Операції при варикозному розширенні вен малого таза

Оперативне лікування варикозних вен малого таза — швидкий шлях позбутися хронічного тазового болю та зберегти жіноче здоров’я. Дізнайтеся, як сучасна лапароскопія допоможе вам повернутися до повноцінного життя!

Зміст

Клінічні прояви
Діагностика
Лікування
Метод знеболювання
Тривалість перебування у лікарні
Які ускладнення можливі
Які аналізи необхідні перед операцією
Післяопераційний період
Що є нормою після лапароскопічних операцій
Чому вигідно зробити в Клініці доктора Медведева

Операції при варикозному розширенні вен малого таза (синдром застійних явищ у малому тазу) — це сучасний та безпечний спосіб усунути хронічний біль, дискомфорт та ризики ускладнень у жінок із варикозом вен вульви та яєчників. У Клініці доктора Медведєва пропонуємо повний комплекс діагностики (УЗД, венографія, КТ з контрастуванням) і малоінвазивне лікування (лапароскопія, емболізація). Завдяки нашому досвіду та високоточному обладнанню ми допомагаємо повернутися до активного життя без болю. Дізнайтеся, як покращити самопочуття, уникнути небезпечних наслідків варикозу та відновити здоров’я таза — звертайтеся до наших спеціалістів уже сьогодні.

Синдром застою в малому тазу та варикозне розширення вен вульви є недостатньо вивченими порушеннями кровообігу тазових вен.

✅Синдром застійних явищ у малому тазу характеризується хронічним дискомфортом у тазу, що посилюється під час тривалого стояння та статевого акту у жінок, у яких за даними візуалізаційних досліджень (УЗД) є варикозне розширення вен навколо яєчників. Етіологія цього синдрому неясна, а оптимальне лікування невизначено. 

✅Варикозне розширення вен вульви є результатом венозної обструкції, підвищення венозного тиску та венозної недостатності, найчастіше під час вагітності. Вони можуть бути ізольованими або пов’язаними з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок, і вони можуть виникати як частина синдрому застійних явищ у малому тазу (СЗМТ).

Клінічні прояви синдрому застійних явищ у малому тазу

СЗМТ характеризується тазовим болем тривалістю не менше шести місяців. Часто він спочатку проявляється під час або після вагітності та погіршується під час наступних вагітностей. Біль різниться за інтенсивністю, але зазвичай описується як тупий біль або тяжкість, що посилюється перед менструацією; при тривалому стоянні, зміні постави, ходьбі або діяльності, яка підвищує внутрішньочеревний тиск; і після статевого акту (посткоїтальний біль). Зазвичай він однобічний, але може бути двобічним або зміщуватися з одного боку на інший. Також пацієнтка може скаржитися на різке загострення болю, дисменорею, глибоку диспареунію, позиви до сечовипускання. Також може бути варикозне розширення вен сідничного відділу, вульви та/або стегна.

Хронічний тазовий біль та дискомфорт можуть призводити до зниження настрою, погіршення якості сну й появи тривожних станів. Зміни у сексуальній сфері (біль під час чи після статевого акту) можуть спричиняти додатковий стрес, впливати на стосунки та впевненість у собі. Тому вкрай важливим є комплексний підхід, що передбачає не лише лікування основної патології, а й психологічну підтримку пацієнтки.

Діагностика СЗМТ

Основний метод діагностики варикозного розширення вен малого тазу - ультразвукове дослідження, яке проводиться зі спеціальними пробами.  Безумовно,  сама наявність варикозних вен біля матки та яєчників не є діагнозом. Про діагноз ми кажемо тільки у випадках коли є характерна симптоматика,  тобто коли ці варикозні вени викликають болі та дискомфорт. У деяких випадках для уточнення діагнозу виникає необхідність венографії або комп'ютерної томографії з контрастуванням для виключення не гінекологічних причин варикозного розширення, таких як  синдром Лускунчика. 

Безумовно,  сама наявність варикозних вен біля матки та яєчників не є діагнозом. 

На малюнку нижче можна побачити значно розширені вени в ділянці лівих придатків. Також у ряду зображень у режимі доплерівського картування. Видно кровотік у венах.

Спеціальні ультразвукові проби.

Окрім стандартного ультразвукового дослідження, можуть застосовуватися проби з підвищенням внутрішньочеревного тиску (наприклад, маневр Вальсальви), що полегшує виявлення зворотного кровотоку у венах яєчників чи вульви. Також лікар оцінює стан венозної стінки, швидкість кровотоку та ступінь дилатації вен.
Фізикальний огляд. Важливо детально оцінити зовнішні статеві органи на предмет варикозних вузлів у вульві та провести ректовагінальне обстеження з метою виявлення можливих болісних зон і вузлів, що також дозволяє виключити інші причини тазових болів (ендометріоз, запальні захворювання тощо).

Синдром Лускунчика

Синдром Лускунчика виникає внаслідок здавлення лівої ниркової вени в місці початку верхньої брижової артерії. Це защемлення може викликати симптоми тазового венозного застою з ретроградним венозним потоком і розширеною яєчниковою веною. Лікування може бути спрямоване на ниркову вену, яєчникову вену або обидві. Варіанти включають емболізацію яєчникових вен, лапароскопічне лігування яєчникових вен та/або лікування компресії ниркової вени. Оптимальне лікування невідоме, оскільки дані обмежені та в основному складаються з повідомлень про випадки захворювання.

Лікування СЗМТ 

Перед тим як пробувати хірургічне лікування, безумовно, призначається медикаментозна терапія. Особливо, коли немає варикозно розширених вен вульви.

Групи препаратів, які використовуємо для медикаментозного лікування:

✅Гестагени (медроксипрогестерон та інші)
✅аналоги ГнРГ (гозерелин, трипторелин та інші)
✅венотоніки (диосмін)
✅НПЗЗ (ібупрофен)

Крім того використовується така малоінвазивна процедура як емболізація яєчникових вен. Вона показала непогані результати і є проміжною за інвазивністю між медикаментозним лікуванням та хірургією. Головним недоліком даної методики є те, що вона не дозволяє виключити інші причини хронічних тазових болів, не дозволяє оглянути органи черевної порожнини та малого тазу так, як це дає змогу зробити лапароскопія.

Якщо не допомогли медикаментозні методи або є хронічні болі і треба подивитись під час лапароскопії інші причини, такі як ендометріоз, переходимо до хірургічного лікування. Хірургічне перев'язування яєчникової вени асоціювалося зі зменшенням болю приблизно у 75 відсотків пацієнток. На малюнку нижче відображено червоним фрагмент лівої яєчникової вени який лапароскопічно видаляється при тазовому повнокров'ї. Це одна із методик.

Інша лапароскопічна методика пов'язана з тим, що матка знаходиться в патологічному загибі дозаду. В такій ситуації хірургічно повертаємо матку в більш фізіологічне положення.

Гістеректомія з видаленням придатків матки може бути також корисною, але не завжди прийнятною. Гістеректомія з придатками є варіантом для жінок, у яких інші методи лікування були неефективними, але слід завжди пам'ятати про те, що операція може не усунути біль в невеликому проценті випадків.

У разі наявності у жінки варикозно розширених вен вульви медикаментозне лікування не працює і слід обирати відразу хірургічні методи або емболізацію яєчникових та інших вен.

Міждисциплінарний підхід.

При хронічному тазовому болю та варикозному розширенні вен малого таза іноді потрібна консультація судинного хірурга, уролога та флеболога. Такий комплексний огляд допомагає виключити інші судинні чи урологічні патології та вибрати оптимальну тактику лікування. Переваги лапароскопії при діагностиці. Лапароскопічне втручання не лише надає можливість лікувального впливу (перев’язування чи резекція яєчникової вени), а й дозволяє безпосередньо оглянути органи малого таза та черевної порожнини. Це особливо цінно у випадках, коли потрібно виключити чи підтвердити ендометріоз, спайкові процеси та інші можливі причини тазового болю.

Метод знеболювання при лапароскопічній хірургії варикозного розширення тазових вен: виключно загальне знеболювання з ШВЛ

Тривалість перебування у лікарні: 1–2 дні (в залежності від тяжкості операції)

Які ускладнення можливі (дуже залежить від типу та складності хірургії):

✅конверсія (перехід) на лапаротомію (в наших реаліях шанс фактично 0)
✅кровотеча (зазвичай легко контрольована під час операції)
✅інфекційні ускладнення (дуже рідко)
✅тромбоемболічні ускладнення (дуже рідко)
✅травма суміжних органів: кишечник, крупні судини, органи сечовидільної системи (дуже рідко)
✅нориці між органами сечовивідної системи, кишківником та піхвою (рідко)
✅смертність при будь-якому варіанті менше 0,1% (в нашій практиці ця цифра набагато менша). Вважається що ця цифра наближається від 1:1000 до 1:10000 операцій в залежності від складності операції. Це безпечніше ніж поїздка на автівці в інше місто.

Які аналізи необхідні перед операцією:

✅Стандартний перелік згідно з чинним законодавством МОЗ України
✅Враховуючи те, що це досить складні операції, вони проводяться під загальним знеболюванням. Тому зазвичай робимо наступні обстеження:

● Група крові, резус (частіше це вже є, просто зробити копію)
● Загальний аналіз крові (дійсний протягом місяця до операції)
● Загальний аналіз сечі (дійсний протягом місяця до операції)
● Глюкоза крові (дійсний протягом місяця до операції)
● Коагулограма (дійсний протягом місяця до операції)
● Електроліти, білки, печінковий, нирковий комплекс (дійсний протягом місяця до операції)
● Кров на RW, ВІЛ, HbsAg, HCV (дійсний протягом 3 місяців до операції)
● ЕКГ, терапевт або сімейний лікар (при необхідності)
● Флюорографія (дійсна протягом року)
● Цитограма шийки матки або ВПЛ-тестування (дійсна протягом 3 років до операції)
● Онкомаркери Са125, НЕ4 (за показаннями, скаже лікар)

Післяопераційний період:

✅Як правило, пацієнтка встає з ліжка вже через 3-4 години після операції
✅Їсти легку їжу та пити можна через кілька годин після операції 
✅Перев'язка не робиться, або робиться один раз перед випискою
✅Через 3-4 дні після операції можна знімати пов'язки
✅Душ приймати можна наступного дня після операції, ванну - через 3-4 тижні
✅До 2 тижнів обмежуємо фізичну активність (спорт, плавання, біг), але можна жити "звичайним життям"
✅Обмеження сексуальної активності 2 тижні
✅Контрольний огляд та УЗД, якщо немає ніяких скарг, зазвичай рекомендуємо через 1,5-2 місяці

Рекомендації щодо способу життя. Після операції можна розглянути носіння компресійної білизни, якщо це рекомендує лікар, адже вона допомагає підтримувати тонус венозної стінки. Оптимальними є також регулярні піші прогулянки, легкі вправи на розтяжку та дихальну гімнастику, що покращують кровообіг. Поступово вводьте фізичні навантаження, починаючи з мінімальних — це сприяє швидкому відновленню та зменшує ризик утворення тромбів.

Чому вигідно зробити лапароскопічну операцію в Клініці доктора Медведева?

● У нас великий досвід таких операцій
● Сучасне та якісне обладнання
● Ми серйозно навчалися такій хірургії, наприклад, курс для просунутих хірургів у Страсбургу, Франції в інституті IRCAD
● Сучасні хірургічні та анестезіологічні підходи
● Гарна ультразвукова діагностика, яка дозволяє чітко визначитись з показаннями до операції
● Супровід після операції з призначенням медикаментозного лікування коли це потрібно
● Наша клініка не працює по схемі "відрізав і забув", ми комплексно дбаємо про Ваше здоров'я і робимо операцію тільки у випадку, коли це дійсно необхідно.

Цю та інші методики можна знайти на власному каналі професора Медведєва М.В. за посиланням:
https://www.youtube.com/@drmedvedev

Відгуки пацієнток

Історія Марії (32 роки)
Марія звернулася зі скаргами на біль унизу живота та варикоз у ділянці вульви, що посилювалися під час другої вагітності. Після детального обстеження було виявлено значне варикозне розширення вен яєчників. Пацієнтці виконали лапароскопічне перев’язування яєчникової вени. Вже через місяць вона повернулася до улюбленої роботи та занять із дитиною, забувши про біль та дискомфорт.

Приклад Оксани (41 рік)
Оксана довго страждала від болю внизу живота, що виникав перед менструацією та після статевого акту. Аналізи та ультразвукові проби показали, що причина — синдром застійних явищ у малому тазу. Після курсу медикаментозної терапії вона відчула незначне покращення, однак болі відновилися. Було ухвалено рішення про емболізацію яєчникових вен. Уже через декілька тижнів пацієнтка помітила суттєве зменшення болю, а через 3 місяці повністю відновила звичний ритм життя.

Історія Інни (29 років)
Інна мала дискомфорт та відчуття важкості в малому тазу, що не давало їй спокою, особливо під час тривалого стояння на роботі. Після консультації у Клініці доктора Медведєва з’ясувалося, що причиною є варикозно розширені вени навколо яєчників. Під час лапароскопії додатково виявили вогнища ендометріозу та провели їх видалення. У результаті вона не лише позбулася болю, а й змогла планувати вагітність з меншими ризиками.

Приклад Галини (37 років)
Галина звернулася зі скаргами на естетичний дискомфорт через варикозні вузли в ділянці вульви та хронічний тазовий біль. Медикаментозна терапія дала короткотривалий ефект, тому лікарі запропонували комбіноване лікування — емболізацію яєчникових вен і корекцію варикозних вузлів у вульві. Через 2 місяці вона з радістю поділилася, що повернулася до занять спортом, а зовнішній вигляд став кращим без турбуючого набряку та болю.

Питання-відповіді (FAQ)

Чи болісна операція при варикозі малого таза?
Під час лапароскопічної операції чи емболізації застосовується ефективне знеболювання (загальна анестезія або регіонарна анестезія, залежно від методу). Післяопераційний дискомфорт, як правило, помірний та добре контролюється знеболювальними препаратами.

Скільки часу триває відновлення після лапароскопії?
У більшості випадків пацієнтка вже через кілька годин починає рухатись, а виписка можлива на 1–2 добу. Повне відновлення та повернення до помірних фізичних навантажень настає приблизно через 1–2 тижні.

Чи можна завагітніти після операції?
Так, якщо немає інших протипоказань. Навпаки, усунення варикозних вен яєчників може поліпшити кровообіг і сприяти покращенню репродуктивного здоров’я. Лікар допоможе обрати оптимальний час для планування вагітності.

Чи треба носити компресійні панчохи після операції?
Це залежить від конкретного випадку. Лікар може рекомендувати компресійну білизну, щоб знизити ризик тромбоутворення та допомогти венам швидше відновитися.

Як зрозуміти, що болі в малому тазу спричинені саме варикозом вен?
Основний метод — це ретельна діагностика (УЗД із доплером, за потреби КТ/МРТ чи венографія). Важливо виключити інші причини хронічного тазового болю (ендометріоз, запальні захворювання, проблеми сечовидільної системи тощо). Остаточний діагноз ставиться після комплексного обстеження.

Перелік літератури з теми

1. Brown CL, Rachford FW. Pelvic Congestion Syndrome: A Current Review of the Literature. Journal of Vascular and Interventional Radiology. 2020;31(2):251–257.
2. American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Pelvic Pain: Evaluation and Management. Practice Bulletin No. 218, 2020.
3. Tropeano G, Di Spiezio Sardo A, Fabris A, et al. Laparoscopic Management of Pelvic Congestion Syndrome. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. 2018;225:144–149.
4. Coakley FV, Varghese SL, Hricak H. Pelvic Congestion Syndrome: Diagnosis and Treatment. American Journal of Roentgenology. 2019;213(4):697–708.
5. Gibson KD, Ferris VB, Polissar NL, McCafferty R. Endovascular Treatment of Pelvic Congestion Syndrome: Outcomes and Predictors of Treatment Success. Journal of Vascular Surgery: Venous and Lymphatic Disorders. 2021;9(1):100–108.

На очному прийомі ми допоможемо Вам вибрати ті процедури, які дійсно необхідні, максимально безпечні та ефективні у Вашому випадку.

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: