Зміни в ліпідному профілі у відносно здорових жінок

Ліпіди (жири) відіграють важливу роль в організмі кожної людини: вони є джерелом енергії, необхідні для побудови клітинних мембран та синтезу гормонів. Разом з тим, підвищення або зниження показників ліпідограми може вказувати на ризики серцево-судинних захворювань або порушення обміну речовин. Нижче наведена інформація, яка допоможе вам краще зрозуміти результати ліпідограми й орієнтуватися у подальших кроках.

1. Що таке ліпідограма?

Ліпідограма (або ліпідний профіль) – це аналіз крові, який дає змогу оцінити рівень різних фракцій жирів (ліпідів). Вона зазвичай містить такі показники:

✅Загальний холестерин (Total Cholesterol, TC)
✅Ліпопротеїни низької щільності (LDL) – “поганий” холестерин
✅Ліпопротеїни високої щільності (HDL) – “хороший” холестерин
✅Тригліцериди (TG)

Іноді лабораторії додатково розраховують або вказують коефіцієнт атерогенності (співвідношення “поганих” та “хороших” ліпідів), що допомагає оцінити ризик атеросклерозу.

Окрім стандартних показників ліпідограми (холестерин, LDL, HDL, тригліцериди) та коефіцієнта атерогенності, у ряді випадків визначають рівні аполіпопротеїнів – білкових компонентів ліпопротеїнів крові. Вони забезпечують транспортування ліпідів у кровоносному руслі та впливають на їх обмін. Найпоширеніші для оцінки серцево-судинного ризику:

✅Аполіпопротеїн В (Apo B)

●Основна білкова складова ліпопротеїнів низької щільності (LDL).
●Його підвищений рівень вважається більш точним маркером ризику атеросклерозу, ніж просто вимірювання LDL, оскільки свідчить про загальну кількість “атерогенних” ліпопротеїнів у крові.

✅Аполіпопротеїн А1 (Apo A1)

●Основний білок ліпопротеїнів високої щільності (HDL).
●Виконує захисну роль: допомагає виводити холестерин із тканин до печінки для подальшої утилізації. Низький рівень Apo A1 асоціюється з вищим ризиком розвитку атеросклерозу.

✅Співвідношення Apo B/Apo A1

●Інколи обчислюється в лабораторіях для ще більш точної оцінки серцево-судинного ризику.
●Зростання співвідношення (за рахунок підвищення Apo B або зниження Apo A1) свідчить про підвищений ризик атеросклерозу й інфаркту міокарда.

Визначення рівня аполіпопротеїнів може бути корисним для пацієнток із прикордонними чи неоднозначними показниками ліпідограми, в разі підозри на спадкові гіперліпідемії, а також при моніторингу ефективності лікування (наприклад, статинами). Якщо ваш лікар вважає за потрібне перевірити ці білкові показники, це допоможе отримати більш детальну картину ліпідного профілю та відповідно скоригувати харчування, спосіб життя чи підхід до терапії.

2. Чому ліпіди важливі для жінок?

Головне призначення ліпідограми - профілактика атеросклерозу. Нормальні показники ліпідів допомагають запобігти відкладенню холестеринових бляшок у судинах. Це має важливе значення для захисту від серцево-судинних ускладнень (інфаркт, інсульт), особливо з урахуванням вікових змін гормонального фону під час менопаузи та інших періодів життя жінки. На малюнку нижче представлена схема формування атеросклеротичної бляшки - основної причини інфарктів та інсультів.

✅Репродуктивне здоров’я. Нормальні показники ліпідів важливі для синтезу статевих гормонів (зокрема естрогенів та прогестерону).
✅Вагітність. У період вагітності може відбуватися підвищення рівня холестерину, що є фізіологічною адаптацією. Однак надмірне зростання тригліцеридів чи LDL може потребувати уваги.
✅Менопауза. Зниження рівня естрогену в періоді менопаузи часто призводить до зростання “поганого” холестерину (LDL) і загального холестерину, водночас рівень “хорошого” (HDL) може знижуватися.

3. Які показники ліпідограми вважаються нормальними?

Наведені далі референсні межі можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії та використовуваних методів аналізу. У середньому можна орієнтуватися на такі цільові показники:

●Загальний холестерин (TC): < 5,2 ммоль/л
●LDL (“поганий” холестерин): < 3,0–3,4 ммоль/л
●HDL (“хороший” холестерин): > 1,2 ммоль/л для жінок
●Тригліцериди (TG): < 1,7 ммоль/л

Якщо відхилення від норми невеликі й немає інших факторів ризику (куріння, ожиріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет), ситуація не завжди потребує агресивного медикаментозного втручання. Утім, це може бути сигналом до корекції способу життя та додаткових обстежень.

4. Чому виникають зміни в ліпідному профілі?

✅Гормональні коливання. Зміни під час менструального циклу, вагітність, період лактації, застосування гормональних контрацептивів та період менопаузи можуть впливати на рівень холестерину та тригліцеридів.
✅Спадковість. Існують сімейні (генетичні) форми гіперхолестеринемії, за яких рівень холестерину може бути підвищений з молодого віку.
✅Раціон харчування. Надмірна кількість насичених жирів у раціоні, “фастфуд” та солодощі (що підвищують тригліцериди) негативно позначаються на ліпідограмі.
✅Малорухливий спосіб життя. Недостатня фізична активність спричиняє зростання LDL і загального холестерину та зниження “хорошого” HDL.
✅Ожиріння та цукровий діабет. Порушення вуглеводного обміну та надмірна маса тіла тісно пов’язані з підвищеним рівнем тригліцеридів та LDL.
✅Інші захворювання. Захворювання щитоподібної залози, печінки, нирок можуть давати відхилення в ліпідограмі.

5. Якщо ліпідограма дещо відхилилася від норми: що робити?

Для відносно здорових жінок, які не мають тяжких хронічних захворювань, перші кроки зазвичай такі:

1. Переглянути харчування:

✅Знизити кількість насичених жирів (ковбаси, сири з високим вмістом жиру, вершкове масло, фастфуд).
✅Збільшити частку овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, бобових, риби.
✅Звернути увагу на користь рослинних олій (оливкова, лляна тощо) та горіхів (за відсутності алергії).

2. Підвищити фізичну активність:

✅Рекомендується хоча б 150 хвилин на тиждень помірної аеробної активності (ходьба, плавання, їзда на велосипеді) чи 75 хвилин інтенсивних занять (біг, фітнес).
✅Силові тренування (2–3 рази на тиждень) сприяють підтриманню здорової маси тіла та кращому обміну речовин.

3. Контроль маси тіла:

✅Індекс маси тіла (ІМТ) варто утримувати в межах 18,5–24,9.
✅Прості зміни – відмова від солодких газованих напоїв, більш часті перекуси фруктами замість кондитерських виробів – можуть поступово допомогти нормалізувати вагу.

4. Обмеження шкідливих звичок:

✅Куріння значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань і спричиняє зниження рівня “хорошого” холестерину (HDL).
✅Надмірне вживання алкоголю призводить до підвищення тригліцеридів.

5. Перевірити гормональний стан:

✅Якщо ви приймаєте гормональні контрацептиви, варто періодично контролювати ліпідограму, особливо за наявності додаткових факторів ризику.
✅За потреби зробити обстеження щитоподібної залози (ТТГ, вільний Т4), оскільки гіпотиреоз може зумовлювати гіперхолестеринемію.

6. Своєчасні планові огляди:

✅Якщо є спадкові фактори ризику (ранні інфаркти/інсульти у родичів), має сенс частіше здавати аналізи та за потреби консультуватися з кардіологом чи ендокринологом.

6. Коли потрібне медикаментозне лікування?

Якщо показники ліпідограми (наприклад, LDL > 4,9 ммоль/л) або тригліцеридів суттєво перевищують норму, а також за наявності додаткових факторів ризику (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання в анамнезі, сімейна гіперхолестеринемія тощо), лікар може рекомендувати не лише корекцію способу життя, а й медикаментозне лікування.

Оцінка загального серцево-судинного ризику: наприклад, використання шкали SCORE2

Для прийняття рішення про призначення або відтермінування медикаментозного лікування використовують міжнародні шкали (SCORE, SCORE2, Framingham та ін.), які враховують низку факторів:

✅Вік
✅Стать
✅Рівень загального холестерину або LDL
✅Рівень артеріального тиску
✅Куріння
✅Наявність цукрового діабету

Шкала SCORE2 (Systematic COronary Risk Evaluation 2). Призначена для оцінки 10-річного ризику серцево-судинних подій (інфаркт, інсульт та інші атеросклеротичні ускладнення). Поділяє ризик на кілька категорій (низький, помірний, високий, дуже високий). Ураховує епідеміологічні дані для різних регіонів Європи (ступінь ризику може коригуватися з огляду на національні особливості).

Якщо за результатами шкали SCORE2 пацієнтка потрапляє в зону високого або дуже високого ризику – це серйозний сигнал переглянути тактику лікування (зокрема розглянути призначення статинів чи інших препаратів), навіть якщо відхилення ліпідограми не надто разючі.

Основні групи препаратів для корекції ліпідного профілю

✅Статини

●Найбільш ефективна та вивчена група препаратів для зниження рівня “поганого” холестерину (LDL).
●Механізм дії: пригнічують фермент ГМГ-КоА редуктазу (HMG-CoA reductase), зменшуючи синтез холестерину в печінці.
●Приклади: аторвастатин, росувастатин, симвастатин, правастатин.
●Окрім зниження LDL, мають додатковий ефект (поліпшення стану ендотелію, протизапальна дія).

✅Езетиміб (Ezetimibe)

●Зменшує всмоктування холестерину в кишківнику.
●Часто використовується в комбінації зі статинами для досягнення кращого результату, якщо тільки статинів недостатньо або є протипоказання/непереносимість великих доз статинів.

✅Інгібітори PCSK9 (Proprotein Convertase Subtilisin/Kexin Type 9)

●Новіша група препаратів (моноклональні антитіла), які знижують рівень LDL шляхом впливу на рецептори до холестерину в печінці (пригнічують руйнування рецепторів до LDL).
●Приклади: еволокумаб, алірокумаб.
●Використовуються здебільшого у випадках сімейної гіперхолестеринемії або при дуже високому ризику, коли статини та езетиміб не дають потрібного ефекту або не переносяться.

✅Фібрати

●Переважно знижують рівень тригліцеридів, можуть помірно підвищувати “хороший” холестерин (HDL).
●Доцільні у пацієнток з високим рівнем тригліцеридів або при змішаних дисліпідеміях.
●Приклади: фенофібрат, гемфіброзил.

✅Секвестранти жовчних кислот (резини)

●Прикладають холестерин у кишківнику, перешкоджаючи його повторному всмоктуванню.
●Менш ефективні порівняно зі статинами, однак можуть бути альтернативою тим, хто погано переносить статини.

✅Омега-3 поліненасичені жирні кислоти

●Використовуються як допоміжний засіб, здебільшого для зниження тригліцеридів.
●Мають легку протизапальну дію та покращують рідинні властивості клітинних мембран.

Що важливо пам’ятати?

1.Поєднання лікування з корекцією способу життя. Медикаменти не замінюють здорового харчування та фізичної активності. Для максимального ефекту необхідна сумлінна зміна звичок (збалансоване харчування, регулярний спорт, відмова від куріння).
2. Моніторинг показників. Після початку терапії рекомендується повторно здавати ліпідограму через 4–12 тижнів, залежно від призначень лікаря, а далі – періодично (зазвичай раз на 3–6 місяців) для оцінки динаміки.
3. Безпека та переносимість. Статини та інші препарати можуть спричиняти побічні ефекти (біль у м’язах, підвищення печінкових ферментів тощо). Якщо ви відчуваєте дискомфорт чи помічаєте відхилення у аналізах, обов’язково повідомте про це свого лікаря – можливо, буде потрібна корекція дози чи перехід на інший препарат.
4. Індивідуальний підхід. Кожен організм реагує на терапію по-своєму. Підбір препаратів (або комбінації ліків) відбувається з урахуванням усіх факторів ризику, наявних хронічних захворювань, генетичних особливостей і цільових рівнів ліпідів.

Отже, медикаментозне лікування ліпідних порушень (дисліпідемій) є обґрунтованим, якщо ризик атеросклеротичних ускладнень високий або рівні холестерину/тригліцеридів суттєво перевищують норму. Для остаточного рішення лікар зазвичай оцінює комплекс факторів – результати ліпідограми, шкали ризику (SCORE2), наявність супутніх захворювань і сімейного анамнезу. Якщо лікарська терапія справді необхідна, її призначають на тлі обов’язкових заходів зі здорового способу життя: збалансованого раціону, фізичної активності, відмови від шкідливих звичок.

Таким чином, зміни в ліпідному профілі – це важливий сигнал про стан обміну речовин і потенційний ризик серцево-судинних захворювань. Якщо відхилення невеликі й ви є відносно здоровою жінкою без додаткових факторів ризику, основна тактика полягає у зміні способу життя: поліпшення харчування, підвищення рівня фізичної активності, контроль маси тіла та регулярні профілактичні огляди. У разі значних відхилень чи наявності супутніх хвороб потрібно проконсультуватися з лікарем для вибору подальшої тактики спостереження або лікування.

Будьте здорові та щасливі!

Лікарі акушери-гінекологи Клініки доктора Медведева

Перелік використаної літератури: 

1. Mach F, Baigent C, Catapano AL, et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. European Heart Journal. 2020;41(1):111–188.
2. American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). ACOG Committee Opinion No. 738: Lipid screening in women. Obstet Gynecol. 2018;131(2):e12-e15.
3. Grundy SM, Stone NJ, Bailey AL, et al. 2018 AHA/ACC Guideline on the Management of Blood Cholesterol. Circulation. 2019;139(25):e1082-e1143.
4. UpToDate. Overview of the risk equivalents and risk factors for atherosclerotic cardiovascular disease (ASCVD) in primary prevention. (дата оновлення: 2023 р.)

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: