Гестаційний цукровий діабет

05.01.2021

Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) – це підвищений рівень глюкози у крові, який уперше виявляють під час вагітності. У Клініці доктора Медведева ми забезпечуємо повноцінну діагностику, ефективний контроль та індивідуальний підхід до лікування ГЦД, допомагаючи майбутній мамі й малюкові зберегти здоров’я.

Зміст

Гестаційний цукровий діабет — загальна інформація
Фактори ризику розвитку гестаційного діабету
Норми глюкози венозної плазми
Діагностика гестаційного діабету
Ведення та лікування ГЦД
Післяпологовий період та подальший контроль
Питання-відповіді (FAQ)
Поширені міфи та їх спростування
Перелік використаної літератури

Гестаційний цукровий діабет — загальна інформація

Гестаційний цукровий діабет – стан, який виникає у жінок частіше після 24 тижня вагітності, пов’язаний з підвищеним рівнем глюкози, але не відповідає критеріям діабету 1 або 2 типу. В його основі лежить інсулінорезистентність – знижена чутливість рецепторів до дії інсуліну клітин-мішеней – печінки, жирової тканини, скелетних м’язів. Щоб засвоїти певну кількість глюкози, організм потребує більшої кількості інсуліну, аніж до вагітності. Для підтримання нормального стану глюкози крові його секреція може збільшуватись на 200-250%.

Починаючи з другого триместру вагітності більш активно синтезуються плацентарний лактоген, пролактин, прогестерон та інші гормони. Вони є антагоністами інсуліну, тобто пригнічують його дію. При наявності додаткових факторів (ожиріння або надмірна вага, СПКЯ, малорухливий спосіб життя, вживання великої кількості вуглеводів та ін.) рівень інсуліну може бути недостатнім в умовах резистентності, і виникає гестаційний діабет.

По мірі дозрівання плаценти наростає інсулінорезистентність (порушення метаболічної відповіді на інсулін). Це відбувається через те, що зі зростанням терміну вагітності, підвищується вміст фетоплацентарних гормонів (плацентарний лактоген та прогестерон), а також гормонів матері (кортизолу, естрогенів, пролактину), які мають протилежну дію від інсуліну.

У здорової вагітної для подолання фізіологічної інсулінорезистентності відбувається підвищення секреції інсуліну підшлунковою залозою. Однак у вагітних, у яких є фактори ризику розвитку гестаційного діабету, існуюча секреція інсуліну не завжди дозволяє подолати інсулінорезистентність, і ми спостерігаємо підвищення рівня глюкози.

З кровотоком глюкоза потрапляє через плаценту до плоду, стимулює вироблення його власного інсуліну. Інсулін плода приводить до стимуляції росту його внутрішніх органів на тлі затримки їх функціонального розвитку. Таким чином, хронічне підвищення рівня глюкози матері погано впливає на розвиток плоду та призводить до формування так званої діабетичної фетопатії.

Діагностика гестаційного діабету

Для діагностики гестаційного діабету всім вагітним в період між 24 та 28 тижнями вагітності проводять глюкозотолерантний тест (оральний тест толерантності до глюкози, ОТТГ) з 75 г глюкози. Якщо є високий ризик розвитку ГЦД, дослідження проводять на будь-якому терміні вагітності. Також важливо враховувати анамнез та фактори ризику.

Фактори ризику розвитку гестаційного діабету

✅ Вагітність після 35-річного віку
✅ Народження дитини масою >4 кг у минулому, народження немовляти з вродженою вадою розвитку, завмирання вагітності в анамнезі
✅ Артеріальна гіпертензія, дисліпідемія
✅ ІМТ >27 кг/м2 перед вагітністю
✅ Цукровий діабет 2-го типу у сімейному анамнезі, перенесений гестаційний діабет (у ≈30 % жінок повторно виникає при наступній вагітності)
✅ Синдром полікістозних яєчників
✅ Використання кортикостероїдів
✅ Належність до етнічних груп з високою схильністю до гестаційного діабету (іспанці, азіати, африканці)

Норми глюкози венозної плазми

✅ натще менше 5.1 ммоль/л
✅ через 1 годину після навантаження глюкозою менше 10 ммоль/л
✅ через 2 години після навантаження глюкозою менше 8.5 ммоль/л

Діагноз гестаційного цукрового діабету встановлюється при виявленні глікемії вище або рівної вищенаведеним показникам. Для встановлення діагнозу достатньо отримати аномальний результат в одній з трьох точок.

Ведення та лікування ГЦД

Вагітним, яким встановили діагноз гестаційний діабет, рекомендована дієта зі зменшенням швидкозасвоюваних вуглеводів, дозоване фізичне навантаження та контроль глікемії. За необхідності може бути призначена інсулінотерапія. Регулярний моніторинг рівня глюкози за допомогою глюкометра, а також консультації ендокринолога й акушера-гінеколога допоможуть запобігти ускладненням.

Спосіб розродження у вагітних із ГЦД, так само як й інших вагітних, визначається станом матері та плода, терміном гестації, особливостями родових шляхів і відповідністю розмірів плода розмірам таза жінки.

Післяпологовий період та подальший контроль

Після пологів у жінок із ГЦД порушення толерантності до глюкози зазвичай швидко минають, і показники глікемії нормалізуються в більшості випадків.

У подальшому в осіб, які мали ГЦД, контроль за станом вуглеводного обміну проводиться через 6-8 тижнів після пологів: визначається глюкоза венозної крові натще, а в разі нормального її показника (< 6,1 ммоль/л) виконується тест з 75 г глюкози. За жінками, що перенесли ГЦД, щороку має здійснюватися диспансерний нагляд. Визначаються загальний стан, ІМТ, показники вуглеводного обміну та обміну холестерину, рівень артеріального тиску. Грудне вигодовування у жінок, які мали ГЦД, позитивно впливає на здоров’я матері і дитини, знижує ризик розвитку у них серйозних хронічних захворювань.

Лікар-ендокринолог, дієтолог Кулікова Олена Михайлівна

Питання-відповіді (FAQ)

1. Які перші ознаки гестаційного діабету?
Часто гестаційний діабет протікає безсимптомно. Іноді можуть виникати підвищена спрага, часте сечовипускання та відчуття втоми.

2. Чи можна запобігти розвитку ГЦД?
Неможливо на 100% убезпечити себе від ГЦД, але здорове харчування, підтримка нормальної маси тіла та регулярна фізична активність до й під час вагітності суттєво знижують ризик.

3. Чи безпечна інсулінотерапія при вагітності?
Так, інсулін є основним препаратом вибору у разі потреби медикаментозного лікування ГЦД. Він безпечніший за пероральні цукрознижувальні засоби для вагітної та плода.

4. Чи потрібно контролювати рівень глюкози після пологів?
Так, контроль глюкози після пологів допомагає своєчасно виявити можливі порушення обміну речовин, оскільки у деяких жінок ГЦД може бути фактором ризику розвитку діабету 2 типу.

5. ГЦД завжди вимагає кесаревого розтину?
Ні, спосіб розродження залежить від розмірів плода, стану матері та інших показань. У більшості випадків пологи проходять природно.

6. Чи можна годувати грудьми після ГЦД?
Так, грудне вигодовування рекомендоване. Воно позитивно впливає на здоров’я матері та дитини, знижуючи ризик подальших ускладнень.

7. Чи впливає ГЦД на вагу дитини?
Якщо ГЦД не контролювати, можливе надмірне збільшення маси тіла плода (макросомія). При належному лікуванні ризик мінімізується.

8. Чи треба дотримуватися дієти після пологів?
Збалансоване харчування корисне для всіх жінок у післяпологовий період, особливо для тих, хто переніс ГЦД, щоб підтримувати стабільний рівень глюкози.

9. Які фізичні вправи рекомендовані при ГЦД?
Піші прогулянки, легкі аеробні вправи, йога для вагітних – усе це допомагає покращити чутливість до інсуліну. Важливо узгодити рівень навантаження з лікарем.

10. Чи можна використовувати штучні підсолоджувачі?
Деякі підсолоджувачі вважаються безпечними, проте рекомендується консультуватися з дієтологом та лікарем щодо оптимального вибору і добових норм.

Поширені міфи та їх спростування

Міф: Гестаційний діабет розвивається тільки у жінок із зайвою вагою.
Спростування: Хоча надмірна вага є одним із важливих факторів ризику, ГЦД може виникати й у жінок з нормальною масою тіла.

Міф: Якщо під час вагітності виявили ГЦД, то після пологів діабет гарантовано залишається.
Спростування: У більшості випадків рівень глюкози нормалізується вже після народження дитини. Проте регулярні перевірки залишаються важливими.

Міф: При ГЦД не можна займатися спортом.
Спростування: Дозовані фізичні вправи навпаки сприяють кращому контролю рівня цукру.