Прееклампсія – важке ускладнення вагітності

Прееклампсія (ПЕ) – це мультисистемний синдром, що розвивається у другій половині вагітності. Він характеризується гіпертонією та протеїнурією або за відсутності протеїнурії дисфункцією плаценти.

ПЕ розвивається у 2-5% вагітностей. В одній третині стан приводить до пологів у терміні <37 тижнів, а в дві третини пологів відбувається в терміні ≥37 тижнів.

ПЕ пов'язана зі зниженням кровопостачання плаценти з подальшим порушенням зростання плода, зниженням оксигенації та підвищеним ризиком мертвороження. Крім того, висока частка жінок з ПЕ вимагає передчасного розродження за показаннями з боку матері та/або плода, і, отже, діти наражаються на додаткові ризики, пов'язані з недоношеністю.

Кожного року через прееклампсію в світі помирають приблизно 75000 жінок та близько 500000 дітей. У жінок з факторами ризику (гестаційний діабет, гестаційна гіпертензія, затримка росту плода, відшарування плаценти) сумарний ризик кардіо-васкулярних захворювань в подальшому житті збільшується у 2,7 рази.

До факторів ризику прееклампсії відносять:

  • вік 35 років і більше на час пологів (+ризик у 1,2-3 рази)
  • перша вагітність (2,7  ризик)
  • попередня вагітність/вагітності з ПЕ (7-10 † ризик)
  • інтервал між вагітностями < 1 року або > 6 років (1,2-1,6 † ризик)
  • вагітності після ЕКЗ (1,8-2 † ризик), особливо при гіперестрогенній стимуляції яєчників
  • надмірна вага (2-4 † ризик)
  • родинний анамнез ПЕ (доньки та сестри жінок з ПЕ мають 3-4 † ризик)
  • раса та етнічність (1,2-1,5 † ризик для афро-карибських та південно-азійських жінок)
  • екстрагенітальна патологія: хронічна гіпертензія (5,4 †), цукровий діабет (3,8 †), АФС (2,8 †), СЧВ (2,5 †), хронічні захворювання нирок (1,8 †)

Наразі виділені наступні інформативні маркери плацентарної дисфункції (додатково до анамнезу):

  • артеріальний тиск;
  • показник пульсаційного індексу в маточних артеріях (свідчить про ступінь дилятації судин);
  • рівні фактору росту плаценти PLGF, PAPP-A та sFlt-1 у сироватці крові (відтворюють баланс/дисбаланс про- та антиангіогенних речовин).

Комбінація маркерів залежить від завдань, які ставляться перед таким обстеженням – або визначити, у якої вагітної може в майбутньому розвинутися плацентарна дисфункція, або визначити прогноз для жінки з клінічними проявами ПЕ/затримки росту плода.

Скринінг прееклампсії рекомендується проводити всім вагітним без винятку.

Скринінг ПЕ включає кілька етапів.

  • Перший етап це оцінка ризику в 11-13 тижнів.
  • Наступні етапи: оцінка ризику у 20-24 тижні, потім у 30-34 тижні, та у 35-37 тижнів.

Алгоритм раннього розрахунку ризику розвитку ПЕ та затримки росту плода запропонований FMF і наразі рекомендований FIGO до впровадження в усіх країнах як масовий універсальний скринінг.

Скринінг виконується, як складова частина традиційного пренатального скринінгу 1-го триместру (11-13 тижнів) при одноплодових вагітностях і двійнях. Схема наступна:

  • УЗД , при якому додатково вимірюється пульсаційний індекс в маткових артеріях;
  • Робиться біохімічний аналіз – PLGF додатково до РАРР-А і вільного бета-ХГЛ;
  • Перед взяттям крові, жінці вимірюється артеріальний тиск (двократно з інтервалом на обох руках);
  • Лікар збирає необхідний соматичний та родинний анамнез;
  • Лікар проводить розрахунок індивідуального перинатального ризику розвитку ПЕ

(безкоштовний калькулятор для розрахунку перинатального ризику доступний на сайті https://fetal-medicine.org/research/assess/preeclampsia).

У розрахунку ризику беруться до уваги такі фактори: вік матері (зі збільшенням віку ризик зростає), зростання (низьке зростання збільшує ризик), вага (зі збільшенням маси тіла ризик зростає), раса (афро-карибське та південно-азіатське расове походження збільшує ризик) ), наявність у вагітної хронічної гіпертонії, цукрового діабету та системного червоного вовчаку або антифосфоліпідного синдрому, зачаття шляхом екстракорпорального запліднення (збільшує ризик). Приймається до уваги яка за рахунком дана вагітність (ризик розвитку ПЕ у жінок при їх першій вагітності в три рази вище, ніж у жінок з попередніми вагітностями, які не були ускладнені ПЕ.) і чи розвивалася у попередній вагітності ПЕ (жінки, у яких була ПЕ при першій вагітності, в 10 разів більш схильні до розвитку ПЕ при повторній вагітності.

У розрахунку індивідуального ризику розвитку ПЕ використовується середнє значення пульсаційного індексу (ПІ), виміряне в правій та лівій маткових артерій. Як правило, цей показник входить до протоколу ультразвукового скринінгу 1 триместру. А також середній артеріальний тиск (САД), виміряний за протоколом FMF (вимірювання двічі з інтервалом 5 хв на двох руках одночасно)

Отже, маючи всі ці дані, ми вводимо їх у калькулятор і отримуємо ризик розвитку прееклампсії у даної конкретної жінки.

