Мастит

Мастит – це поширене запальне захворювання молочної залози, яке найчастіше виникає в період грудного вигодовування, але може проявитися у будь-якої жінки, незалежно від віку та життєвих обставин. Своєчасна діагностика та коректне лікування маститу є вкрай важливими, адже запальний процес може суттєво вплинути на здоров’я молочної залози, загальний стан організму та можливість продовжувати грудне вигодовування. У цій статті ми детально розглянемо причини, форми, симптоми та методи лікування маститу, а також особливості профілактики цього стану та роль нашої клініки у вирішенні проблеми.

Вступ
Причини
Класифікація маститу
Основні симптоми
Діагностика
Лікування
Профілактика
Наша допомога
Питання-відповіді
Список джерел

Вступ

Мастит є запальним процесом у тканинах молочної залози, який розвивається переважно через бактеріальне інфікування та зазвичай супроводжується болісними відчуттями, набряком і почервонінням шкіри. Найчастіше мастит виникає у жінок, які годують грудьми (так званий лактаційний мастит), але також може проявлятися у періоді відсутності лактації та навіть у новонароджених дівчаток через вплив гормонів матері.

Проблема маститу є надзвичайно актуальною, адже недолікований процес може переходити у хронічну форму, спричиняти утворення гнійних абсцесів і в деяких випадках вимагати хірургічного втручання. Водночас при ранній діагностиці і правильному лікуванні, захворювання зазвичай добре піддається терапії, і жінка може продовжити грудне вигодовування без ризику для власного здоров’я та здоров’я дитини.

У цій статті ми надамо детальну інформацію про головні причини виникнення маститу, його класифікацію, симптоматику та діагностичні методи, а також про особливості лікування і профілактики. Окрім того, ви дізнаєтеся, як саме у нашій клініці ми можемо допомогти у вирішенні цієї проблеми, надаючи сучасну медичну допомогу з урахуванням світових стандартів.

Причини

Мастит найчастіше виникає внаслідок інфікування тканини молочної залози бактеріями. Найпоширенішим збудником є Staphylococcus aureus, проте іноді зустрічаються й інші мікроорганізми, серед яких Streptococcus та деякі грамнегативні бактерії. Потрапляння бактеріальної флори в тканини молочної залози зазвичай відбувається через дрібні тріщини на сосках, що часто виникають у жінок, які годують грудьми.

Однак сама наявність бактерій не завжди призводить до запалення, оскільки здоровий організм здатний чинити опір збудникам. Виникнення маститу пов’язане з комбінацією кількох чинників:

Погана гігієна грудей чи рук. Недотримання базових правил гігієни, особливо при зціджуванні, підготовці до годування чи годуванні, може сприяти поширенню бактерій.

Тріщини сосків. Пошкодження шкіри соска створює «ворота» для інфекції, що може швидко поширитися у прилеглі тканини.

Застій молока. Якщо жінка не повністю спорожнює груди під час годування, у грудних протоках залишаються залишки молока. Такий застій є сприятливим середовищем для розмноження бактерій.

Ослаблений імунітет. Післяпологовий період нерідко супроводжується зниженням захисних сил організму, що полегшує розвиток різних інфекцій.

Використання неправильної техніки годування. Недостатнє прикладання дитини до грудей, неправильна поза під час годування, занадто короткий чи занадто довгий проміжок між годуваннями – усе це може сприяти застою молока та пошкодженню сосків.

Стресові фактори та перевтома. Постійні недосипання та емоційне виснаження також ослаблюють імунний захист, роблячи організм вразливішим для інфекційного процесу.

У разі нелактаційного маститу причиною найчастіше є також бактеріальна інфекція, спричинена порушенням відтоку секрету з молочних проток, травмами грудей, наявністю доброякісних чи злоякісних утворень, або ж гормональними порушеннями. Крім того, інколи мастит може виникати як ускладнення інших інфекційних захворювань, коли бактерії поширюються з кров’ю до молочної залози.

Розуміння головних причин запалення дозволяє вчасно звернути увагу на профілактичні заходи та уникнути важких форм перебігу маститу. Однак не завжди вдається попередити розвиток хвороби, особливо якщо існують кілька факторів ризику одночасно. Саме тому жінкам, які знаходяться у групі ризику, важливо знати перші ознаки захворювання та якомога швидше звернутися по кваліфіковану допомогу.

Класифікація маститу

Класифікувати мастит можна за різними ознаками, але найпоширенішими критеріями є період виникнення та клінічний перебіг. З огляду на період, коли розвивається мастит, прийнято виокремлювати:

✅Лактаційний мастит. Виникає у жінок, які годують грудьми, зазвичай у перші 6 тижнів після пологів, коли процес лактації лише налагоджується. Однак, мастит може виникати і пізніше, на будь-якому етапі грудного вигодовування, особливо за наявності ризикованих чинників.

✅Нелактаційний мастит. Може бути пов’язаний із гормональними розладами, травмами грудей, доброякісними та злоякісними пухлинами, кістами, гіперпластичними процесами у протоках. Його виникнення не залежить від грудного вигодовування.

За клінічним перебігом мастит поділяють на:

✅Серозний. Початкова стадія запалення, що характеризується незначним болем, почервонінням та легким набряком. На цьому етапі загальне самопочуття пацієнтки може бути задовільним, а температура тіла – субфебрильною або нормальною.

✅Інфільтративний. Запалення посилюється, формується інфільтрат (ущільнення), біль може посилюватися, температура часто підвищується. Стан жінки погіршується, з’являється слабкість, іноді озноб.

✅Гнійний. Найбільш важка форма маститу, коли в тканинах молочної залози утворюється гнійник (абсцес). Спостерігається різке погіршення самопочуття, висока температура, виражений біль, інколи нудота. Можливе прогресування запального процесу з утворенням декількох гнійних вогнищ.

Окремо виділяють підгострий та хронічний мастит, які мають менш яскраві прояви, але зберігають тривалий перебіг. Підгостра форма може розвинутися після неповного або неправильного лікування гострого маститу. Хронічна форма часто пов’язана з періодичними загостреннями, особливо в ті моменти, коли імунітет жінки знижується.

Знання про різновиди маститу допомагає лікарям обирати найоптимальнішу тактику лікування, а жінкам – вчасно розпізнати симптоми та своєчасно звернутися по допомогу, щоб не допустити ускладнень.

Основні симптоми

Симптоми маститу можуть варіюватися залежно від стадії захворювання та загального стану організму. Однак існує низка ознак, які найчастіше вказують на запалення в молочній залозі. Важливо вчасно їх розпізнати, оскільки рання діагностика дозволяє уникнути більш важких форм перебігу маститу.

Найбільш характерною ознакою маститу є біль у молочній залозі, який може посилюватися під час годування, зціджування або навіть при доторканні. Цей біль часто супроводжується печінням, відчуттям тягаря. Зазвичай при маститі спостерігається:

✅Набряк і почервоніння: ділянка грудей може бути збільшена, набрякла і болюча, а шкіра виглядає червоною, іноді з синюшним відтінком.

✅Підвищена температура: як місцева (шкіра у ділянці ураження гаряча на дотик), так і загальна. При гнійному процесі температура може сягати 39–40 °C, супроводжуватися сильним ознобом і загальною інтоксикацією.

✅Загальне погіршення самопочуття: слабкість, втома, погіршення апетиту, головний біль, зниження працездатності.

✅Утворення ущільнень: при інфільтративному маститі можна відчути ділянку ущільнення в товщі залози, яка болить при натисканні. При гнійному процесі формується чіткіша зона абсцесу, іноді помітна візуально.

✅Виділення з соска: якщо причина маститу пов’язана з інфекційним процесом у протоках, з соска може виділятися гнійна або кров’яниста рідина.

Якщо ви помітили у себе або близької людини зазначені симптоми, особливо підвищену температуру тіла у поєднанні з болем та ущільненням у грудях, не варто зволікати з візитом до лікаря. Вчасне звернення до фахівця дозволить запобігти подальшому прогресуванню запального процесу та розвитку ускладнень.

Діагностика

Діагностика маститу базується на аналізі клінічних проявів, обов’язковому фізикальному огляді та вивченні анамнезу пацієнтки. Зокрема, лікар з’ясовує, як давно з’явилися симптоми, чи пов’язані вони з годуванням, чи є тріщини на сосках і які фактори могли стати тригером запалення. Також важливо врахувати наявність можливих супутніх захворювань, які послаблюють імунітет і підвищують ризик розвитку інфекцій.

Для уточнення діагнозу зазвичай призначають такі дослідження:

✅УЗД молочних залоз. Ультразвукове дослідження дозволяє візуалізувати запальні зміни, визначити наявність застою молока, виявити абсцеси або кісти. Цей метод вважається безпечним і доступним, тому часто використовується для моніторингу лікування.

✅Клінічний аналіз крові. Допомагає виявити ознаки запального процесу (підвищена ШОЕ, збільшення кількості лейкоцитів).

✅Бактеріологічне дослідження виділень із соска або пунктату з ураженої ділянки. Дозволяє ідентифікувати збудника інфекції та визначити його чутливість до антибіотиків.

✅Мамографія. У деяких випадках, особливо коли є підозра на інші патології молочної залози, лікар може призначити мамографію. Проте у жінок, які годують грудьми, мамографія менш інформативна через особливості структури молочної залози у період лактації.

Якщо мастит має тяжкий перебіг або існує загроза розвитку гнійних ускладнень, лікар може рекомендувати додаткові дослідження, включно з МРТ або більш складними аналізами, щоб точно визначити розмір і локалізацію ураженої ділянки. Правильна і своєчасна діагностика дає можливість підібрати оптимальне лікування та мінімізувати ризик ускладнень.

Лікування

Лікування маститу залежить від стадії захворювання, форми, загального стану пацієнтки та наявності супутніх патологій. Основна мета терапії – усунути інфекцію, відновити нормальний відтік молока, полегшити симптоми та запобігти ускладненням. Рання діагностика і правильно підібране лікування зазвичай дозволяють швидко позбутися проблеми і зберегти грудне вигодовування.

Медикаментозна терапія. При наявності бактеріальної інфекції зазвичай призначаються антибіотики, до яких збудник чутливий (це визначається на основі бактеріологічного дослідження, якщо воно проводилося). На початкових етапах лікування лікар може призначити антибіотики широкого спектра дії, орієнтуючись на найімовірніші патогени, такі як Staphylococcus aureus. Крім антибіотиків, застосовуються знеболювальні та жарознижувальні препарати для полегшення загального стану.

Збереження грудного вигодовування. У минулому часто рекомендувалося припиняти грудне вигодовування при маститі, проте тепер існують інші підходи. Більшість фахівців наполягають на тому, що годувати грудьми можна і навіть потрібно, оскільки регулярне спорожнення залози допомагає усунути застій і зменшує ризик формування гнійних вогнищ. Водночас слід дотримуватися правил гігієни і стежити за тим, щоб дитина правильно захоплювала сосок.

Фізіотерапія та компреси. Для полегшення болю і поліпшення відтоку молока можуть бути корисними теплі компреси перед годуванням та прохолодні компреси після. Іноді призначають фізіотерапевтичні процедури (ультразвук, УВЧ, світлолікування), які сприяють зменшенню набряку та запалення.

Зціджування і масаж. Якщо жінка відчуває, що груди не повністю спорожнюються під час годування, може знадобитися додаткове зціджування. Лікар або консультант із грудного вигодовування може порадити техніки масажу, що поліпшують відтік молока з ураженої ділянки.

Хірургічне втручання. Воно показане у тих випадках, коли формується гнійник (абсцес), який не піддається консервативному лікуванню. Під час операції гнійний вміст видаляють і промивають порожнину антисептиками, встановлюючи дренаж для відтоку залишкового гною. Часто після втручання можна продовжувати грудне вигодовування, але рішення приймається в кожному випадку індивідуально.

Після завершення основного курсу лікування, важливо надавати увагу відновленню і профілактиці повторних епізодів маститу. Правильна організація грудного вигодовування, своєчасна діагностика тріщин сосків і належна гігієна можуть суттєво зменшити ризик рецидиву хвороби.

Профілактика

Основою профілактики маститу є правильна організація грудного вигодовування та пильний догляд за молочними залозами. Оскільки більшість випадків маститу пов’язані із застоєм молока та інфікуванням через тріщини на сосках, важливо дотримуватися кількох простих рекомендацій:

✅Періодичне та правильне спорожнення грудей. Годуйте дитину за потребою, уникайте великих перерв у годуванні. Якщо відчуваєте, що груди переповнені, але дитина не хоче їсти, варто зцідити надлишок молока.

✅Стежте за технікою прикладання. Нехай дитина захоплює сосок разом з навколососковою ареолою. Це запобігає утворенню тріщин та покращує відтік молока.

✅Дбайте про гігієну, але без надмірностей. Досить звичайного душу з використанням гіпоалергенних засобів. Занадто часте миття грудей з милом сушить шкіру і може провокувати утворення тріщин.

✅Звертайте увагу на будь-які зміни сосків. При перших ознаках тріщин чи подразнення використовуйте спеціальні загоювальні креми, а за потреби звертайтеся до лікаря.

✅Уникайте тісного бюстгальтера та одягу. Важливо носити білизну, що забезпечує належну підтримку грудей, але не перетискає молочні протоки.

✅При найменших симптомах запалення (почервоніння, біль, підвищення температури) негайно консультуйтеся з лікарем. Раннє виявлення маститу дає змогу швидко розпочати лікування та запобігти ускладненням.

Пам’ятайте, що профілактика маститу не менш важлива, ніж саме лікування. Якщо ви дотримуватиметеся цих рекомендацій та звертатиметеся до фахівців на початкових етапах проблем, ризик тяжких форм маститу знижується в рази.

Наша допомога

У нашій клініці ми пропонуємо комплексний підхід до діагностики, лікування та профілактики маститу, з урахуванням останніх наукових досліджень і світових рекомендацій. Наші фахівці мають великий досвід роботи з жінками у післяпологовому періоді, а також з тими, у кого мастит виник поза лактацією.

Перше, що ми робимо, – ретельно вивчаємо клінічну картину та анамнез. Після цього призначаємо необхідні дослідження, такі як УЗД молочної залози і, за потреби, бактеріологічний аналіз виділень. Це дозволяє точно визначити збудника інфекції та підібрати ефективний антибіотик, якщо він потрібен.

У нашій клініці застосовуються сучасні методи фізіотерапії, які допомагають швидко зняти запалення та покращити кровообіг у молочній залозі. Фахівці з грудного вигодовування надають докладні консультації з правильної техніки прикладання дитини до грудей та з питань зціджування, що допомагає запобігти подальшим застійним явищам.

Ми забезпечуємо пацієнток комплексною підтримкою навіть після виписки, допомагаючи їм навчитися доглядати за грудьми вдома і своєчасно реагувати на будь-які зміни в самопочутті. Якщо ж у процесі лікування виникає потреба в хірургічному втручанні для дренування абсцесу, наші спеціалісти проведуть операцію максимально делікатно, із застосуванням сучасних методів анестезії та дбайливим ставленням до тканин молочної залози.

Наш підхід передбачає збереження грудного вигодовування, коли це можливо, оскільки ми розуміємо важливість такого контакту матері з дитиною та користь грудного молока для новонародженого. Після завершення лікування ми надаємо рекомендації щодо профілактики повторних епізодів маститу та контролю за станом грудей упродовж усього періоду лактації.

Звертаючись до нашої клініки, ви можете бути впевнені, що отримаєте кваліфіковану допомогу і підбір найефективніших методів лікування, орієнтованих на ваше здоров’я і комфорт. Наші спеціалісти – це дружня команда, яка готова відповісти на всі ваші запитання, підтримати вас психологічно та фізично, забезпечивши максимальний рівень турботи.

Питання-відповіді

Питання: Чи можна продовжувати грудне вигодовування при маститі?
Відповідь: У більшості випадків так, годування грудьми не лише безпечне для дитини, а й сприяє швидшому одужанню матері. Регулярне спорожнення молочної залози допомагає уникнути застою молока. Проте в окремих ситуаціях рішення про тимчасову відмову від годування може ухвалюватися індивідуально лікарем.

Питання: Які симптоми маститу потребують невідкладної допомоги?
Відповідь: Якщо у вас виникає різке підвищення температури (понад 38,5–39 °C), сильний біль у грудях, наростаюче почервоніння та ущільнення, яке не зникає після зціджування, а також погіршення загального самопочуття, це може вказувати на гнійний процес або інші ускладнення. У такому разі потрібно терміново звернутися до лікаря.

Питання: Чи може мастит перейти в рак молочної залози?
Відповідь: Мастит не є прямим фактором ризику розвитку раку. Проте інколи за симптомами маститу можуть ховатися злоякісні процеси. Тому при підозрі на мастит і відсутності покращення після призначеної терапії обов’язково слід пройти додаткові дослідження, щоб виключити інші патології.

Питання: Як швидко може настати покращення після початку лікування?
Відповідь: Багато жінок відчувають полегшення вже через 24–48 годин після призначення адекватної терапії. Якщо лікування розпочате вчасно і проводиться за всіма правилами, повне одужання настає зазвичай протягом 7–14 днів. Однак терміни можуть варіюватися залежно від важкості запалення.

Питання: Чи можна запобігти маститу?
Відповідь: Так, у багатьох випадках маститу можна уникнути, якщо правильно організувати грудне вигодовування, дотримуватися гігієни, вчасно лікувати тріщини сосків і уникати застою молока. Однак 100% гарантії, що мастит не виникне, немає, адже впливають багато індивідуальних факторів.

Список джерел

1. Lawrence R.A., Lawrence R.M. Breastfeeding: A Guide for the Medical Profession. – Elsevier, 2016. – 992 p.
2.Amir L.H., Academy of Breastfeeding Medicine. Breastfeeding and the use of human milk: clinical protocols for breastfeeding management // Academy of Breastfeeding Medicine Protocol #4: Mastitis. – 2016. – Elsevier. – P. 239–245.
3.Amir L.H., Academy of Breastfeeding Medicine. Clinical Protocol #4: Mastitis // Breastfeeding Medicine. – 2014. – Vol. 9, Issue 5. – P. 239–245. – DOI: 10.1089/bfm.2016.29002.lha. – (дата звернення 07.03.2025).
4.Betzold C.M. An update on the recognition and management of lactational breast inflammation // J Midwifery Womens Health. – 2007. – Vol. 52, No. 6. – P. 595–605. – DOI: 10.1016/j.jmwh.2007.08.001. – (дата звернення 07.03.2025).
5.World Health Organization. Mastitis: Causes and Management. – Geneva: WHO, 2000. – WHO/FCH/CAH/00.13. – 48 p.
6.National Health Service (NHS). Mastitis and breast abscess: diagnosis and management. – NHS Guidelines. – Updated 2019. – URL: https://www.nhs.uk/conditions/mastitis/ – (дата звернення 07.03.2025).

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: