Трофобластична хвороба

13.01.2025

Молярна вагітність (міхурцевий занесок) — це рідкісний патологічний стан, при якому запліднена яйцеклітина розвивається аномально. Замість нормального формування плаценти виникає скупчення кістозних утворень. У частини пацієнток може спостерігатися нежиттєздатна ембріональна або плодова тканина, що зумовлює часткову молярну вагітність.

КЛАСИФІКАЦІЯ

1.1. Частковий міхурцевий занесок

✅Виникає внаслідок поєднання двох наборів хромосом від батька з одним набором від матері.
✅У таких випадках можлива присутність нежиттєздатної ембріональної або ж плодової тканини.

1.2. Повний міхурцевий занесок

✅Утворюється внаслідок запліднення яйцеклітини двома наборами хромосом від батька без жодного набору від матері.
✅Як правило, відсутня будь-яка ембріональна чи плодова тканина.

ПРИЧИНИ

Молярна вагітність виникає внаслідок генетичної помилки під час запліднення. Залежно від типу міхурцевого занеску (частковий чи повний) аномально формуються хромосомні комплекси. Це призводить до надмірного розростання трофобластичної тканини (структури, яка зазвичай утворює плаценту).

ПОШИРЕНІСТЬ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ

✅Частота: приблизно 1 на 1000 вагітностей.
✅Вік: підвищений ризик у жінок молодших 20 років та старших 35 років.
✅Акушерська історія: жінки, які мали численні викидні, можуть бути більш схильні до розвитку молярної вагітності.

ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ

На початкових стадіях молярна вагітність може імітувати звичайну вагітність. Однак із часом з’являються характерні прояви:

✅Вагінальні кровотечі. Темно-коричневі або яскраво-червоні виділення у першому триместрі.
✅Сильна нудота та блювання. Зумовлені високим рівнем хоріонічного гонадотропіну (ХГЧ).
✅Неприємні спазми та біль у ділянці тазу
✅Додаткові ознаки, що виявляються лікарем:
- Високий артеріальний тиск.
- Матка, що більша або м’якіша, ніж очікувано за терміном вагітності.
- Відсутність життєздатної ембріональної або плодової тканини на ультразвуковому дослідженні.
- Підвищений рівень тиреоїдних гормонів у матері (гіпертиреоз).

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ МОЛЯРНОЇ ВАГІТНОСТІ

Діагностика

✅УЗД (ультразвукове дослідження): зазвичай виявляє характерну «сніжну бурю» або «виноградне гроно» в порожнині матки.
✅Лабораторні аналізи: вкрай високі рівні хоріонічного гонадотропіну (ХГЧ).

Лікування

✅Хірургічне видалення аномальної тканини: розширення та вишкрібання (D&C) або діагностичне вишкрібання або вакуум-аспірація.
✅Подальший моніторинг: регулярне вимірювання рівня ХГЧ задля виявлення можливих ускладнень.

Ризик ускладнень: основне ускладнення — розвиток злоякісної пухлини хоріокарциноми (особливо в разі повного міхурцевого занеску).

ХОРІОКАРЦИНОМА ЯК УСКЛАДНЕННЯ

6.1. Що таке хоріокарцинома?

Хоріокарцинома — це рідкісний злоякісний процес, що походить із плацентарної тканини. Трапляється приблизно в 1 з 40 000 вагітностей. Найчастіше пов’язана з:

✅Молярними вагітностями (повними або частковими).
✅Викиднями.
✅Абортами.
✅Позаматковими вагітностями.

6.2. Симптоми

✅Постійні вагінальні кровотечі після вагітності або викидня.
✅Підвищені рівні ХГЧ, що тривалий час залишаються високими.
✅Виявлення пухлин у матці, вагіні чи легенях.
✅Біль у животі.

6.3. Лікування та прогноз

✅Хіміотерапія: метотрексат, актиноміцин D, етопозид.
✅Радіотерапія: призначається рідше, однак може бути ефективною залежно від стадії.
✅Хірургічне втручання (гістеректомія): застосовують у разі необхідності, проте зазвичай не є першим вибором.
✅Прогноз: рівень виліковності понад 90%. Після успішного лікування зазвичай зберігається фертильність, однак рекомендують відкласти планування наступної вагітності принаймні на рік.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рідкісність молярної вагітності:

✅Спостерігається у приблизно 1 з 1000 вагітностей.
✅За умови ранньої діагностики має хороший прогноз.

Ризик рецидиву:

✅Після перенесеної молярної вагітності ризик рецидиву становить 1–2%.
✅Для вчасного виявлення можливих ускладнень необхідний ретельний нагляд (регулярний контроль рівня ХГЧ, ультразвукові обстеження).

Подальший догляд:

✅Обов’язкові періодичні аналізи крові на рівень ХГЧ.
✅УЗД для контролю стану матки.
✅Регулярні візити до лікаря для оцінки загального стану здоров’я.

Хоріокарцинома:

✅Рідкісний, проте дуже добре піддається лікуванню вид раку трофобласту.
✅Високий відсоток повного одужання (понад 90%) за умови ранньої діагностики та відповідного лікування.

Планування вагітності:

✅Після проходження лікування молярної вагітності чи хоріокарциноми бажано відкласти вагітність на щонайменше 1 рік.
✅Це необхідно для контролю можливих залишків аномальної тканини та нормалізації рівнів ХГЧ.

Поради щодо консультації:

✅За наявності будь-яких нетипових проявів (кровотеча, біль, підозрілі результати аналізів) рекомендовано звернутися до гінеколога.
✅У випадку занепокоєння або підозри на молярну вагітність слід провести адекватне обстеження та отримати консультацію профільного спеціаліста.

Молярна вагітність (міхурцевий занесок) є рідкісним, але клінічно важливим станом, що потребує якнайшвидшої діагностики та адекватного лікування. В основі патології лежать генетичні аномалії, які спричиняють надмірний ріст трофобласту. Незважаючи на здебільшого сприятливий прогноз при своєчасному хірургічному втручанні (розширення та вишкрібання), існує ризик розвитку злоякісної хоріокарциноми, яка, утім, добре піддається хіміотерапії. Рання діагностика, регулярний моніторинг рівнів ХГЧ та ультразвукові дослідження — ключові фактори успішного лікування та профілактики ускладнень. У більшості випадків вдається зберегти фертильність пацієнток, але рекомендується відкласти настання наступної вагітності щонайменше на один рік для запобігання рецидиву та повноцінного відновлення організму.

Якщо ви стикалися з молярною вагітністю або маєте занепокоєння, зверніться до свого лікаря за порадами та підтримкою.

Лікарі акушери-гінекологи Клініки доктора Медведева

Перелік використаної літератури:

1. ACOG Practice Bulletin No. 53. Diagnosis and Treatment of Gestational Trophoblastic Disease. Obstetrics & Gynecology. 2004;103(6):1365–1377.
2. RCOG Green-top Guideline No. 38. The Management of Gestational Trophoblastic Disease. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. 2020.
3. Seckl MJ, Sebire NJ, Berkowitz RS. Gestational trophoblastic disease. The Lancet. 2010;376(9742):717–729.
4. FIGO Oncology Committee. Revised FIGO 2000 staging and risk factor scoring for gestational trophoblastic neoplasia. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 2002;77:285–287.
5. Lurain JR. Gestational trophoblastic disease I: Epidemiology, pathology, clinical presentation and diagnosis of gestational trophoblastic disease, and management of hydatidiform mole. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2010;203(6):531–539.