Розрахували ризик – що робити далі? - Аспіринопрофілактика за останніми рекомендаціями FIGO.

Скринінг в 11-13 тижнів виявляє групу високого ризику, в якій прийом аспірину може значно знизити частоту прееклампсій.

Група високого ризику (ризик ПЕ до 37 тижнів ≥ 1 на 100). Ця група становить близько 10% від загальної кількості та містить 75% з тих, хто розвиває ПЕ до 37 тижнів. Лікування аспірином (150 мг/день), яке проводиться перед сном з 12 до 36 тижнів, знижує ризик ранніх ПЕ приблизно на 60%.

Група низького ризику (ризик розвитку ПЕ до 37 тижнів <1 на 100). Цю групу, яка становить 90% від загальної кількості, можна запевнити, що розвиток ПЕ раніше 37 тижнів малоймовірний, але вони вимагають переоцінки ризику на 22 тижні вагітності.

Даний алгоритм оцінки ризику прееклампсії дає можливість лікарю акушеру – гінекологу вести вагітність, спираючись на досягнення сучасної доказової медицини, ефективно знижуючи ризики важких ускладнень вагітності.

Мінімальна доза наразі 100 мг, максимальна біля 150 мг.

Приймають аспірин однократно на добу на ніч – з моменту обрахунку такого ризику (11-14 тижнів) до 36 тижнів гестації.

Згідно останніх мета-аналізів прийом аспірину не призводить до підвищеної ймовірності кровотеч та відшарування плаценти. Вагінальні кровомазання не є протипоказанням для призначення аспірину.

У жінок із недостатнім вживанням кальцію (<800 mg/добу) додатковий прийом чистого кальцію (1 мг/добу), або харчових добавок  із кальцієм (1,5-2 мг/добу) може знизити важкість ранньої та пізньої ПЕ.

Початок прийому аспірину у дозі від 100 до 150 мг до 16 тижнів вагітності жінками з підвищеним ризиком зменшує ймовірність розвитку ранньої ПЕ та ЗРП на 60-80%. На частоту пізньої ПЕ така профілактика суттєво не впливає, рівно як і призначення аспірину у будь-якій дозі після 16 тижнів.

Чому важливо починати прийом аспірину у 1-му триместрі - цілком зрозуміло - бо ремоделювання маткових артерій закінчується до 16 тижнів.

У вагітних жінок з підвищеним ризиком розвитку ПЕ при подальших УЗД у 2-3 триместрах потрібно контролювати доплерометричні показники в маткових артеріях.

Перинатальний скринінг 1-го триместру може проводитися градовано і не в повному обсязі.

Базовим масовим підходом повинно стати поєднання анамнезу матері та середнього артеріального тиску і розрахунок ризику.

Жінкам з підвищеним ризиком рекомендують далі робити розширене повне обстеження – додавати PLGF та ПІ в маткових артеріях, перераховувати ризик, і далі аспірин при високому ризику.

Варіантів калькулювання ризику і зараз багато – анамнез+САТ+РАРР-А (без PLGF), анамнез+САТ+ПІ без біохімії, тощо. Ціна питання – ступінь виявлення патологічного стану, який при кожній «обрізці» оптимального алгоритму зменшується (від максимального ~80% до 50%).

Виходячи з патогенезу ПЕ, як дизбалансу про- та антиангіогенних факторів, додатково до взаконених ехографічних антенатальних моніторингів за доплерівськими характеристиками, використовується співвідношення sfLT-1/PLGF - як прогностичний критерій вже наявної плацентарної дисфункції у 2-3 триместрах.

Біохімічними маркерами використовуються у розрахунку ризику є синтезовані білки плацентою - розчинна fms-подібна тирозинкіназа-1 (sFlt-1) та фактор зростання плаценти (PLGF), точніше їх співвідношення (sFlt-1/PLGF). Обидва ці білки виробляються плацентою. sFlt-1 є білок з антиангіогенними властивостями. PLGF має потужні ангіогенні функції. При прееклампсії спостерігають зниження концентрації PLGF та збільшення концентрації sFlt-1. Зміна співвідношення sFlt-1/PLGF є однією з причин розвитку прееклампсії. З практичної точки зору, це співвідношення використовують для оцінки ризику розвитку та ступеня тяжкості цього захворювання.

Кому його призначають:

- жінкам з наявними ознаками і симптомами прееклампсії/ЗРП плода

- безсимптомним жінкам з групи традиційного високого ризику розвитку ПЕ/ЗРП

Термін тестування: 24-38 тижнів.

Цей тест дозволяє диференціювати ПЕ від інших гіпертонічних станів,  уточнює тяжкість процесу у жінок із симптомами прееклампсії/ознаками ЗРП плода, дозволяє вибрати адекватну тактику ведення вагітності і пологів

Подібні обстеження цілком реальні в Україні, але поки що доступні тільки селективно.

В Клініці доктора Медведева дбають про здоров`я жінки та її малюка, тому це входить в план обстеження, нагляду та входить, зокрема, в наш Пакет ведення вагітності «Щаслива вагітність з особливою турботою».

Лікар акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики Лікаря Медведева Донець Ольга Росіївна

Перелік використаної літератури: 

  1. https://www.uptodate.com/
  2. https://www.medscape.com/
  3. https://medlineplus.gov/
  4. https://www.webmd.com/

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:

Facebook

Instagram

Telegram

TikTok

Youtube

Повернутися до списку статей