Генетичне тестування на сімейні раки, нові рекомендації 2025

Оновлені рекомендації NCCN 2025 рокущодо генетичного тестування при раку молочної залози та гінекологічних злоякісних новоутвореннях.

Зміст

Показання до генетичного тестування
Вибір генетичних тестів і цільових генів
Післятестове консультування та інтерпретація результатів
Ключові рекомендації щодо клінічного менеджменту носіїв мутацій

Показання до генетичного тестування

Якщо у жінки або в родині спостерігаються випадки раку грудей чи гінекологічних пухлин у молодому віці (наприклад, до 45–50 років), або є кілька близьких родичів з аналогічними захворюваннями, рекомендується провести генетичне консультування. Ціль – з’ясувати, чи може йтися про спадковий (генетичний) синдром. Найпоширеніші ситуації, коли варто задуматися про тестування:

✅Рак молочної залози в молодому віці (≤45 років), або два й більше випадків раку грудей у родині.
✅Трипл-негативний рак молочної залози (часто пов’язаний з мутаціями, зокрема в BRCA1).
✅Рак яєчників (епітеліальний) у будь-якому віці – кожній такій пацієнтці рекомендоване генетичне обстеження.
✅Рак фаллопієвих труб або первинний перитонеальний рак, що тісно пов’язані з ризиком BRCA.
✅Рак ендометрія (тіла матки) у молодому віці або коли в родині є випадки колоректального раку (підозра на синдром Лінча).
✅Рак підшлункової залози та/або високодиференційований рак простати (особливо в молодому віці або якщо в родині багато випадків раку грудей чи яєчників).
✅Рідкісні пухлини (наприклад, чоловічий рак грудей у будь-якому віці) або незвичні комбінації пухлин у родині.
✅Наявність у родині вже виявленої специфічної мутації (наприклад, BRCA1 або BRCA2), навіть якщо людина ще не хворіла.

Таким чином, якщо у вас чи у ваших близьких є такі випадки, потрібно звернутися до фахівця з медичної генетики. Він оцінить сімейний анамнез, визначить, які саме гени варто досліджувати, та пояснить, які наслідки можуть мати результати тесту.

Вибір генетичних тестів і цільових генів

Сьогодні більшість лабораторій пропонують мультигенні панелі – одночасне дослідження кількох генів, пов’язаних із ризиком раку. Це зручно, адже різні “синдроми” можуть мати подібні клінічні прояви. Наприклад, рак грудей може бути зумовлений мутацією в BRCA1, BRCA2, PALB2 та ін.

✅Гени для тестування: BRCA1, BRCA2 найважливіші для раку грудей і яєчників. Також можуть досліджуватися інші гени (TP53, PTEN, CHEK2, ATM тощо), залежно від сімейних випадків захворювань.
✅Панельна стратегія: якщо сімейний анамнез натякає на синдром Лінча, панель міститиме гени MLH1, MSH2, MSH6, PMS2 тощо. При підозрі на інші рідкісні синдроми (Лі-Фраумені, Коудена), до тесту додадуть TP53 чи PTEN.
✅У випадку “відомої” мутації: якщо хворий родич має конкретний мутаційний варіант (скажімо, “знайшли BRCA1”), у інших членів родини насамперед перевіряють саме цей варіант.
✅Аналіз із пухлини vs крові: якщо в тканині пухлини вже виявлено “підозрілу” мутацію, її обов’язково перевіряють у крові (гермінативне тестування), щоб визначити, чи це справді спадковий варіант.

Перед аналізом проводять генетичне консультування: лікар чи генетичний консультант пояснює, які гени входитимуть до панелі, що означають різні результати (позитивний, негативний, невизначений). Так ви заздалегідь розумієте, з якою інформацією можете зіткнутися.

Післятестове консультування та інтерпретація результатів

Коли результати готові, вони можуть бути:

Позитивні (виявлено патогенну або ймовірно патогенну мутацію): це підтверджує спадковий синдром. Вам пояснять, наскільки ця мутація підвищує ризик раку, як часто тепер потрібно проходити обстеження або чи варто подумати про хірургічну профілактику. Також порекомендують повідомити близьких родичів, адже ймовірність успадкування – 50%.

Негативні (патогенну мутацію не знайдено):

✅Якщо в родині була вже відома мутація, а у вас її не виявили (“true negative”), це добра новина: ви не несете ту конкретну генетичну зміну.
✅Якщо ж мутації не знайшли, але всі ознаки вказують на можливий спадковий рак, залишається ймовірність, що мутація просто не потрапила в діапазон цього тесту або поки що науці невідома. Тоді лікар може радити все одно частіше обстежуватися.
✅VUS (варіант невизначеного значення): у гені знайшли зміну, але поки не зрозуміло, небезпечна вона чи ні. У такому випадку рекомендації базуються на вашому особистому та сімейному анамнезі, а не на цій «незрозумілій» мутації. Більшість VUS згодом виявляються безпечними. Перевіряти родичів на таку неоднозначну зміну рутинно не рекомендують.

Усі ці тонкощі вам має пояснити фахівець після отримання результату. Якщо тест позитивний, часто змінюється тактика лікування або посилюються заходи профілактики. Якщо негативний, але підозра на спадкову природу лишається, лікар може скласти програму спостереження, ніби ризик вищий за середній.

Ключові рекомендації щодо клінічного менеджменту носіїв мутацій

Коли в людини виявлено спадкову мутацію, це важливо для довгострокового плану спостереження і лікування. Нижче головні напрямки профілактики й менеджменту:

1. Посилений скринінг

✅Рак грудей: ранні та регулярні огляди грудних залоз, щорічна мамографія й МРТ молочних залоз (зазвичай починають з 25–30 років залежно від мутації).
✅Рак яєчників: на жаль, ефективного скринінгу не існує. Інколи роблять УЗД органів малого таза і аналіз крові (СА-125), але це не завжди надійно виявляє пухлину на ранніх стадіях.
✅Інші види раку: при синдромі Лінча роблять регулярні колоноскопії з молодого віку, при мутації TP53 (Лі-Фраумені) – МРТ усього тіла один раз на рік тощо.

2. Профілактичні операції

✅Видалення яєчників і труб (сальпінго-оофоректомія): рекомендоване носіям BRCA1/2 після завершення планування сім’ї (переважно у 35–45 років). Це різко зменшує ризик раку яєчників і частково знижує ризик повторного раку грудей.
✅Профілактична мастектомія: обговорюється з жінками з високопроявними мутаціями (BRCA1/2, TP53, PTEN). Вона знижує ризик раку грудей приблизно на 90%. Рішення завжди індивідуальне.
✅Видалення матки: у випадку синдрому Лінча або Коудена, якщо дуже високий ризик раку ендометрія, іноді радять профілактичну гістеректомію (часто разом з видаленням яєчників).

3. Медикаментозна профілактика

✅Для раку грудей: тамоксифен або інші препарати можуть частково зменшувати ризик. Проте рішення про хіміопрофілактику приймається з урахуванням побічних ефектів та типу мутації.
✅Для раку яєчників: тривале застосування комбінованих оральних контрацептивів може суттєво знизити ризик, але має і свої ризики. Все вирішується індивідуально з лікарем.

4. Вплив на лікування існуючого раку

✅Якщо у людини вже виявлений рак грудей або яєчників і під час обстеження знайдено мутацію, лікар може запропонувати додаткові або змінені методи терапії (наприклад, PARP-інгібітори при BRCA).

✅У деяких випадках уникають променевої терапії, якщо мутація (наприклад, TP53) підвищує ризик нових пухлин від опромінення.

Усе це зазвичай відбувається за участю мультидисциплінарної команди: онколога, генетика, хірурга, гінеколога та інших фахівців. Головна мета – зменшити шанси на розвиток онкологічного захворювання або виявити його на дуже ранніх стадіях, коли лікування найефективніше.

Список літератури

1. National Comprehensive Cancer Network (NCCN). NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology: Genetic/Familial High‑Risk Assessment: Breast, Ovarian, and Pancreatic. Остання редакція, 2025.
2. Daly MB, Pal T та ін. NCCN Guidelines® Insights: Genetic/Familial High‑Risk Assessment: Breast, Ovarian, and Pancreatic, Version 2.2024. Journal of the National Comprehensive Cancer Network, 2023