Геморой

Геморо́й (від грецького αίμα — «кров», грец. ρέω — «текти»; Αιμορροΐδες — «кровотеча») — гіперпластично змінена кавернозна тканина прямої кишки, що діагностується у вигляді вузлових утворень. У кожної людини в нормі під слизовою оболонкою прямої кишки знаходяться гемороїдальні судинні сплетення – «клубочки» судин, що нагадують губку. Вони можуть розширюватися, наповнюючись кров'ю, і зменшуватися при відтоку крові. Переважна більшість людей має три судинних скупчення, розташованих в типових місцях – на лівій, правій передній і правій задній стінці заднього проходу. При геморої відбуваються незворотні розширення «клубочків» судин внаслідок порушення відтоку крові. Посилений приток артеріальної крові в означені «клубочки» – кавернозні тільця та недостатній відтік венозної крові супроводжуються розвитком симптомів захворювання. Розширені гемороїдальні сплетення розтягують слизову оболонку прямої кишки, формуються вузли. Слизова оболонка може надриватися і кровоточити. Подальший розвиток захворювання супроводжується випадінням вузлів, їх травматизацією, тромбозом, защемленням, а інколи – некрозом.

В залежності від клінічних проявів виділяють 4 ступені тяжкості внутрішнього геморою:

  • I (перший) ступінь — виявляються набряклі та, можливо, кровоточиві гемороїдальні вузли,
  • II (другий) ступінь — вузли випадають та можуть вправлятися самостійно,
  • III (третій) ступінь — вузли, що випали, можна вправити тільки інструментально, або за допомогою маніпуляцій руками,
  • IV (четвертий) ступінь — вузли неможливо вправити.

Захворювання може бути вродженим або набутим, первинним або вторинним (так званий симптоматичний геморой, який виникає при порушенні відтоку від вузлів в результаті захворювань печінки, матки, сечового міхура тощо).

За клінічним перебігом розрізняють гострий або хронічний геморой, за локалізацією –зовнішній (підшкірний), внутрішній (підслизовий), комбінований (наявність внутрішніх та зовнішніх вузлів).

Причини геморою та фактори, які сприяють його прогресу:

  • спадковість та схильність
  • запальні процеси та процеси, пов'язані з розвитком пухлин у кишечнику та печінці
  • порушення стільця (запори або проноси)
  • малорухливий сидячий спосіб життя
  • вагітність і пологи
  • зловживання алкоголем
  • ожиріння
  • травматична дивульсія анусу та ампули прямої кишки
  • анальний секс
  • важка фізична робота
  • звичка подовгу сидіти в туалеті

Основні симптоми геморою — кровотеча (54 %) і випадання вузлів з анального каналу (38 %), рідше – анальний свербіж (10 %), відчуття дискомфорту в анальному каналі (5 %), виділення слизу (2 %).
Для діагностики геморою в залежності від гостроти течії, ступеню розвитку та необхідності виключення іншої патології застосовуються:

  • Огляд періанальної ділянки
  • Пальцеве дослідження прямої кишки
  • Ректальне дослідження (дзеркало, аноскоп)
  • Ендоскопічне дослідження товстої кишки (ректороманоскопія, фіброколоноскопія – за показаннями)
  • Іригографія

Лікування гострого геморою включає дотримання дієти (виключення гострої їжі, алкоголю та спецій, вживання достатньої кількості клітковини та рідини), обмеження важкої фізичної праці, пероральне застосування венотоників (детралекс, цикло-3-форт), знеболюючих засобів та анестетиків, використання фізіотерапевтичних методів та місцевих засобів лікування. При третьому ступені гострого геморою показано оперативне втручання — гемороїдектомія.

При хронічному геморої в залежності від ступеню тяжкості захворювання та його клінічних особливостей обирають консервативну (геморой I або II ступеню) чи хірургічну тактику лікування. Серед хірургічних методів використовують малоінвазивні і оперативні втручання, характер яких залежить від особливостей захворювання та обирається лікарем.


Ускладненнями геморою є кровотеча, запалення, тромбоз, защемлення, випадання вузлів, розвиток гнійних процесів (гострий парапроктит, недостатність анального жому).

Довготривале самолікування або пізнє звертання за медичною допомогою, відсутність періодичному огляду людини проктологом можуть привести до негативних наслідків, в тому числі розвитку новоутворень прямої кишки (рак, поліпи, нориці тощо). Своєчасне лікування проктологічних захворювань, в тому числі геморою, сприяє підвищенню якості життя пацієнтів.

Профілактика

  • Їжте клітковину. Це допомагає їжі легше проходити через ШКТ. Хороший спосіб отримати її - рослинна їжа: овочі, фрукти, цільне зерно, горіхи, насіння, боби та бобові.
  • Пийте воду. Це допоможе уникнути твердого випорожнення і запорів, ви будете менше напружуватися при дефекації. Фрукти та овочі, що містять клітковину, також містять воду.
  • Вправи. Фізична активність, така як ходіння по півгодини щодня, змушує вашу кров та кишечник рухатися.
  • Користуйтеся туалетом, як тільки відчуєте поклик до дефекації.
  • Не напружуйтеся під час дефекації та не сидіть у туалеті протягом тривалого часу. Це робить більший тиск на вени прямої кишки.
  • Підтримувати здорову вагу.

Проктологи Клініки доктора Медведева

 

Перелік використаної літературиhttps://www.uptodate.com/https://www.medscape.com/, https://medlineplus.gov/, https://www.webmd.com/

 

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:

Facebook

Instagram

Telegram

TikTok

Youtube

Повернутися до списку статей