Клініка доктора Медведева 1
м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60

Графік роботи
Пн-Пт: з 8:00 до 20:00
Сб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00

Клініка доктора Медведева 2
м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25

Графік роботи
Пн-Пт: з 8:00 до 20:00
+38 (067) 142-50-60
запис

Варикозне розширення вен малого таза

Варикозне розширення вен малого таза, або тазове венозне повнокров'я, може бути однією з причин хронічного тазового болю, важкості, болю після статевого акту чи варикозу вульви та стегна.

На цій сторінці коротко і по-людськи пояснюємо, коли підозрювати саме венозну причину болю, які обстеження справді допомагають, і коли доречні емболізація або лапароскопічне лікування.

Записатися на консультацію Подивитися ціни
Медична ілюстрація тазових вен, матки та яєчників при тазовому венозному повнокров'ї

Що відбувається при варикозі вен малого таза

У нормі кров з органів таза відтікає по венах у напрямку до великих вен черевної порожнини. Якщо клапани вен працюють погано або є анатомічна перешкода для відтоку, кров може застоюватися, а яєчникові, маткові чи внутрішні клубові вени розширюються.

Важливий нюанс: розширені тазові вени інколи знаходять випадково. Лікувати треба не картинку на УЗД, а конкретну клінічну ситуацію: симптоми, джерело венозного рефлюксу, супутні причини болю і репродуктивні плани.

Схема синдрому тазового венозного повнокров'я та розширених вен малого таза

Коли варто звернутися на консультацію

Біль або важкістьТупий біль унизу живота, який триває місяцями і посилюється після стояння, навантаження або наприкінці дня.
Біль під час або після сексуГлибока диспареунія або посткоїтальний біль, особливо якщо він повторюється і впливає на якість життя.
Видимий варикозВарикоз вульви, промежини, сідниць або верхньої частини стегна, особливо після вагітностей.
Циклічне погіршенняПосилення симптомів перед менструацією або під час гормональних змін.
Супутні симптомиПозиви до сечовипускання, відчуття тиску в тазу, дискомфорт у попереку або ногах.
Попередні невдалі спроби лікуванняКоли біль триває, а стандартне гінекологічне, урологічне чи гастроентерологічне лікування не пояснило причину.
Хронічний тазовий біль часто має кілька причин одночасно. Саме тому ми не починаємо з операції: спершу уточнюємо, чи справді венозна проблема є головним джерелом симптомів.

Діагностика: не тільки знайти вени, а зрозуміти причину

Перший крок - консультація з аналізом скарг, оглядом і переглядом попередніх обстежень. Далі обираємо візуалізацію, яка відповідає симптомам: трансвагінальне УЗД з доплером, функціональні проби, КТ або МРТ-венографію, а в окремих випадках - діагностичну венографію.

Ультразвукова візуалізація розширених тазових вен
Оцінюємо діаметр вен, напрямок кровотоку і рефлюкс, а не лише сам факт розширення.
Перевіряємо, чи немає синдрому Лускунчика, синдрому Мея-Тернера або іншої венозної обструкції.
Виключаємо ендометріоз, аденоміоз, міому, кісти, запальні, урологічні, кишкові та м'язово-фасціальні причини болю.
Порівнюємо дані обстеження з тим, що реально турбує пацієнтку.

Лікування: від спостереження до малоінвазивного втручання

Тактика залежить від симптомів, венозної анатомії, репродуктивних планів, супутніх діагнозів і того, чи є рефлюкс або обструкція. У частини пацієнток достатньо спостереження, контролю болю і лікування інших причин. Якщо венозна причина підтверджена і симптоми значні, обговорюємо втручання.

Медична ілюстрація етапів діагностики та лікування тазових вен: УЗД, емболізація, лапароскопічне лігування
Консервативна тактикаПідходить, якщо симптоми помірні, венозна знахідка випадкова або є інша причина болю, яку треба лікувати першою.
Ендоваскулярна емболізаціяЧерез судинний доступ патологічну вену перекривають спіралями, склерозантом або іншими матеріалами, щоб зупинити патологічний рефлюкс.
Лапароскопічне лікуванняУ вибраних випадках яєчникову вену кліпують або лігують під відеоконтролем, часто в межах комплексної гінекологічної операції.
Лапароскопічне лігування яєчникової вени при тазовому венозному повнокров'ї

Як проходить втручання

Планування
Порівнюємо симптоми, УЗД/КТ/МРТ і визначаємо, яку вену треба лікувати.
Анестезія
Тип знеболювання залежить від методу: місцева анестезія із седацією для частини ендоваскулярних процедур або загальна анестезія для лапароскопії.
Малоінвазивний доступ
Емболізація виконується через судинний доступ, лапароскопія - через невеликі проколи передньої черевної стінки.
Контроль
Після втручання оцінюємо біль, самопочуття, місця доступу і даємо індивідуальний план відновлення.

Підготовка до лікування

Точний список залежить від методу і стану здоров'я. Зазвичай потрібні консультація гінеколога-хірурга, результати УЗД або венозної візуалізації, аналізи крові, коагулограма, група крові, обстеження на інфекції за протоколом, ЕКГ та огляд анестезіолога.

Повідомте лікаря про всі ліки, антикоагулянти, гормональні препарати, алергії та попередні операції.
Візьміть попередні висновки УЗД, МРТ, КТ, виписки та результати лікування тазового болю.
Уточніть, коли припинити їжу та воду перед анестезією.
Заплануйте супровід додому, якщо процедура виконується з анестезією або седацією.

Відновлення після процедури

Після малоінвазивного лікування більшість пацієнток повертаються до легких справ поступово. Перші дні можливі тягнучі відчуття внизу живота, дискомфорт у місці проколу або лапароскопічних розрізів, втома після анестезії.

Що зазвичай допустимоПомірний дискомфорт, незначні синці, втома, тимчасове посилення тазових відчуттів, якщо вони поступово зменшуються.
Що потребує зв'язку з лікаремТемпература, наростання болю, кровотеча, задишка, непритомність, набряк ноги або виражене почервоніння в місці доступу.

Можливі ризики та обмеження

Жоден метод не гарантує повного зникнення болю, особливо якщо він має кілька причин. Можливі синці, біль після процедури, інфекційні ускладнення, кровотеча, тромбоз, алергічна реакція на контраст, рецидив симптомів або потреба в додатковому лікуванні. Для емболізації окремо обговорюють міграцію матеріалу, постемболізаційний біль і особливості майбутньої візуалізації.

Рішення про втручання приймають тільки після очної оцінки. Якщо є підозра на венозну компресію, наприклад синдром Лускунчика або Мея-Тернера, лікування лише яєчникової вени може бути недостатнім.

Чому варто звернутися в Клініку доктора Медведева

Гінекологічний поглядМи оцінюємо не лише вени, а й типові гінекологічні причини хронічного тазового болю.
Малоінвазивна хірургіяЛапароскопічний досвід допомагає обирати обсяг втручання обережно і без зайвої травматичності.
Командний підхідЗа потреби залучаємо суміжних спеціалістів, бо тазовий біль часто лежить на межі гінекології, судинної медицини, урології та неврології.
Записатися на прийом +38 (067) 142-50-60

Питання-відповіді

Чи всі розширені вени біля матки треба лікувати?

Ні. Розширені вени на УЗД або МРТ самі по собі не є діагнозом. Лікування обговорюють тоді, коли є характерні симптоми, підтверджений венозний рефлюкс або обструкція і виключені інші часті причини хронічного тазового болю.

Який біль типовіший для тазового венозного повнокров'я?

Часто це тупий тягнучий біль або відчуття важкості внизу живота, що посилюється після тривалого стояння, фізичного навантаження, перед менструацією або після статевого акту. Але симптоми можуть перекриватися з ендометріозом, аденоміозом, урологічними, кишковими та м'язово-фасціальними причинами болю.

Що краще: емболізація чи лапароскопія?

Єдиного варіанту для всіх немає. Емболізація частіше підходить при підтвердженому рефлюксі яєчникових або внутрішніх клубових вен. Лапароскопічне лігування розглядають у вибраних ситуаціях, особливо коли одночасно потрібна гінекологічна операція або є анатомічні причини для такого підходу.

Чи можна почати з медикаментозного лікування?

Так, якщо немає термінових показань до втручання. Венотоніки, знеболення, гормональна корекція або лікування супутніх станів можуть тимчасово зменшити симптоми, але довготривала ефективність медикаментів при справжньому венозному рефлюксі обмежена і оцінюється індивідуально.

Скільки триває перебування в клініці?

Після малоінвазивного втручання багато пацієнток перебувають у клініці від кількох годин до 1 доби. Точний план залежить від виду втручання, обсягу операції, анестезії, супутніх захворювань і самопочуття після процедури.

Коли чекати полегшення?

Після емболізації або лапароскопічного лікування біль може зменшуватися поступово протягом тижнів або місяців. Якщо біль має кілька причин, може знадобитися додаткове лікування тазового дна, ендометріозу, кишкових або урологічних факторів.

Коли треба звернутися терміново після втручання?

Негайно зв'яжіться з лікарем або зверніться по невідкладну допомогу при температурі, наростанні болю, значній кровотечі, задишці, непритомності, різкому набряку ноги, почервонінні або виділеннях з рани, що посилюються.

Джерела

  1. Khilnani NM, Xia JJ, Winokur RS, Meissner MH. Diagnosis and Management of Pelvic Venous Disorders in Women. Cardiovasc Intervent Radiol. 2024.
  2. American College of Obstetricians and Gynecologists. Chronic Pelvic Pain: ACOG Practice Bulletin No. 218. Obstet Gynecol. 2020.
  3. Systematic review: Efficacy of embolotherapy for the treatment of pelvic congestion syndrome. 2024.
  4. American Vein & Lymphatic Society International Working Group. SVP classification of pelvic venous disorders. 2021.

Інформація на сторінці не замінює очну консультацію. План діагностики та лікування має враховувати Ваші симптоми, результати обстежень, супутні захворювання і репродуктивні плани.

Слідкуйте за нами

Клініка доктора Медведева є в соціальних мережах: там ми публікуємо пояснення, новини та корисні матеріали для пацієнтів.

Про клініку

Прес-центр

Напрямки

Контакти

Ліцензія на ведення медичної діяльності № 2006/02-М от 20.06.2018