріз робиться під кутом від задньої стінки піхви у бік стегна, щоб уникнути прямого поширення до ануса. Перевага – менший ризик ушкодження анального сфінктера, що вкрай важливо для збереження контролю над дефекацією. Недолік – у деяких випадках загоєння може бути більш болісним, і рубець може викликати певний дискомфорт.

Вибір між медіанною та медіолатеральною епізіотомією залежить від досвіду лікаря, клінічної ситуації та індивідуальних особливостей тазового дна породіллі. У будь-якому разі завдання фахівця – мінімізувати травму і забезпечити найкращий результат для матері та дитини.

Як виконується процедура

Епізіотомія зазвичай відбувається в другому періоді пологів – коли розкриття шийки матки завершилося, і розпочинаються потуги (активні зусилля для вигнання плода). Якщо у жінки є епідуральна анестезія, вона може й не відчути, як саме роблять розріз. Якщо епідуральної анестезії немає, лікар застосовує місцеве знеболення в ділянці промежини, щоб знечулити тканини перед розрізом.

Технічно процедура виглядає так. Коли лікар бачить, що голівка дитини вже майже прорізається через тканини і є ризик неконтрольованого розриву чи є нагальна потреба прискорити народження, робиться розріз довжиною зазвичай від 2 до 4 сантиметрів. Цей крок виконується швидко та акуратно за допомогою стерильних інструментів. Після народження дитини та відділення плаценти лікар ушиває рану спеціальними нитками, які зазвичай розсмоктуються самостійно протягом кількох тижнів.

Загалом увесь процес займає небагато часу. Головне для жінки – не панікувати, пам’ятати, що в більшості випадків епізіотомія робиться в інтересах безпеки матері і дитини. По завершенні пологів медперсонал стежить за станом шва, щоб виявити будь-які аномальні кровотечі, гематоми чи інші ускладнення.

Важливо зазначити, що процедурою епізіотомії займається кваліфікований акушер-гінеколог. У нашій клініці ми намагаємося звести до мінімуму потребу в цьому втручанні, застосовуючи сучасні технології, методи підготовки м’яких тканин та техніки ведення пологів. Проте коли обставини вимагають, ми володіємо всіма необхідними навичками та засобами, щоб виконати її безпечно і з мінімальними наслідками.

Можливі ризики та ускладнення

Як і будь-яка хірургічна маніпуляція, епізіотомія має певні потенційні ризики та ускладнення. Серед них:

Інфікування. Розріз промежини – це відкрита рана, тож існує ризик розвитку інфекції. Запобігти їй допомагає дотримання правил особистої гігієни та рекомендацій лікаря щодо догляду за швами.

Кровотеча. Інколи у ділянці розрізу можуть пошкоджуватися кровоносні судини, що призводить до більшої крововтрати. Проте зазвичай такі ситуації швидко контролюють у пологовому залі.

Гематома. Скупчення крові під шкірою чи в тканинах промежини. Якщо гематома велика і викликає біль або загрозу інфікування, може знадобитися її розкриття та дренування.

Біль та дискомфорт під час загоєння. Зазвичай перші дні після пологів жінка може відчувати біль, дискомфорт, набряк у ділянці шва. Але правильний догляд, знеболювальні та дотримання порад лікаря допомагають швидше відновитися.

Травма анального сфінктера або прямої кишки. Особливо це стосується медіанної епізіотомії, коли розріз може мимоволі «продовжитися» у бік ануса. Хоча такі ускладнення трапляються нечасто, вони можуть призвести до нетримання калу або інших функціональних порушень, якщо уражено анальний сфінктер.

Формування рубцевої тканини, що може викликати болючі відчуття під час статевого акту або навіть емоційний дискомфорт. Проте з часом, за адекватного догляду, болючість зменшується або зовсім зникає.

Незважаючи на ці ризики, епізіотомія в багатьох випадках залишається корисним інструментом для безпечного завершення пологів. Ключем до успішного результату є професіоналізм та досвід лікаря, а також уважний догляд і підтримка в післяпологовому періоді.

Як доглядати за швами

Правильний догляд за раною – одне з найважливіших питань після епізіотомії. Оптимальна гігієна допомагає запобігти інфікуванню, а також сприяє швидшому і комфортнішому загоєнню. Ось кілька важливих аспектів:

✅Перше і головне – дотримання чистоти. Після кожного відвідування туалету бажано акуратно обполіскувати промежину чистою (можливо, прохолодною) водою, а потім промокувати її м’яким рушником. Це допомагає зберегти шов сухим і чистим, адже вологе середовище сприяє розмноженню бактерій.

✅Регулярна зміна гігієнічних прокладок. У післяпологовому періоді жінка має виділення (лохії), і гігієнічні прокладки необхідно замінювати достатньо часто – кожні 2–4 години або частіше, якщо виділень багато.

✅Повітряні ванни. Декілька разів на день варто давати шву «подихати». Просто полежати чи посидіти без нижньої білизни (у закритому приміщенні, де тепло), щоб шкіра підсохла. Це сприяє кращому загоєнню.

✅Знеболювальні препарати. Якщо біль турбує, можна використовувати знеболювальні, які дозволив лікар. Іноді допомагають холодні компреси на промежину (наприклад, мішечок із льодом, загорнений у чисту пелюшку) у перші 24 години. Вони зменшують набряк і больові відчуття.

✅Сидячі ванночки (сітц-ванни). Кілька хвилин у теплій воді (можливо з легким антисептичним розчином, якщо лікар порадить) допомагають розслабити м’язи промежини і покращити кровообіг. Це сприяє пришвидшенню загоєння. Але важливо не робити воду надто гарячою, щоб не посилити набряк.

✅Використання спеціальних подушок для сидіння (у формі бублика) може допомогти знизити тиск на шов і зменшити дискомфорт.

Контрольні огляди в лікаря. Зазвичай перший огляд відбувається в пологовому будинку. Далі жінці можуть призначити відвідування гінеколога через 1–2 тижні після пологів, щоб упевнитися, що все гоїться належним чином. Якщо з’являється сильний біль, почервоніння, неприємний запах або підвищується температура – це може свідчити про інфікування, тож варто негайно звернутися до лікаря.

Загалом, якщо дотримуватися правил гігієни і уникати надмірних фізичних навантажень, шви після епізіотомії загоюються доволі швидко. Середній термін – від 2 до 4 тижнів, хоча на повне відновлення тканини може піти більше часу. Кожен організм індивідуальний. У нашій клініці ми завжди детально пояснюємо кожній жінці, як доглядати за швами, і відповідаємо на всі запитання, що виникають у післяпологовому періоді.

Психологічні аспекти

Пологи – це не лише фізичний, а й психологічно насичений процес. Епізіотомія інколи може викликати почуття тривоги або страху, особливо якщо жінка раніше чула про болісний післяопераційний період чи ускладнення. Потрібно пам’ятати, що знання і розуміння процедури значно знижують рівень стресу. Якщо ви розумієте, чому може знадобитися епізіотомія, і довіряєте лікареві, це допоможе подолати хвилювання.

Іноді жінки можуть відчувати розчарування чи навіть провину, якщо вважали, що народжуватимуть «природно» без жодних втручань, а в результаті отримують розріз. Але життя і здоров’я дитини та самої матері – пріоритет. Епізіотомія нерідко стає рятівною процедурою, що запобігає ще більшому травмуванню тканин.

Після пологів, коли знеболювальні вже не діють, може додаватися емоційне навантаження через біль у зоні шва, складнощі з доглядом за немовлям, відсутність повноцінного відпочинку. Важливо спілкуватися з партнером, родиною, медичними працівниками, доносити, що саме турбує і чому ви відчуваєте дискомфорт. При потребі можна звернутися по допомогу до психолога, який спеціалізується на перинатальній сфері.

У нашій клініці ми приділяємо велику увагу не лише фізичному здоров’ю жінки, а й її емоційному стану. Регулярні бесіди, пояснення, групи підтримки або індивідуальні консультації допомагають жінкам краще впоратися з переживаннями та якнайшвидше пристосуватися до нового етапу в житті.

Чи можна запобігти епізіотомії

Попри те, що в деяких випадках епізіотомія є необхідною, існують способи, які можуть знизити ймовірність її проведення:

✅Підготовка тканин промежини до пологів. Існують спеціальні вправи (наприклад, Кегеля), які сприяють зміцненню м’язів тазового дна та підвищенню їх еластичності. Також вагітним можуть рекомендувати легкий масаж промежини з використанням натуральних олій.

✅Правильна поведінка в пологах. Зокрема, освоєння технік релаксації, правильного дихання та ефективних потуг. Спокійне, усвідомлене ведення пологів, коли жінка відчуває підтримку й може слухати сигнали власного тіла, часто допомагає уникнути надмірних або неправильних напружень.

✅Наявність у породіллі можливості змінювати положення тіла під час потуг. Деякі пози можуть зменшити тиск на промежину, дозволяючи їй розтягуватися поступово і природно.

✅Адекватний моніторинг стану дитини. Якщо лікарі заздалегідь бачать, що дитина може зазнати гіпоксії, часто коригують стратегію ведення пологів, дають можливість матері змінити положення, збільшують приплив кисню чи вживають інших заходів для уникнення екстрених ситуацій, коли епізіотомія стає неминучою.

✅Все це, звісно, не гарантує стовідсоткового уникнення епізіотомії, адже пологи – процес непередбачуваний. Але добре підготоване тазове дно і правильна поведінка під час перейм і потуг здатні зменшити шанси на хірургічне втручання.

Відновлення сексуальної активності після епізіотомії

Одне з найпоширеніших запитань жінок – коли можна повертатися до статевого життя після пологів із проведенням епізіотомії. Як правило, лікарі рекомендують почекати принаймні 4–6 тижнів. За цей час більшість швів загоюються, лохії припиняються, а матка повертається до свого початкового розміру. Проте це середній показник, і у кожної жінки процес загоєння може займати різний час.

На початку відновлення інтимних стосунків може виникати відчуття сухості піхви через гормональні зміни, особливо якщо жінка годує грудьми. Використання лубрикантів на водній основі допомагає пом’якшити тертя та знизити больові відчуття. Якщо біль або дискомфорт не минають, варто звернутися до лікаря – можливо, причина полягає у надмірному рубцюванні чи інших ускладненнях, які потребують додаткового лікування.

Психологічний аспект теж важливий. Деякі жінки відчувають страх болю або неприємних відчуттів після перших спроб статевого контакту. Спокійне, поступове повернення до сексуальної активності зі взаємним розумінням і терпінням з боку партнера – найкращий шлях. Якщо тривога занадто сильна, можна звернутися до психолога або сексопатолога, які допоможуть подолати страх і повернутися до гармонійного інтимного життя.

Пам’ятайте, що кожна жінка – індивідуальна. Не варто порівнювати себе з іншими чи орієнтуватися на «стандартні терміни». Головне – робити все поступово, орієнтуватися на власні відчуття і за потреби консультуватися з лікарем.

Питання-відповіді

Чи болить сама процедура епізіотомії?

Більшість жінок не відчувають розрізу безпосередньо, оскільки у другому періоді пологів їм або зроблено епідуральну анестезію, або застосовують місцеве знеболення. Основний дискомфорт зазвичай виникає після пологів під час загоєння шва.

Чи обов’язково робити епізіотомію при перших пологах?

Раніше існувала думка, що при перших пологах епізіотомія допомагає уникнути розривів. Зараз цей підхід переглянуто. Процедуру виконують лише за чіткими показаннями. Якщо тканини еластичні та немає ризику ускладнень, розріз може не знадобитися.

Як швидко загоюються шви?

Зазвичай перші 2–4 тижні – це період основного загоєння, коли біль і дискомфорт зменшуються. Повне відновлення тканин може тривати довше, до кількох місяців. Головне – дотримуватися гігієни і рекомендацій лікаря.

Чи впливає епізіотомія на майбутні пологи?

Наявність рубця на промежині не завжди означає, що при наступних пологах обов’язково робитимуть повторну епізіотомію. Все залежить від стану тканин і перебігу пологів. Багато жінок народжують природно без розрізу.

Що робити, якщо після загоєння шва залишилися болючі відчуття під час сексу?

Якщо дискомфорт триває, спробуйте використовувати зволожуючі засоби (лубриканти), обирайте зручні пози, приділяйте увагу прелюдії. Якщо проблема не зникає, зверніться до гінеколога, який оцінить стан рубця чи можливі інші причини болю.

Список використаних джерел

1.American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Practice Bulletin No.165: Prevention and Management of Obstetric Lacerations at Vaginal Delivery. Obstet Gynecol. 2016;128(4): e1–e15. ​
2.World Health Organization (WHO). WHO recommendations: intrapartum care for a positive childbirth experience. Geneva: WHO; 2018. ​who.int
3.East CE, Lau R, Biro MA. Perineal techniques during the second stage of labour for reducing perineal trauma. Cochrane Database Syst Rev. 2022;(6):CD006672.​
4.Cunningham FG, Leveno KJ, Bloom SL, Dashe JS, et al. Williams Obstetrics. 26th ed. New York, NY: McGraw-Hill Education; 2022.​
5.FIGO Safe Motherhood and Newborn Health Committee. Best Practices in Normal Labor and Delivery. Int J Gynaecol Obstet. 2020;148(Suppl 2):118–127.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: