Вагітність і парвовірусна інфекція

Дитина захворіла або був контакт: план дій

1. Зв’яжіться з акушером-гінекологом. Повідомте про підтверджений контакт, навіть якщо почуваєтеся добре. Новий висип або біль у суглобах — також привід звернутися. [2]
2. Занотуйте дати. Коли був контакт, коли у хворого почалися нездужання й висип, чи триває спільне проживання; вкажіть термін вагітності. Ці відомості допоможуть лікарю обрати час аналізів. [4]
3. Узгодьте аналіз крові на IgG та IgM до B19. Покажіть попередні результати, якщо вони є. Після значущого контакту аналізи можуть бути потрібні без симптомів. [3]
4. Отримайте конкретний план повторної оцінки. Ранній негативний тест не завжди остаточний. За підтвердженої недавньої інфекції потрібен план спостереження за плодом. [4]

Повідомте про ситуацію команді, яка здійснює ведення вашої вагітності, щоб результати аналізів та УЗД оцінювали разом.

Що таке парвовірус B19 і як він передається

Парвовірус B19 — вірус людини, який спричиняє інфекційну еритему, відому як «п’ята хвороба». Він передається переважно з респіраторними виділеннями; можливі також передача через кров і від матері до плода. Парвовіруси котів та собак не спричиняють цю інфекцію у людини. [1] [6]

Заразність часто найбільша на початку нездужання, ще до характерного висипу. Коли щоки вже почервоніли, людина зазвичай менш заразна, проте при імунодефіциті або порушеннях кровотворення можливе триваліше виділення вірусу. Тому оцінюють увесь період контакту, а не лише день появи висипу. [7]

B19 розглядають серед інфекцій, важливих для вагітності. При цьому універсальна TORCH-панель не замінює цільового обстеження після конкретного контакту. [3]

Які симптоми можливі

У дітей типовим є почервоніння щік, згодом може з’явитися висип на тулубі та кінцівках. У дорослих, особливо жінок, частіше турбують біль і скутість суглобів; можливі температура, головний біль і нездужання. Інфекція іноді минає без помітних симптомів. Вигляд висипу сам по собі не підтверджує діагноз. [1] [13]

Ризики для вагітної та плода — різні

За даними ірландських рекомендацій, передача плоду відбувається приблизно у 17–33% випадків підтвердженої материнської інфекції. Це не частота водянки чи втрати вагітності: передача вірусу та тяжке ускладнення — різні події. Після 20 тижнів ризик тяжких наслідків нижчий, але його не вважають нульовим. [4]

Про цитомегаловірус і токсоплазмоз читайте окремо: правила діагностики та спостереження для різних інфекцій відрізняються.

Як розуміти IgG та IgM

Рутинно перевіряти всіх вагітних на B19 не рекомендують. Аналізи розглядають після підтвердженого контакту, за відповідних симптомів або при підозрі на анемію чи водянку плода. Потребу в обстеженні під час підготовки до вагітності також визначають за обставинами. [3]

Якщо після контакту обидва показники негативні, лікар може призначити повторний аналіз. RCPI рекомендує повторну серологію через 4 тижні після контакту; при тривалому контакті або нових симптомах план уточнюють індивідуально. Не чекайте цієї дати, якщо стан погіршується. [4]

Коли потрібна ПЛР

ПЛР виявляє ДНК вірусу й може доповнювати серологію, якщо результати суперечливі або є особливі клінічні обставини. Низький рівень ДНК іноді зберігається після гострої фази. Тому позитивна ПЛР крові матері сама по собі не визначає дату зараження та не доводить ураження плода. [11]

Інвазивний тест не потрібен кожній жінці з позитивним IgM. Зокрема, амніоцентез лише для підтвердження B19 у плода зазвичай не є необхідним. За тяжкої анемії спеціалісти можуть досліджувати кров плода під час підготовки до лікування. [5]

Яке УЗД-спостереження потрібне

Після підтвердженої недавньої інфекції потрібна консультація фахівця з медицини плода. Зазвичай призначають серійні УЗД кожні 1–2 тижні протягом 8–12 тижнів після інфікування. Лікар визначає початок і тривалість контролю з урахуванням дат та результатів. Уже наявні ознаки анемії чи водянки потребують негайної спеціалізованої оцінки. [5]

Під час УЗД плода оцінюють ознаки водянки та кровотік у середній мозковій артерії (MCA). Пікова систолічна швидкість понад 1,5 MoM — сигнал підвищеного ризику анемії, а не самостійний остаточний діагноз. MoM означає порівняння з очікуваною медіаною для терміну вагітності. Важливі правильне вимірювання та оцінка спеціаліста. [8]

Один нормальний результат на початку не скасовує погодженого спостереження. Додаткові огляди включають до індивідуального графіка візитів вагітної. Гемоглобін матері не замінює оцінки кровотворення плода. [5]

Що можна лікувати

Для більшості вагітних допомога полягає у полегшенні симптомів та спостереженні. Конкретні препарати узгоджують з лікарем з урахуванням вагітності. Специфічної вакцини та профілактичного препарату після контакту немає. [3] [7]

Якщо є підозра на тяжку анемію плода, потрібен центр, де можуть виконати забір крові плода і внутрішньоутробне переливання еритроцитів. Залежно від терміну та стану дитини команда зіставляє ризики цієї процедури й розродження. Наявність анемії не означає автоматичної потреби в негайних пологах. [8]

У дослідженні двох спеціалізованих центрів після внутрішньоутробних трансфузій вижили 87 зі 103 плодів із тяжкою B19-асоційованою анемією (84,5%). Це результати відібраної групи тяжких випадків у досвідчених центрах, а не прогноз для кожної вагітної. Дослідження було ретроспективним і не оцінювало подальший нейророзвиток дітей. [12]

Прогноз і спостереження після народження

Більшість дітей після материнської інфекції народжуються здоровими. Сам факт контакту або позитивних антитіл не дає підстав прогнозувати вади розвитку. Якщо виникали тяжка анемія чи водянка, прогноз і подальший контроль обговорюють окремо: можливі довгострокові наслідки, тому потрібна увага педіатра до розвитку дитини. [9]

Після внутрішньоутробного лікування або тяжкого ураження плода передайте педіатру всі виписки. Неонатальна оцінка, зокрема потреба в обстеженні головного мозку, залежить від перенесених ускладнень. [5]

Профілактика вдома та на роботі

• Часто мийте руки з милом, особливо після контакту з респіраторними виділеннями. [6]
• Провітрюйте приміщення, дотримуйтеся гігієни кашлю, очищуйте поверхні, яких часто торкаються. [6]
• Не діліться напоями та їжею; за близького контакту з людиною з респіраторними симптомами може бути доречною маска. [3]

Ці заходи зменшують ризик, але не усувають його повністю: передача можлива ще до впізнаваного висипу. Якщо захворіла ваша дитина, повідомте свого лікаря; не вважайте, що вагітність неодмінно постраждає. [6] [13]

Чи потрібно припиняти роботу з дітьми або пацієнтами?

Автоматичної однакової заборони для всіх вагітних немає. В американських рекомендаціях вагітність сама по собі не є підставою усувати медпрацівницю від догляду за пацієнтами з B19. Конкретні умови роботи, контакт під час спалаху й місцеві правила варто обговорити з акушером, роботодавцем та службою охорони праці. Це особливо актуально для медичних і дитячих закладів. [10] [4]

Відео про парвовірус B19 під час вагітності

Що підготувати до консультації

• Термін вагітності, дату останнього УЗД і його висновок.
• Дати контакту та початку симптомів у вас і хворої людини.
• Усі результати IgG, IgM і ПЛР із датами та референсами лабораторії.
• Відомості про хвороби крові, імунодефіцит і постійні ліки.

Запитайте, чи потрібен повторний аналіз, коли наступне УЗД і куди звертатися при зміні результатів. Обрати лікаря допоможе сторінка акушерів-гінекологів клініки; умови спостереження наведені в програмах ведення вагітності. Для узгодження консультації скористайтеся записом на прийом.

Поширені запитання