Інфраколічна оментектомія

Що таке супраколічна оментектомія

Інфраколічна оментектомія – це хірургічне втручання, в ході якого видаляється нижня частина великого сальника (так звана інфраколічна зона), що розташована нижче поперечної ободової кишки та її брижі. Великий сальник являє собою "фартухоподібну" структуру, що спускається з шлунка та покриває частину кишечника, виконуючи захисну функцію. Він містить жирову тканину, судини, лімфатичні вузли та може стати місцем розповсюдження пухлинних клітин або метастазів.

У контексті онкогінекології це оперативне втручання найчастіше застосовують при раку яєчників на ранніх стадіях або коли візуально сальник не уражений метастазами, оскільки саме ці пухлини схильні до ураження очеревини, великого сальника та інших суміжних структур черевної порожнини. Інфраколічна оментектомія може бути показана й при інших типах злоякісних утворень, коли є необхідність у стадіюванні захворювання або коли ураження сальника обмежене його нижньою частиною.

На відміну від супраколічної оментектомії, яка передбачає видалення верхньої частини сальника аж до великої кривизни шлунка, інфраколічний варіант є менш травматичним втручанням. Методика видалення нижньої частини сальника дозволяє виконати адекватне стадіювання пухлинного процесу при збереженні верхньої порції сальника, що може бути важливим у певних клінічних ситуаціях.

Чому ж приділяють таку увагу саме великому сальнику? Справа в тому, що він є "фільтром" для черевної порожнини, збираючи інфекції чи пухлинні клітини. У разі онкопроцесу сальник часто виступає першою структурою, де осідають метастази або пухлинні клітини. Тому його часткове або повне видалення допомагає попередити подальше прогресування раку та отримати матеріал для гістологічного дослідження.

Показання і мета операції

Показання до інфраколічної оментектомії встановлюють на підставі результатів обстежень, що включають методи візуалізації (КТ, МРТ, УЗД) та лабораторні аналізи. Найпоширеніша причина – рак яєчників на ранніх стадіях або випадки, коли при візуальному огляді сальник виглядає незміненим. Інфраколічна оментектомія може бути складовою стадіювальної операції або застосовуватися як частина циторедуктивного втручання при обмеженому ураженні.

Основною метою операції є:

✅Стадіювання пухлинного процесу. Оскільки від стадії залежить подальше лікування (ад'ювантна терапія)
✅Зменшення обсягу пухлинної тканини в організмі. Видалення ураженої ділянки сальника дозволяє знизити ризик подальшого поширення раку.
✅Покращення прогнозу та збільшення тривалості життя. Ад’ювантна або неоад’ювантна хіміотерапія буде ефективнішою, коли більша частина пухлинних мас вже видалена хірургічно.
✅Покращення якості життя. Видалення пухлинно-зміненого сальника допомагає зменшити ризик асциту, кишкової непрохідності та інших ускладнень, пов’язаних з метастатичним процесом.

Таким чином, це втручання виступає одночасно і діагностичним, і лікувальним заходом: після операції завжди проводять гістологічний аналіз видалених тканин для підтвердження або спростування наявності злоякісних клітин.

Етапи та методики оперативного втручання

Інфраколічна оментектомія може виконуватися як у відкритий спосіб (лапаротомія), так і за допомогою мінімально інвазивних технік (лапароскопія, роботизована хірургія). Остаточний вибір методики залежить від загального стану пацієнта, розмірів уражених ділянок, наявності супутніх патологій, рівня технічних можливостей клініки та досвіду хірурга.

Лапароскопічна техніка є переважним методом для виконання інфраколічної оментектомії, особливо коли немає масивного розповсюдження пухлинного процесу й попередня діагностика підтверджує можливість менш інвазивного втручання. Такий підхід передбачає декілька малих проколів у черевній стінці, через які вводяться лапароскоп (камера) та хірургічні інструменти. Це дає змогу зменшити операційну травму, біль, скоротити термін госпіталізації та пришвидшити відновлення.

У випадках поширеного пухлинного процесу або необхідності проведення розширеної циторедукції може застосовуватися традиційний відкритий метод через розріз на передній черевній стінці. Цей підхід надає ширший доступ для повноцінної ревізії черевної порожнини та проведення інших необхідних дій.

Ми в своїй практиці більше орієнтовані на використання лапароскопії та інших малоінвазивних методик, тому частіше виконуємо цю операцію саме лапароскопічно.

Ми в своїй практице більше орієнтовані на використанні лапароскопії та інших малоінвазивних методик, тому частіше робимо цю операцію саме лапароскопічно.

Етапи операції передбачають:

✅ Огляд органів черевної порожнини та оцінка поширеності процесу.
✅ Ідентифікація поперечної ободової кишки та її брижі як верхньої межі резекції.
✅ Відсікання нижньої частини великого сальника (інфраколічної ділянки) від поперечної ободової кишки.
✅ Зупинку кровотеч та ретельний гемостаз, контроль судин, що живлять сальник.
✅ Перевірку черевної порожнини на наявність додаткових уражень, при необхідності – біопсія підозрілих ділянок.
✅ Евакуація препарату в контейнері, установлення дренажу (за потреби), ушивання черевної стінки або троакарних ран.

Операційна тактика залежить від того, чи виконується інфраколічна оментектомія як самостійне втручання для стадіювання або як частина ширшої операції. У багатьох випадках вона супроводжується видаленням інших структур: матки, придатків, уражених лімфатичних вузлів тощо, залежно від локалізації онкопроцесу. Тобто оментектомія – це частина більш великої операції, а не окрема операція.

Підготовка пацієнта

Підготовка до інфраколічної оментектомії починається з детальної діагностики. Здебільшого проводять:

✅УЗД органів малого тазу та черевної порожнини, абдомінальну КТ або МРТ для уточнення поширення пухлинного процесу.
✅Лабораторні аналізи крові (загальний, біохімія, коагулограма) та сечі.
✅Дослідження онкомаркерів (CA-125 при раку яєчників, СА 19-9, СЕА тощо), що допомагає відстежувати динаміку лікування.
✅Консультації суміжних спеціалістів при наявності супутньої патології (кардіолога, ендокринолога, анестезіолога).

Перед операцією лікар обов’язково пояснює пацієнту алгоритм втручання, можливі ризики та ускладнення, а також деталі післяопераційного догляду. Залежно від показів та стану пацієнта інколи призначають додаткові методи обстеження – наприклад, гастроскопію чи колоноскопію, щоб уточнити стан шлунково-кишкового тракту та виключити інші приховані патології.

Пацієнту рекомендують дотримуватися певного режиму харчування перед операцією: зазвичай за 8–12 годин до втручання слід утриматися від їжі та за 2–4 години – від пиття. Іноді призначають очисні клізми чи проносні засоби, щоб мінімізувати ризик інтраопераційних ускладнень із боку кишечника.

Також важливо узгодити з лікарем схему прийому медикаментів. Особливо це стосується препаратів, що впливають на згортання крові, серцево-судинні засоби та інші лікарські засоби, які пацієнт приймає постійно. Анестезіологічне обстеження – обов’язковий етап, оскільки операція проводиться під загальним знеболенням.

Післяопераційний період

Після закінчення операції пацієнта переводять до палати інтенсивної терапії або реанімації на певний час, щоб забезпечити контроль за його станом. Тривалість перебування в інтенсивній терапії залежить від складності втручання, об’єму втрат крові та загального стану. Пацієнта підключають до моніторів, які контролюють життєві функції, призначають знеболювальні та антибактеріальні препарати за потребою.

Основні аспекти післяопераційного догляду включають:

✅Знеболення. Проводять адекватну аналгезію, оскільки в перші дні після операції можливий інтенсивний больовий синдром. Дозування та вид анальгетиків підбираються індивідуально.
✅Профілактику тромбоемболічних ускладнень. Застосовують компресійний трикотаж, низькомолекулярні гепарини за необхідності та інші заходи.
✅Моніторинг показників крові, загального стану, функцій внутрішніх органів.
✅Своєчасну активізацію. Уже через декілька годин або на наступний день після операції (залежно від обсягу втручання) пацієнтові радять вставати з ліжка і робити легкі рухи. Це сприяє профілактиці застою у легенях та попереджає тромбози.
✅Контроль та догляд за післяопераційною раною. Медичний персонал виконує перев’язки, стежить за станом швів і дренажів.
✅Дієтотерапію. Спочатку призначають щадний режим харчування: прозорі відвари, легкі супи, рідкі каші. Потім поступово розширюють раціон, уникаючи важкої та дратівливої їжі.

При лапароскопічному підході відновлення часто проходить швидше та з меншим больовим синдромом, однак усе індивідуально й залежить від загальної картини захворювання та інших проведених маніпуляцій.

Реабілітація та відновлення

Перебіг реабілітаційного періоду після супраколічної оментектомії визначається наступними факторами:

✅Обсяг операції (чи була вона частиною ширшої циторедукції, чи проводився паралельно інший хірургічний етап, наприклад, гістеректомія).
✅Тип доступу (відкрита операція чи лапароскопічна).
✅Вік і загальний стан здоров’я пацієнта, наявність супутніх захворювань.
✅Ускладнення під час або після операції.
✅Необхідність подальшої хіміотерапії або променевого лікування (у випадках раку яєчників, матки та деяких інших локалізацій).

Реабілітація після онкологічних операцій передбачає комплексний підхід: окрім фізичного відновлення, важлива психологічна підтримка. Наявність онкологічного діагнозу та сам факт радикального хірургічного втручання може викликати тривожність, страх або депресивні стани. Тому часто рекомендують звертатися до психолога або онкопсихолога, приєднуватися до груп підтримки пацієнтів із подібним досвідом.

Якщо після операції планується хіміотерапія, то важливо правильно розрахувати інтервал між операцією та початком курсу. Лікар-онколог визначить строки, виходячи з показників аналізів крові, стану відновлення організму та результатів гістології. Також може бути необхідним повторний візит до хірурга чи гінеколога для огляду рани й оцінки загального стану перед початком хіміотерапевтичного циклу.

Поширені міфи

Міф: «Видалення великого сальника завжди викликає порушення травлення».

Реальність: оментектомія не призводить до серйозних порушень процесу перетравлення їжі. Сальник не є органом травлення, хоча й виконує важливу роль у захисті та локальній імунній відповіді. Періодично пацієнти можуть відчувати певний дискомфорт у черевній порожнині, проте ці явища здебільшого тимчасові й не впливають на основну функцію шлунково-кишкового тракту.

Міф: «Інфраколічна оментектомія – це неповноцінна операція, краще одразу видаляти весь сальник».

Реальність: вибір між інфраколічною та супраколічною оментектомією залежить від клінічної ситуації. При ранніх стадіях раку яєчників з візуально незміненим сальником інфраколічна оментектомія може бути достатньою для адекватного стадіювання. При поширеному процесі або видимому ураженні верхньої частини сальника показана супраколічна оментектомія.

Міф: «Це надто велика й складна операція, після якої людина не може повернутися до звичного життя».

Реальність: інфраколічна оментектомія, особливо виконана лапароскопічно, є відносно щадним втручанням. За умови правильної реабілітації більшість пацієнтів швидко повертаються до звичного способу життя. Головне – дотримуватися рекомендацій лікаря та проходити планові обстеження.

Міф: «Сальник видаляють усім поспіль, навіть без прямих показань».

Реальність: оментектомія виконується тільки при показаннях, коли є ризик ураження сальника пухлинним процесом або необхідність у стадіюванні захворювання. Рішення про обсяг операції приймається з урахуванням результатів обстежень та загального стану здоров'я пацієнта.

Міф: «Після видалення частини сальника жодна терапія не допоможе».

Реальність: навпаки, видалення ураженої або потенційно ураженої ділянки сальника сприяє кращому ефекту від подальшого лікування, зокрема хіміотерапії. Процедура допомагає зменшити кількість пухлинних клітин і тим самим покращити загальні результати терапії.

Чому ми можемо допомогти

Наша клініка спеціалізується на діагностиці та лікуванні онкогінекологічних захворювань, які піддаються лікуванню малоінвазивними методами (лапароскопія). Ми проводимо комплексний підхід, поєднуючи сучасні стандарти оперативного лікування, можливості хіміотерапії, а за потреби – і променевої терапії (в комплексі з клініками-партнерами в цьому напрямку). У нас працюють фахівці з багаторічним досвідом у галузі онкології та гінекології, що дає нам змогу успішно виконувати навіть складні циторедуктивні втручання, до яких належить і супраколічна оментектомія.

Ми приділяємо увагу кожному етапу лікування: від початкової діагностики та планування операції – до післяопераційного догляду та довготривалої реабілітації. У нашій клініці застосовуються сучасні методи візуалізації, інтраопераційної діагностики та контролю, що допомагають максимально точно визначити обсяг втручання. А мультидисциплінарний підхід за участю онкологів, хірургів, акушерів-гінекологів і анестезіологів забезпечує безпеку пацієнта й високий рівень ефективності.

Ми розуміємо, наскільки емоційно складним може бути шлях лікування онкологічного захворювання. Ми завжди налаштовані на діалог, пояснюємо кожен крок лікування, щоб людина чітко розуміла, що з нею відбувається і які перспективи надалі.

Звертаючись до нас, ви отримуєте:

✅Сучасне обладнання та висококваліфіковану команду.
✅Індивідуально розроблений план лікування та реабілітації.
✅Можливість застосування малоінвазивних методик, якщо це доцільно.
✅Постійний супровід і підтримку на кожному етапі.

Наш пріоритет – ваше здоров’я, безпека й комфорт. Ми виконуємо супраколічну оментектомію як частину комплексного лікування онкогінекологічних захворювань, досягаючи високих показників виживаності та покращення якості життя пацієнтів.

Питання-відповіді

Питання: Чим інфраколічна оментектомія відрізняється від супраколічної?

Відповідь: Інфраколічна оментектомія передбачає видалення нижньої частини великого сальника (нижче поперечної ободової кишки), тоді як супраколічна – видалення всього сальника, включаючи верхню частину аж до великої кривизни шлунка. Інфраколічний варіант є менш травматичним і частіше застосовується при ранніх стадіях або для стадіювання.

Питання: Чи є інфраколічна оментектомія небезпечною операцією?

Відповідь: Будь-яке хірургічне втручання має ризики, але інфраколічна оментектомія, особливо виконана лапароскопічно, вважається відносно безпечною процедурою. При правильній підготовці та якісному виконанні операції ризики мінімізуються.

Питання: Як довго триває госпіталізація після операції?

Відповідь: При лапароскопічному виконанні інфраколічної оментектомії терміни госпіталізації зазвичай становлять 2–4 доби. Якщо операція виконувалась відкритим способом або була частиною розширеного втручання, термін може збільшитися до 5–7 діб. Усе залежить від індивідуального перебігу післяопераційного періоду.

Питання: Чи достатньо інфраколічної оментектомії при раку яєчників?

Відповідь: Остаточне рішення приймає лікар після оцінки всіх даних обстежень та інтраопераційної картини. При ранніх стадіях з візуально незміненим сальником інфраколічна оментектомія може бути достатньою. При поширеному процесі зазвичай виконують супраколічну оментектомію.

Питання: Які обмеження після виписки додому?

Відповідь: Рекомендують тимчасово обмежити фізичні навантаження, дотримуватися збалансованої дієти, уникати значних підйомів тягарів і регулярно проходити огляди в лікаря. Після лапароскопічної операції відновлення зазвичай швидше, і ви зможете раніше повернутися до звичного ритму життя.

Список літератури

1.SEOM–GEICO Clinical Guideline on Epithelial Ovarian Cancer. Clinical & Translational Oncology. 2023. SpringerLink+1PMC+1
2.ESGO Textbook of Gynaecological Oncology, Platinum Edition. Gunes Publishing, 2023. ResearchGate+1esgo.org+1
3.Dong X, Yuan L, Zou R, et al. A Randomized Controlled Trial to Compare Short-Term Outcomes Following Infragastric and Infracolic Omentectomy at the Time of Primary Debulking Surgery for Epithelial Ovarian Cancer with Normal-Appearing Omentum. Journal of Ovarian Research. 2024;17:85. Healthline+3BioMed Central+3ResearchGate+3
4.Bhandoria G, Bhatt A, Mehta S, Glehen O. Upper-Abdominal Cytoreduction for Advanced Ovarian Cancer—Therapeutic Rationale, Surgical Anatomy and Techniques of Cytoreduction. Surgical Techniques Development. 2023;12(1):1–33. esgo.org+5MDPI+5jogc.com+5
5.Kulkarni RV, et al. Role of Perigastric Arcade Removal in Serous Epithelial Ovarian Cancers. ecancermedicalscience. 2023;17:1519. MDPI+9ecancer.org+9BioMed Central+9