Онкологічні захворювання під час вагітності

Епідеміологія раку під час вагітності

Рак під час вагітності залишається відносно рідкісним явищем, але його частота поступово зростає в усьому світі. Це пов'язано з декількома факторами, які змінюють демографічну картину сучасного материнства та можливості медичної діагностики.

Чому частота зростає

Збільшення віку материнства. Середній вік першого пологу в розвинених країнах зріс до 30-32 років, що збігається з періодом підвищеного ризику багатьох онкологічних захворювань. Жінки старше 35 років мають значно вищий ризик розвитку раку молочної залози, яєчників та інших злоякісних новоутворень.

Покращення діагностичних можливостей. Впровадження неінвазивного пренатального тестування (НІПТ) для скринінгу хромосомних аномалій плода несподівано відкрило нову діагностичну можливість. Аналіз вільної ДНК у материнській крові може випадково виявити наявність материнського раку, оскільки пухлинна ДНК також циркулює в крові. У загальній популяції вагітних частота підозрюваних прихованих злоякісних новоутворень, виявлених через НІПТ, складає 0.01-0.02%. Проте коли НІПТ показує множинні хромосомні аберації, ймовірність материнського раку становить вже 20-44%. Це призвело до збільшення кількості діагностованих випадків раніше прихованих злоякісних новоутворень.

Підвищення обізнаності. Зростання медичної грамотності населення та лікарів призводить до більш ранньої діагностики та кращого документування випадків раку під час вагітності.

Міжнародна мережа INCIP

Для покращення розуміння та лікування раку під час вагітності була створена Міжнародна мережа раку, безпліддя та вагітності (INCIP, www.cancerinpregnancy.org). Це співпраця 67 лікарень з 28 країн, яка веде стандартизований реєстр даних про жінок з раком під час вагітності. База даних INCIP вже містить інформацію про понад 2359 випадків, що дозволяє проводити масштабні дослідження та розробляти доказові рекомендації. Для складних клінічних випадків існує також Консультативна рада з раку, безпліддя та вагітності (ABCIP, www.abcip.org), яка доступна онлайн і може надати мультидисциплінарну консультацію з будь-якої точки світу.

Асоційований з вагітністю рак

Термін "асоційований з вагітністю рак" визначається як рак, діагностований під час вагітності або протягом 1 року після пологів. Частота такого раку становить приблизно 1 випадок на 1000 вагітностей. Це ширше визначення є клінічно важливим, оскільки деякі види раку можуть проявитися лише після пологів, коли зникають фізіологічні зміни вагітності, що маскували симптоми. Метааналіз 22 досліджень, який включав 44 262 випадки раку, діагностованого під час вагітності, та 5722 випадки протягом 1 року після пологів, показав дворазове зростання ризику ускладнень вагітності, а також 42-кратне збільшення ризику материнської смерті у цій групі жінок.

Найпоширеніші види раку при вагітності

Спектр онкологічних захворювань під час вагітності відображає загальну структуру захворюваності на рак у жінок репродуктивного віку. Розуміння особливостей кожного типу раку допомагає в плануванні оптимальної стратегії лікування.

Рак молочної залози

Найпоширеніший вид раку під час вагітності, становить близько 25-30% всіх випадків онкологічних захворювань у вагітних.

Гематологічні злоякісні новоутворення

Лімфоми та лейкози становлять близько 20-25% онкологічних захворювань під час вагітності.

Лімфома Ходжкіна:

Лейкози:

Меланома

Становить близько 8-10% випадків раку під час вагітності.

Рак шийки матки

Становить близько 10-12% випадків, другий за частотою гінекологічний рак під час вагітності.

Рак яєчників

Відносно рідкісний під час вагітності, але часто виявляється випадково при ультразвуковому дослідженні.

Колоректальний рак

Рідкісний, але часто діагностується на пізніх стадіях через схожість симптомів з проявами вагітності.

Діагностика: особливості та виклики

Діагностика раку під час вагітності представляє унікальні виклики через фізіологічні зміни, які можуть маскувати симптоми злоякісних новоутворень, а також через побоювання щодо безпеки діагностичних процедур для плода. Однак рекомендації FIGO 2025 наголошують: вагітність не повинна бути перешкодою для необхідних обстежень. Затримка діагнозу набагато небезпечніша, ніж правильно призначені дослідження.

Чому діагностика часто затримується

Перекриття симптомів. Багато ознак раку нагадують нормальні прояви вагітності: втома, слабкість, нудота та блювання, здуття живота, зміни молочних залоз, вагінальна або ректальна кровотеча. Лікарі та самі жінки часто списують ці симптоми на "звичайну вагітність".

Клінічна інерція. Небажання лікарів призначати діагностичні дослідження, особливо з мінімальним радіаційним навантаженням, через необгрунтовані побоювання щодо впливу на плід.

Вікові упередження. Молодший вік вагітних може призвести до того, що рак не розглядається як ймовірний діагноз, оскільки більшість злоякісних новоутворень традиційно асоціюється зі старшим віком.

Соціоекономічні фактори. У деяких випадках фінансові обмеження або географічна віддаленість від спеціалізованих центрів можуть перешкоджати своєчасному проведенню діагностичних процедур.

Конфіденційне розслідування материнських смертей у Великій Британії показало: приблизно у 27% жінок, які померли від раку під час вагітності, покращення медичної допомоги могло б змінити результат. Головною причиною була затримка в діагностиці. Якщо у вас підозрюється онкологічне захворювання, обстеження повинно проводитися так само швидко, як і для невагітної жінки, бажано протягом двох тижнів з моменту підозри.

Стадіювання та специфіка обстежень у вагітних

Безпечні методи візуалізації

Важливо: безпечна доза радіації при будь-якій діагностичній процедурі не збільшує ризик мертвонародження, вроджених вад, затримки росту плода або когнітивних порушень. Новітні дані свідчать, що екранування живота під час діагностичних процедур може парадоксально збільшувати дозу на плід, тому воно більше не рекомендується міжнародними радіологічними товариствами.

Біопсія та інвазивні процедури

Гістопатолог повинен бути поінформований про вагітність та підозрюваний первинний рак, оскільки фізіологічні зміни та термін гестації можуть впливати на інтерпретацію патології пухлини.

Важливе зауваження щодо пренатального скринінгу

Якщо у жінки вже діагностовано рак, неінвазивне пренатальне тестування (НІПТ) для скринінгу хромосомних аномалій плода проводити не рекомендується. Пухлинні клітини виділяють фрагменти безклітинної ДНК у кров матері, що може спричинити хибнопозитивні результати скринінгу. Замість НІПТ рекомендується класичний комбінований скринінг першого триместру з вимірюванням товщини комірцевого простору плода та біохімічними маркерами крові, а також детальне ультразвукове дослідження анатомії плода.

Цікаво, що буває і навпаки: іноді саме аномальні результати НІПТ (множинні хромосомні аберації при нормальному каріотипі плода) стають першою підказкою щодо наявності у матері прихованого раку. У таких випадках рекомендується онкологічне обстеження.

Мультидисциплінарний підхід до лікування

Рекомендації FIGO наголошують: ведення вагітної жінки з раком є "золотим стандартом" мультидисциплінарної медицини. Жоден спеціаліст, навіть найдосвідченіший, не здатний самостійно охопити всі аспекти такої складної ситуації. Координована робота великої команди фахівців є запорукою оптимального результату.

До складу мультидисциплінарної команди входять:

FIGO визнає, що не в усіх медичних закладах можливо зібрати повний склад такої команди. Для таких випадків існує міжнародна Консультативна рада з раку, безпліддя та вагітності (ABCIP), яка надає віртуальні мультидисциплінарні консультації. Також важливою є співпраця з національними та міжнародними реєстрами для обміну досвідом та спільного навчання.

Що це означає для вас як пацієнтки: ви маєте право знати, хто входить до вашої лікувальної команди, ставити запитання кожному спеціалісту та брати активну участь у прийнятті рішень щодо вашого лікування. Не соромтеся просити про роз'яснення або додаткову консультацію.

Методи лікування під час вагітності

Головний принцип, закладений у рекомендаціях FIGO 2025: вагітна жінка з раком повинна отримувати таку саму якість онкологічної допомоги, як і невагітна пацієнтка. Лікування адаптується з урахуванням терміну вагітності та безпеки дитини, але не повинно бути неповноцінним або надмірно затриманим.

Хірургічне лікування

Операція може бути виконана на будь-якому терміні вагітності, хоча оптимальним вважається ранній другий триместр для зниження ризику викидня. Хірургічне втручання у пізньому другому триместрі або пізніше може збільшувати ризик передчасних пологів, відшарування плаценти та дистресу плода, особливо при великих абдомінальних та тазових операціях.

Під час операції анестезіологи підтримують стабільний артеріальний тиск та насичення крові киснем. Серцебиття плода вислуховується до та після операції (після досягнення терміну життєздатності). Після хірургічного втручання призначається тромбопрофілактика щонайменше на 6 тижнів.

Хіміотерапія

Це питання, яке найбільше хвилює кожну пацієнтку. Ось що кажуть сучасні доказові дані:

Дозування препаратів розраховується на основі фактичної ваги жінки на початку лікування. Курси проводяться кожні 2-3 тижні залежно від обраних препаратів або їх комбінацій. Хіміотерапію зупиняють приблизно на 34-35 тижні вагітності, щоб забезпечити період "очищення" (вимивання препаратів з організму) та відновлення кісткового мозку у мами і дитини перед пологами. Зазвичай цей період становить не менше 3 тижнів для 3-тижневих режимів та може бути коротшим (1-2 тижні) для щотижневих режимів.

Внутрішньовенні катетери, що використовуються для введення хіміотерапії, несуть ризик тромбозу та інфекції. Тому рекомендується ретельний догляд та профілактичні дози низькомолекулярного гепарину поки катетер залишається встановленим.

Променева терапія

Променева терапія під час вагітності зазвичай уникається для зменшення ризиків для плода. Однак у певних ситуаціях вона можлива з ретельним плануванням:

Перед проведенням променевої терапії під час вагітності фізик-радіолог розраховує безпечну дозу та модифікує план лікування (змінює поле, кут та енергію випромінювання). Рішення завжди приймається спільно з жінкою та мультидисциплінарною командою.

Підтримуюча терапія

Під час лікування раку жінці можуть знадобитися додаткові препарати для контролю побічних ефектів та підтримки загального стану:

Профілактика тромбозів та вакцинація

Профілактика венозної тромбоемболії

Активний рак значно збільшує ризик тромбозів під час вагітності. За даними досліджень, ризик венозної тромбоемболії у вагітних з раком майже у 7 разів вищий, ніж у вагітних без онкологічних захворювань. Ця загроза є реальною: близько 30% жінок, які померли від раку під час вагітності у Великій Британії за період 2000-2022 років, мали тромботичні або тромбоемболічні ускладнення.

Вакцинація

Вагітні жінки з раком, особливо ті, що отримують лікування, є більш вразливими до інфекцій через імуносупресію. Рекомендації FIGO щодо вакцинації:

Моніторинг вагітності та стану плода

Вагітність при онкологічному захворюванні належить до категорії високого ризику та потребує посиленого спостереження. Рак під час вагітності асоційований із підвищеним ризиком затримки росту плода (до 21% за даними великих когортних досліджень), передчасних пологів, мертвонародження та ускладнень у період новонародженості.

Перший триместр

Усі вагітні з поточним або нещодавнім раком повинні бути оглянуті акушером-гінекологом у першому триместрі. Раннє точне визначення терміну вагітності є критично важливим, оскільки воно визначає можливості лікування та прийняття рішень. На цьому етапі обговорюються питання продовження або переривання вагітності з урахуванням типу раку, стадії, необхідного лікування та побажань жінки.

Важливо: якщо в першому триместрі стався випадковий короткотривалий вплив хіміотерапії, біологічних або допоміжних препаратів, це не завжди є підставою для переривання вагітності. Рекомендується консультація спеціаліста з медицини плода.

Спостереження за плодом під час хіміотерапії

Ці обстеження дозволяють вчасно виявити будь-які зміни та скоригувати тактику ведення вагітності або лікування для забезпечення найкращого результату для мами та дитини.

Аспірин у низьких дозах

FIGO рекомендує, щоб вагітні з раком проходили стандартний скринінг на прееклампсію та, у разі високого ризику, отримували низькодозовий аспірин відповідно до чинних рекомендацій. Аспірин у низьких дозах є безпечним під час вагітності та ефективно знижує ризик прееклампсії. Цікаво, що метааналіз 22 досліджень за участю 1210 вагітних з мієлопроліферативними неоплазіями показав, що жінки, які отримували аспірин, мали у 8.6 разів більші шанси на народження живої дитини.

Пологи: коли, як і де

Планування пологів при онкологічному захворюванні потребує ретельного узгодження між акушерами, онкологами та неонатологами. Кожне рішення балансує між інтересами матері та зрілістю дитини.

Оптимальний термін пологів

Коли це можливо, пологи рекомендується планувати після 37 тижнів (зазвичай 38+ тижнів). Це забезпечує оптимальні результати для дитини та дає час для виведення хіміотерапевтичних препаратів з організму. Хіміотерапія зазвичай завершується на 34-35 тижні з метою забезпечити період "очищення" щонайменше 3 тижні до пологів. Це необхідно для відновлення кісткового мозку матері та дитини та зниження ризику ускладнень. Частота транзиторної нейтропенії у новонароджених, які народилися менш ніж через 4 тижні після останньої хіміотерапії, становить 20-30%, тоді як при інтервалі 4 тижні і більше цей показник знижується до приблизно 5%.

Передчасне розродження може бути розглянуте за наявності серйозних показань: потреба у паліативній допомозі, нестабільний або неконтрольований рак, гострий лейкоз, внутрішньочерепні пухлини або рак шийки матки, що не відповідає на хіміотерапію. Рішення завжди приймається мультидисциплінарною командою.

Спосіб пологів

Вагінальні пологи є методом вибору для більшості видів раку. Проте існують чіткі протипоказання:

У цих випадках виконується кесарів розтин, під час якого за потреби може бути одночасно проведена гістеректомія (проста або радикальна) та лімфаденектомія. При внутрішньочерепних пухлинах матері рекомендується рання епідуральна анестезія під час пологів та уникнення напруження (прийом Вальсальви), що може підвищити внутрішньочерепний тиск. Може бути розглянуто інструментальне вагінальне розродження або кесарів розтин під загальною анестезією. Для жінок з кістковими метастазами вагінальні пологи можливі, але потребують ретельного планування через ризик переломів довгих кісток.

Де народжувати

Пологи мають відбуватися у закладі, який одночасно забезпечує повноцінну допомогу матері та має неонатологічний відділ для допомоги передчасно народженим дітям. Зважаючи на асоціацію раку під час вагітності з малою вагою при народженні, рекомендується безперервний моніторинг плода під час пологів.

Підготовка до пологів

Дослідження плаценти

Гістологічне дослідження плаценти є обов'язковим у всіх випадках раку під час вагітності. Це необхідно для виявлення мікроскопічних метастазів та оцінки можливого ураження плода, особливо при меланомі та будь-яких метастатичних злоякісних новоутвореннях. Наявні дані свідчать про кореляцію між аномальними знахідками у плаценті (судинні мальформації, зменшення розмірів після хіміотерапії) та затримкою росту новонароджених.

Після пологів: годування, контрацепція, спостереження за дитиною

Коли починати лікування після пологів

Терміни відновлення протипухлинного лікування після пологів визначаються індивідуально. Хіміотерапія може бути розпочата від 1-го дня до 1-2 тижнів після вагінальних пологів та від 8-го дня до 3-4 тижнів після кесаревого розтину. Цей короткий період відновлення до початку лікування є важливим для грудного вигодовування, формування зв'язку з дитиною та психологічного благополуччя матері.

Грудне вигодовування

Грудне молоко залишається найкращим харчуванням для немовляти, а для жінки з онкологічним захворюванням процес годування може стати важливою емоційною підтримкою. Проте є чіткі правила безпеки:

Контрацепція

Усі жінки з поточним або перенесеним раком повинні отримати індивідуальну консультацію щодо контрацепції. Вибір методу залежить від типу раку, лікування, що проводиться, побажань жінки та загального стану здоров'я. Це питання важливо обговорити ще під час вагітності або одразу після пологів з вашою медичною командою.

Спостереження за дитиною

Довготривалі дослідження дають обнадійливі результати, проте діти, які зазнали впливу хіміотерапії внутрішньоутробно, потребують регулярного спостереження:

Прогноз для матері та дитини

Для матері

За наявними даними, вагітність не змінює перебіг більшості видів раку та не впливає на довгострокову виживаність. Це найкраще вивчено для раку молочної залози. Основний фактор, що впливає на прогноз, це не сама вагітність, а своєчасність діагнозу та початку лікування. Затримка лікування раку молочної залози на 12 тижнів асоційована з підвищенням смертності на 17%. Сучасні дані не підтверджують, що переривання вагітності покращує виживаність матері при більшості видів раку.

Для дитини

Довготривалі дослідження дають позитивні результати. Проспективне багатоцентрове когортне дослідження, яке оцінювало когнітивний та поведінковий розвиток дітей до 9 років після внутрішньоутробного впливу хіміотерапії, не виявило значущих відмінностей порівняно з контрольною групою. Інше спостережне дослідження дітей віком від 18 місяців не показало довгострокових когнітивних та кардіологічних відхилень після пренатального впливу хіміотерапії.

Проте існують важливі застереження:

Рак молочної залози асоційований з найвищим ризиком передчасних пологів (відносний ризик 5.62) та малої ваги при народженні (відносний ризик 5.92), тоді як гематологічні злоякісні новоутворення мають найвищий ризик внутрішньоутробної загибелі плода (відносний ризик 2.58).

Психологічна підтримка

Діагноз раку під час вагітності створює потужне емоційне навантаження, яке не можна недооцінювати. Жінка одночасно переживає радість очікування дитини та страх за своє життя і здоров'я малюка. Систематичний огляд досліджень виявив ключові фактори психосоціального дистресу: тривога за здоров'я та майбутнє дитини, а також відчуття, що медичні працівники та оточення недостатньо розуміють унікальність цієї ситуації.

Рекомендації FIGO підкреслюють, що психологічна підтримка є невід'ємною частиною лікування, а не додатковою опцією. Психолог або психотерапевт повинен бути включений до складу мультидисциплінарної команди. Корисним може бути спілкування з іншими жінками, які пройшли через подібний досвід, через групи підтримки та благодійні організації.

Окремо FIGO звертає увагу на паліативну допомогу: вагітність або нещодавні пологи не повинні обмежувати право жінки на гідну допомогу наприкінці життя. Жінки мають мати можливість проводити час зі своїм немовлям та, за бажанням, годувати грудьми навіть на тлі більшості знеболюючих схем. Важливо, щоб жінка зберігала контроль та автономію у цих питаннях.

Також варто зазначити, що смерть матері від раку асоційована з несприятливими довгостроковими наслідками для нервово-психічного розвитку дитини. Це підкреслює важливість підтримки всієї родини як під час лікування, так і після нього.

Поширені міфи про рак та вагітність

Міф 1: "При раку вагітність потрібно обов'язково переривати"

Це не відповідає дійсності. Сучасні дані не підтверджують, що переривання вагітності покращує виживаність матері при більшості видів раку. Більшість жінок можуть продовжити вагітність та отримувати повноцінне лікування. Переривання може обговорюватися лише в окремих ситуаціях, наприклад, при дуже агресивних формах раку на ранніх термінах, і рішення завжди залишається за жінкою. За даними досліджень, частота переривання вагітності складає від менш ніж 10% до приблизно 25%.

Міф 2: "Вагітним не можна робити жодних обстежень, бо це нашкодить дитині"

Це небезпечна помилка, яка може коштувати життя. Ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія повністю безпечні. Навіть комп'ютерна томографія, за потреби, може бути виконана з мінімальним ризиком для плода (менше 1 на 10 000 при дозі до 1 мілігрей). Затримка діагнозу через відмову від обстежень набагато небезпечніша і для мами, і для дитини. Експерти FIGO наголошують: обстеження повинно проводитися у ті самі терміни і тому самому алгоритму, що й для невагітних жінок.

Міф 3: "Хіміотерапія обов'язково спричинить вади розвитку у дитини"

Після першого триместру більшість хіміотерапевтичних препаратів не збільшують ризик вроджених вад порівняно із загальною популяцією. Ризик існує лише при застосуванні хіміотерапії у першому триместрі (до 12 тижнів), коли формуються органи плода, і тому вона категорично протипоказана у цей період.

Міф 4: "Вагітність прискорює розвиток раку"

Наявні дані, зокрема щодо раку молочної залози (найбільш вивченого у цьому контексті), свідчать, що вагітність не змінює перебіг раку і не впливає на довгострокову виживаність. Проблема полягає не в прискоренні раку, а в затримці його виявлення через маскування симптомів фізіологічними змінами вагітності.

Міф 5: "Після хіміотерапії годувати грудьми категорично не можна"

Під час активної хіміотерапії годування дійсно протипоказане. Однак після завершення курсу та достатнього періоду очищення організму (зазвичай не менше 3 тижнів) грудне вигодовування цілком можливе і навіть заохочується лікарями. Рішення приймається індивідуально залежно від типу препаратів.

Міф 6: "Рак матері передається дитині"

Рак не є інфекційним захворюванням і не "передається" від матері до дитини. Метастазування раку в плаценту та плід є надзвичайно рідкісним явищем, описаним переважно при меланомі. Проте для контролю такого ризику плацента після пологів обов'язково направляється на гістологічне дослідження.

Питання та відповіді

Чи можна лікувати рак під час вагітності?

Так, більшість видів раку піддаються лікуванню під час вагітності. Хірургічне втручання можливе на будь-якому терміні, а хіміотерапія вважається відносно безпечною після першого триместру (після 12 тижнів). Принципи лікування переважно не відрізняються від тих, що застосовуються для невагітних жінок, але потребують координації мультидисциплінарної команди спеціалістів.

Чи безпечна хіміотерапія для дитини?

Хіміотерапія, розпочата після 12 тижнів вагітності, за сучасними даними не збільшує ризик вроджених вад розвитку. Довготривалі дослідження дітей до 9 років не виявили значущих проблем із когнітивним, неврологічним чи поведінковим розвитком. Хіміотерапія у першому триместрі категорично протипоказана через ризик вад розвитку до 20%.

Чи потрібно переривати вагітність при виявленні раку?

У більшості випадків ні. Сучасні дані не підтверджують, що переривання вагітності покращує виживаність матері. Рішення завжди приймається індивідуально, з урахуванням типу та стадії раку, терміну вагітності та побажань жінки. Частота переривання вагітності у таких випадках складає від менш ніж 10% до приблизно 25%.

Чи можна проводити обстеження при підозрі на рак у вагітної?

Обов'язково. Ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія є безпечними і не використовують іонізуючого випромінювання. Комп'ютерна томографія може бути виконана за необхідності з мінімальним ризиком. Біопсія тканин та кісткового мозку можлива на будь-якому терміні. Затримка діагнозу набагато небезпечніша, ніж правильно призначене обстеження.

Чи можна годувати грудьми після лікування раку?

Під час активної хіміотерапії грудне вигодовування протипоказане. Після завершення лікування годування можливе через 3 тижні для більшості препаратів. Якщо замінне харчування недоступне, годування може бути розглянуте через 3 дні після введення хіміотерапії (окрім цисплатину). Рішення приймається індивідуально разом з вашим лікарем.

Які види раку найчастіше виявляють під час вагітності?

За даними міжнародного реєстру з 67 лікарень та 28 країн, найчастіше діагностують рак молочної залози (25-30%), гематологічні злоякісні новоутворення: лімфоми та лейкози (20-25%), меланому (8-10%) та рак шийки матки (10-12%). Це відповідає найпоширенішим типам раку серед жінок репродуктивного віку загалом.

Чи впливає вагітність на перебіг раку?

За наявними даними, вагітність не прискорює розвиток раку і не погіршує довгострокову виживаність. Основна проблема полягає у тому, що симптоми раку можуть маскуватися фізіологічними змінами вагітності, що іноді призводить до пізнішого виявлення.

Коли найкраще планувати пологи?

Рекомендації FIGO: пологи оптимально планувати після 37 тижнів (зазвичай 38+ тижнів). Хіміотерапію завершують на 34-35 тижні для забезпечення періоду очищення організму щонайменше 3 тижні. Передчасне розродження можливе лише за серйозних показань після узгодження з мультидисциплінарною командою.

Джерела

1. Nanda S., Nana M., Nguyen-Hoang L. et al. Cancer in pregnancy: FIGO Best practice advice and narrative review. International Journal of Gynecology and Obstetrics. 2025;171(1):131-151. doi: 10.1002/ijgo.70258

2. de Haan J., Verheecke M., Van Calsteren K. et al. Oncological management and obstetric and neonatal outcomes for women diagnosed with cancer during pregnancy: a 20-year international cohort study of 1170 patients. The Lancet Oncology. 2018;19(3):337-346

3. Van Assche I.A., Huis In't Veld E.A., Van Calsteren K. et al. Cognitive and behavioral development of 9-year-old children after maternal cancer during pregnancy: a prospective multicenter cohort study. Journal of Clinical Oncology. 2023;41(8):1527-1532

4. Loibl S., Azim H. Jr., Bachelot T. et al. ESMO expert consensus statements on the management of breast cancer during pregnancy (PrBC). Annals of Oncology. 2023;34(10):849-866

5. Felker A., Patel R., Kotnis R. et al. Saving Lives, Improving Mothers' Care Compiled Report: Lessons Learned to Inform Maternity Care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity 2020-22. National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford. 2024