Операції при варикозному розширенні вен малого таза

Cиндром застою в малому тазу та варикозне розширення вен вульви є недостатньо вивченими порушеннями кровообігу тазових вен.
 
✅Синдром застійних явищ у малому тазу характеризується хронічним дискомфортом у тазу, що посилюється під час тривалого стояння та статевого акту у жінок, у яких за даними візуалізаційних досліджень (УЗД) є варикозне розширення вен навколо яєчників. Етіологія цього синдрому неясна, а оптимальне лікування невизначено. 
 
✅Варикозне розширення вен вульви є результатом венозної обструкції, підвищення венозного тиску та венозної недостатності, найчастіше під час вагітності. Вони можуть бути ізольованими або пов’язаними з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок, і вони можуть виникати як частина синдрому застійних явищ у малому тазу (СЗМТ).
 
Зміст
 
 
Клінічні прояви синдрому застійних явищ у малому тазу
 
СЗМТ характеризується тазовим болем тривалістю не менше шести місяців. Часто він спочатку проявляється під час або після вагітності та погіршується під час наступних вагітностей. Біль різниться за інтенсивністю, але зазвичай описується як тупий біль або тяжкість, що посилюється перед менструацією; при тривалому стоянні, зміні постави, ходьбі або діяльності, яка підвищує внутрішньочеревний тиск; і після статевого акту (посткоїтальний біль). Зазвичай він однобічний, але може бути двобічним або зміщуватися з одного боку на інший. Також пацієнтка може скаржитися на різке загострення болю, дисменорею, глибоку диспареунію, позиви до сечовипускання. Також може бути варикозне розширення вен сідничного відділу, вульви та/або стегна.
 
Діагностика СЗМТ
 
Основний метод діагностики варикозного розширення вен малого тазу - ультразвукове дослідження яке проводиться зі спеціальними пробами.  Безумовно,  сама наявність варикозних вен біля матки та яєчників не є діагнозом. Про діагноз ми кажемо тільки у випадках коли є характерна симптоматика,  тобто коли ці варикозні вени викликають болі та дискомфорт. В деяких випадках для уточнення діагнозу виникає необхідність венографії або комп'ютерної томографії з контрастуванням для виключення не гінекологічних причин варикозного розширення, таких як  синдром Лускунчика. 
Безумовно,  сама наявність варикозних вен біля матки та яєчників не є діагнозом. 
На малюнку нижче можна побачити значно розширені вени в ділянці лівих придатків.  Також уряд зображення у режимі доплерівського картування.  Видно кровотік у венах
 
 
Синдром Лускунчика виникає внаслідок здавлення лівої ниркової вени в місці початку верхньої брижової артерії. Це защемлення може викликати симптоми тазового венозного застою з ретроградним венозним потоком і розширеною яєчниковою веною. Лікування може бути спрямоване на ниркову вену, яєчникову вену або обидві. Варіанти включають емболізацію яєчникових вен, лапароскопічне лігування яєчникових вен та/або лікування компресії ниркової вени. Оптимальне лікування невідоме, оскільки дані обмежені та в основному складаються з повідомлень про випадки захворювання.
 
Лікування СЗМТ 
 
Перед тим як пробувати хірургічне лікування, безумовно, призначається медикаментозна терапія. Особливо, коли немає варикозно розщирених вен вульви.
 
 
Групи препаратів, які використовуємо для медикаментозного лікування:
 
✅Гестагени (медроксипрогетсерон та інші)
✅аналоги ГнРГ (гозерелин, трипторелин та інші)
✅венотоники (диосмін)
✅НПЗЗ (ібупрофен)
 
Крім того використовується така малоінвазивна процедура як емболізація яєчникових вихрен. Вона показала непогані результати і є проміжною за інвазивністю між медикаментозним лікуванням та хірургією. Головним недоліком даної методики є те що вона не дозволяє виключити інші причини хронічних тазових болей, не дозволяє оглянути органи черевної порожнини та малого тазу так як це дозволяє зробити лапароскопія.
 
Якщо не допомогли медикаментозні методи або є хронічні болі і треба подивитись під час лапароскопії інши причини, такі як ендометріоз, переходимо до хірургічного лікування. Хірургічне перев'язування яєчникової вени асоціювалося зі зменшенням болю приблизно у 75 відсотків пацієнток. На малюнку нижче відображено червоним фрагмент лівої яєчникової вени який лапароскопічно видаляється при тазовому повнокров'ї. Це одна із методик.
 
Інша лапароскопічна методика пов'язана з тим, що матка знаходиться в патологічному загибі дозаду. В такій ситуації хірургічно повертаємо матку в більш фізіологічне положення.
 
Гістеректомія з видаленням придатків матки може бути також корисною, але не завжди прийнятною. Гістеректомія з придатками є варіантом для жінок, у яких інші методи лікування були неефективними, але слід завжди пам'ятати про те, що операція може не усунути біль в невеликому проценті випадків.
 
У разі наявності у жінки варикозно розширених вен вульви медикаментозне лікування не працює і слід обирати відразу хірургічні методи або емболізацію яєчникових вен.
  
Метод знеболювання при лапароскопічній хірургії варикозного розширення тазових вен: виключно загальне знеболювання з ШВЛ
 
Тривалість перебування у лікарні:  1-2 дні (в залежності від тяжкості операції)
 
Які ускладнення можливі (дуже залежить від типу та складності хірургії):
 
✅конверсія (перехід) на лапаротомію (в наших реаліях шанс фактично 0)
✅кровотеча (зазвичай легко контрольована під час операції)
✅інфекційні ускладнення (дуже рідко)
✅тромбоемболічні ускладнення (дуже рідко)
✅травма суміжних органів: кишечник, крупні судини, органи сечовидільної системи (дуже рідко)
✅нориці між органами сечовивідної системи, кишківником та піхвою (рідко)
✅смертність при будь-якому варіанті менше 0,1% (в нашій практиці ця цифра набагато менша). Вважається що ця цифра наближається від 1:1000 до 1:10000 операцій в залежності від складності операції. Це безпечніше ніж поїздка на автівці в інше місто.
 
Які аналізи необхідні перед операцією:
 
✅Стандартний перелік згідно з чинним законодавством МОЗ України
✅Враховуючи те, що це досить складні операції, вони проводяться під загальним знеболюванням. Тому зазвичай робимо наступні обстеження:
● Група крові, резус (частіше це вже є, просто зробити копію)
● Загальний аналіз крові (дійсний протягом місяця до операції)
● Загальний аналіз сечі (дійсний протягом місяця до операції)
● Глюкоза крові (дійсний протягом місяця до операції)
● Коагулограма (дійсний протягом місяця до операції)
● Електроліти, білки, печінковий, нирковий комплекс (дійсний протягом місяця до операції)
● Кров на RW, ВІЛ, HbsAg, HCV (дійсний протягом 3 місяців до операції)
● ЕКГ, терапевт або сімейний лікар (при необхідності)
● Флюорографія (дійсна протягом року)
● Цитограма шийки матки (дійсна протягом 3 років до операції)
● Онкомаркери Са125, НЕ4 (за показаннями, скаже лікар)
 
Післяопераційний період:
 
✅Як правило, пацієнтка встає з ліжка вже через 3-4 години після операції
✅Їсти легку їжу та пити можна через кілька годин після операції 
✅Перев'язка не робиться, або робиться один раз перед випискою
✅Через 3-4 дні після операції можна знімати пов'язки
✅Душ приймати можна наступного дня після операції, ванну - через 3-4 тижні
✅До 2 тижнів обмежуємо фізичну активність (спорт, плавання, біг), але можна жити "звичайним життям"
✅Обмеження сексуальної активності 2 тижні
✅Контрольний огляд та УЗД, якщо немає ніяких скарг, зазвичай рекомендуємо через 1,5-2 місяці
 
Що є нормою після лапароскопічних операцій:
 
✅Помірний дискомфорт внизу живота, в ділянках післяопераційних ран
✅Помірне підвищення температури тіла до 37,5 градусів, інколи навіть вище, якщо температура тільки ввечері та "збивається" парацетамолом 500-1000 мг
✅Погана робота кишечника в перші дні після операції (живот трохи підвздутий, не відходять гази) - можливо після складних операцій, але не повинно тривати більше 4 днів. Якщо не відходять гази через 48 годин після операції треба негайно сповістити про це хірурга
✅НЕвелике вздуття живота, закрепи або діарея - в перші дні, інколи тижні після операції (чим складніше була операція тим триваліше можуть будти проблеми)
✅Помірна слабкість, сонливість
✅Кров'яністі виділення із піхви від кількох днів до 2-3 тижнів після операції
✅Порушення менструального цикла (менструація може бути раніше або пізніше ніж очікувалось)
✅Болі в грудній клітині більше справа та в ділянці правої ключиці (наслідок карбоксиперитонеума - тиску вуглекислого газа під час лапароскопії). Це абсолютно не страшно та проходить через 2-3 дні максимум.
 
Чому вигідно зробити лапароскопічну операцію в Клініці доктора Медведева?
 
● У нас великий досвід таких операцій
● Сучасне та якісне обладнання
● Ми серйозно навчалися такій хірургії, наприклад, курс для просунутих хірургів у Страсбургу, Франції в інституті IRCAD
● 
Сучасні хірургічні та анестезіологічні підходи
● Гарна ультразвукова діагностика, яка дозволяє чітко визначитись з показаннями до операції
● Супровід після операції з призначенням медикаментозного лікування коли це потрібно
● Наша клініка не працює по схемі "відрізав і забув", ми комплексно дбаємо про Ваше здоров'я і робимо операцію тільки у випадку, коли це дійсно необхідно.
 
Цю та інші методики можна знайти на власному каналі професора Медведєва М.В. за посиланням: 
https://www.youtube.com/@drmedvedev
 
На очному прийомі ми допоможемо Вам вибрати ті процедури, які дійсно необхідні, максимально безпечні та ефективні у Вашому випадку.

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.
Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: