Безсоння

Здоровий сон - це базова потреба організму людини, нарівні з їжею та водою. Розлади сну вносять виражений дискомфорт у повсякденне життя.

Інсомнія (безсоння) — патологічний синдром, що характеризується розладами нічного сну, які включають один з або поєднання трьох аспектів:

  • проблеми засипання;
  • неможливість підтримувати сон протягом ночі;
  • ранні пробудження.

За даними великого популяційного дослідження, поширеність безсоння становить від 9 до 15%. З віком ймовірність виникнення розладів зростає в середньому на 10% через кожні 10 років. Це досить високі цифри, враховуючи, яку медичну та соціальну шкоду цей синдром може завдати людству.

Безумовно, поодинокі випадки безсоння трапляються у всіх і не є приводом для занепокоєння, але якщо безсоння стало для вас систематичною проблемою – це знак, що час звернеться до лікаря! Адже безсоння не лише значно погіршує якість життя, а й призводить до очевидного зниження працездатності, неможливості зосередитися, погіршення уваги та пам'яті. Також у осіб із безсонням збільшується ризик інсультів та інфарктів майже в 5 разів. Тривалі порушення сну призводять до зниження імунітету та підвищеної сприйнятливості до вірусних захворювань.

На жаль, в умовах тривалого карантину у багатьох вимушено змінився ритм життя і, відповідно, режим дня. Цей факт, разом із підвищеним рівнем стресу, призвів до збільшення кількості пацієнтів зі скаргами на порушення сну.

Частими скаргами хворих на безсоння є денна сонливість та порушення працездатності. Людина почувається «розбитою», стомленою, при цьому ввечері не може заснути, незважаючи на втому. Особливо небезпечними є сонні розлади для осіб, які керують автомобілями або виконують роботу, пов'язану з підвищеною небезпекою.

Розлади сну поділяються на:

  • Пресомніческіе — проблеми засипання протягом багато часу.
  • Інтрасомнічні виявляються постійними нічними пробудженнями, неможливістю заснути після таких пробуджень, відчуттям «поверхневого» сну.
  • Постсомнічні – надто ранні пробудження.

Найважливіший показник - індекс ефективності сну, який є відношенням загального часу сну до часу, проведеного в ліжку. У нормі цей показник становить не менше 85%.

Причини виникнення сну:

  • особливості особистості: недовірливість, перфекціонізм, підвищена тривожність;
  • змінний характер робочої діяльності;
  • відсутність режиму дня та порушення гігієни сну (регулярний відхід до сну після опівночі, пізнє пробудження)
  • частий прийом кофеїн-містких напоїв;
  • хронічний стрес;
  • хронічний біль;
  • захворювання внутрішніх органів: порушення травлення, порушення роботи нирок та захворювання передміхурової залози (нічні позиви до сечовипускання), нічні аритмії та підйоми тиску;
  • ларвована (прихована) депресія (ранні пробудження та упадницький настрій вранці).

Існує теорія гіперактивності, згідно з якою, у деяких людей переважає симпатичний тип нервової системи, який в нормі відповідає за працездатність та реагування у стресових ситуаціях. Через зміщення балансу між симпатичним і парасимпатичним відділами нервової системи, відбувається надмірна вироблення адреналіну і норадреналіну, а головний мозок працює інтенсивніше, особливо деякі його зони, що відповідають за планування дій і регулюючі рухи кінцівок. Таким чином, відсутність повноцінного сну пояснюється надмірною та не своєчасною «готовністю» організму справлятися з якимись завданнями чи стресом.

Перед постановкою діагнозу лікар ретельно з'ясовує скарги хворого, особливо звертаючи увагу на:

  • частоту прояву порушень: скільки разів на тиждень, скільки разів за ніч;
  • динаміку симптомів протягом усього часу, що пацієнт вважає себе хворим;
  • збій денного неспання;
  • наявність зовнішніх причин неможливості повноцінно спати (хропіння, часті пробудження через дитину, нічний тип роботи тощо);
  • визначення звичок: у скільки і як він відходить до сну, скільки часу до засинання приймає їжу, п'є чай, курить, читає тощо.
  • чи встає по сигналу будильника самостійно;
  • обтяжену спадковість: існування подібних недуг серед родичів пацієнта.

Крім того, необхідне проведення ретельного соматичного та неврологічного обстеження, адже безсоння може бути проявом різних ендокринних (зміна гормонального фону організму) та неврологічних захворювань. При необхідності невролог індивідуально призначить додаткові специфічні обстеження.

Лікування безсоння

Основною метою є усунення факторів, які підтримують існування інсомнії. Необхідно допомогти пацієнтові виявити та усунути стимули, дії та думки, що сприяють вечірній та нічній гіперактивації; страхів, вкладених у неможливість заснути. Необхідно формування поведінки та звичок, спрямованих на встановлення здорового сну: встановлення відповідного розпорядку дня, правил відходження до сну та засинання.

Снодійні препарати – різноманітна група лікарських засобів, показана при встановленому діагнозі розладів засипання та якості сну. До них відносяться понад 30 різних молекул. Самостійно розібратися в цій різноманітності досить складно. Неправильно підібраний препарат, недостатня/надмірна доза або неадекватна тривалість прийому може призвести до виникнення побічних ефектів:

  • феномен «рикошету» - посилення безсоння після відміни препаратів;
  • ранкова «розбитість» та неможливість зосередитися;
  • протипоказання до виконання роботи, пов'язаної з підвищеною небезпекою;
  • розвиток синдрому залежності;
  • порушення координації руху;
  • ураження шлунково-кишкового тракту;
  • значне зниження артеріального тиску.


Тому при порушеннях сну займатися самолікуванням вкрай небезпечно.

Давайте підведемо остаточні підсумки.


Не можна ігнорувати:
 регулярні труднощі з засинанням;
 нетривалий та бентежний сон;
 часті просинання вночі;
 неспроможність заснути повторно;
 безперервні кошмари, тривожні сновидіння

На першому етапі лікар завжди порадить налогидити гігієну сну та за необхідністю призначить ліки. Ніколи не зловживайте снодійними і заспокійливими без попередньої консультації зі спеціалістом – це може навіть погіршити ситуацію.

Рекомедації що підійдуть на першому етапі кожному:
 дотримуйтесь режиму;
 відкладіть всі гаджети за годину до сну, краще замінити їх на книжку;
 прийміть теплу ванну або душ;
 білизна, одяг, постіль – все повинно бути комфортним;
 забезпечте тишу та темряву (світло вуличного ліхтаря також має значеннь);
 пом’ятайте про комфортний температурний режим;
 відмовтесь від кофеїну, паління, гострої їжі за 3-5 годин до сну;
 повністю виключить денний сон

Підсумовуючи, хочеться сказати, що порушення сну — серйозна загроза якості життя самого хворого, а іноді й життя оточуючих його людей, адже зниження концентрації уваги може призвести до аварій та загрозливих для життя ситуацій. Проаналізувавши свій стан і виявивши симптоми хронічного безсоння, не полінуйтеся звернутися до невролога. Своєчасне лікування допоможе покращити загальне самопочуття, продуктивність та запобігатиме виникненню проблем зі здоров'ям у майбутньому..

Автори: лікарі Клініки доктора Медведева

Перелік використаної літературиhttps://www.uptodate.com/https://www.medscape.com/, https://medlineplus.gov/, https://www.webmd.com/

 

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:

Facebook

Instagram

Telegram

TikTok

Youtube

Повернутися до списку статей