Для чого потрібні профілактичні огляди гінеколога?

Часто жінки, яким доводиться проходити профілактичний огляд гінеколога за спрямуванням іншого фахівця або по роботі, просять написати без огляду, що вони здорові. Аргумент дуже вагомий: мене ж нічого не турбує! Чому такий фіктивний профогляд може стати фатальним, зараз обговоримо.

Які проблеми виявляє гінеколог під час профілактичного огляду?

Мова йде про безсимптомні захворювання, вас нічого не турбує.

✅Передракові захворювання шийки матки (дисплазія), які без своєчасного малоінвазивного лікування через кілька років можуть перетворитись на злоякісну пухлину.
✅Рак шийки матки на початкових стадіях (це стадія 0 і І), коли він повністю виліковний і після лікування жінка ще може народжувати дітей.
✅Доброякісні гінекологічні захворювання, такі як міома матки, кіста яєчника.
✅Доброякісні та злоякісні новоутворення яєчників та молочних залоз.
✅Безсимтомні або малосимптомні запальні захворювання, які без своєчасного лікування можуть бути причиною неплідності або позаматкової вагітності.

Профілактичний огляд у гінеколога необхідно проходити один раз на рік

Якщо проаналізувати цей перелік, то стає зрозумілим найважливіше: під час профогляду лікар має змогу виявити захворювання, які або небезпечні для життя, або можуть спричиняти неплідність. Чекати симптомів у таких випадках - це неприпустима помилка. Більшість передракових та злоякісних захворювань на ранніх стадіях можна вилікувати за допомогою органозберігаючих втручань зі збереженням дітородної функції.

Корисне відео про те як проводиться гінекологічний огляд можна подивитись за посиланням:

Для чого ще необхідний профілактичний огляд, крім виявлення хвороб?

✅Підбір оптимального для вас методу контрацепції.
✅Визначення факторів ризику (це обставини, які збільшують ймовірність виникнення того чи іншого захворювання). За допомогою досліджень були з’ясовані фактори ризику для більшості патологій. Це допоможе лікарю діяти на випередження: призначити додаткове обстеження, враховуючи спадкову схильність до певного захворювання. Наприклад, при спадковій схильності до раку молочних залоз, мамографію починають робити у більш ранньому віці й проводять її частіше, щоб не пропустити появу пухлини.
✅Консультація щодо підготовки до вагітності.
✅Питання гігієни.

Профілактичний огляд у гінеколога необхідно проходити один раз на рік, якщо вас дійсно нічого не турбує і висновок попереднього огляду засвідчив, що ви здорові. Але якщо з’являються будь-які симптоми, то звертатися за допомогою потрібно одразу. Крім того, є ситуації, коли необхідне спостереження за безсимптомним захворюванням. У таких випадках лікар визначає, коли провести наступний огляд.

Підготовка

✅Найкращий час для профілактичного огляду - це перші два тижні після менструації.
✅Два дні перед оглядом не використовуйте будь-які вагінальні засоби, тампони і спринцювання, утримайтесь від статевих контактів.
✅Лікар обов’язково спитає вас про перший день останньої менструації, перенесені захворювання і операції, вагітності та їх ускладнення. Тому візьміть з собою календарик менструацій за останній рік і медичну документацію (виписки, результати попередніх обстежень).
✅Якщо у вас є певні запитання до лікаря, продумайте їх завчасно, а ще краще запишіть. І не соромтеся питати про все, що вас хвилює.

Що передбачає профілактичний огляд гінеколога:

✅гінекологічний огляд,
✅взяття цитологічного мазка (кратність цього обстеження залежить від метода: онкоцитологія проводиться щорічно, Пап-тест один раз на три роки),
✅з 30 років (за даними ASCCP з 25 років) додатково до цитологічного мазка рекомендується проводити тестування на онкогенні типи папіломавірусу (доведено, що ці типи папіломавірусу є основною причиною дисплазії та раку шийки матки),
✅клінічне обстеження молочних залоз (стандартно з 50 років, раніше при наявності скарг або захворювань грудних залоз),
✅мамографія з 50 років, а якщо є високий ризик раку молочних залоз - з 35 років.

Крім переліченого, ваш лікар може призначити додаткові обстеження в залежності від результату огляду, наявних захворювань та факторів ризику. Найчастіше призначаються УЗД органів малого тазу, УЗД молочних залоз, мікроскопія мазка (мазок на флору), кольпоскопія.

Хвилювання при огляді грудей і вагінальному огляді цілком природне, адже йдеться про інтимні зони жінки. Проте постарайтеся не хвилюватись! Ці дослідження є звичайною процедурою для лікаря і багато жінок часто приємно здивовані тому, наскільки швидко і порівняно безболісно може пройти огляд грудей і огляд у дзеркалах.

Огляд грудей

Мета огляду грудей – виключити наявність новоутворень чи якихось аномалій у структурі молочної залози. Лікар досліджує молочну залозу за допомогою акуратних кругових та лінійних рухів своїми пальцями. Це відчувається як масаж та триває близько хвилини. Якщо ви відчуваєте дискомфорт чи біль під час дослідження – одразу скажіть про це. Також лікар може показати вам, як проводити самообстеження грудей у ​​період між відвідуваннями. Якщо Вам більше 35 років, лікар спалить порекомендувати Вам пройти мамографічний скринінг для лікування раку грудей.

Гінекологічний огляд

Тазовий огляд складається з огляду зовнішніх та внутрішніх статевих органів. Рекомендовано помочитися перед оглядом, оскільки Вам не буде комфортно з повним сечовим міхуром. Під час цього огляду жінка лягає на спеціальне крісло і кладе ноги на підставки так, що вони розлучаються в сторони. Тазовий огляд може пройти набагато гладкіше і легко, якщо жінка залишатиметься розслабленою, найчастіше він триває не більше 5 хвилин.

Ось перелік того, що на вас чекає під час цього огляду:

✅Лікар огляне статеві губи щодо ознак запалення, інфекції чи виразок.
✅Лікар запровадить спеціальний розширювач (дзеркало), змащений любрикантом, у піхву. Дзеркало це тонкий металевий або пластиковий інструмент за формою качконоса, що нагадує. У закритому вигляді дзеркало вводять у піхву, після чого повільно розкривають для розсування стінок піхви. Це дозволяє лікарю оглянути стінки піхви та шийку матки. Якщо ви розслаблені, ця процедура викликає лише незначний дискомфорт. Це нормально, але якщо ви відчуваєте виражений біль – одразу скажіть про це.
✅Лікар візьме мазок з області шийки матки. Ця процедура називається ПАП тест. Він проводиться з метою виявлення аномалій, які можуть мати місце при раку шийки матки, вагінальних інфекціях або інфекціях, що передаються статевим шляхом.
✅Лікар перевірить руками репродуктивні органи. У рукавичках з мастилом він/вона введе один або два пальці у піхву і натисне на нижню частину живота іншою рукою для обмацування внутрішніх статевих органів. Ця процедура дозволить оцінити розмір, форму та положення матки, що може вплинути на потенційну вагітність та вибір методу контрацепції. Також при цьому перевіряють наявність пухлини чи болючості у піхві та інших статевих органах. Наявність цих ознак може говорити на користь інфекції, вагітності чи кіст. Ця процедура також короткочасна і не приносить вираженого дискомфорту. Якщо Вам боляче на якомусь етапі обстеження – говоріть про це відразу.
✅Гінеколог також може ввести палець у рукавичці в пряму кишку (анус) для виключення аномалій позаду матки, стінки піхви або самої прямої кишки.
✅Після огляду у Вас буде можливість поставити всі питання, що цікавлять сексуальне здоров'я. Будьте відверті з вашим лікарем і не соромтеся його, тому що саме він гранично чесні з вами. Ви можете довіритися своєму лікарю та бути впевненою в тому, що вся інформація, надана Вами, буде конфіденційною.

Цервікальний скринінг є одним із найважливіших компонентів профілактики та раннього виявлення передракових змін і раку шийки матки. Оскільки переважна більшість випадків раку шийки матки асоційована з персистуючою інфекцією вірусом папіломи людини (ВПЛ), основна мета скринінгу – знайти і вчасно вилікувати передпухлинні стани (дисплазії шийки матки) або ідентифікувати рак на найраніших стадіях.

Значення та мета цервікального скринінгу

✅Зниження смертності від раку шийки матки: Регулярні скринінгові обстеження дають змогу виявляти передракові зміни, що знижує як захворюваність, так і смертність від цієї патології.

✅Виявлення передракових змін: Скринінг спрямований на виявлення дисплазій (CIN 1, CIN 2, CIN 3) та мікроінвазивних форм раку, які за умови ранньої діагностики та адекватного лікування мають високі шанси на повне виліковування.

✅Ефективність та економічна доцільність: Правильно організована скринінгова програма економить ресурси системи охорони здоров’я за рахунок запобігання розвиненому раку та дороговартісній терапії запущених стадій.

2. Основні методи цервікального скринінгу

Цитологічне дослідження (ПАП-тест)

✅Використовується класична методика Папаніколау (Pap smear) або рідинна цитологія (Liquid-based cytology).
✅Цей метод дозволяє виявити атипові клітини (ASC-US, ASC-H, LSIL, HSIL тощо), що вказують на можливі передракові зміни.

Тестування на ВПЛ (HPV-тест)

✅Виявлення ДНК чи РНК високоонкогенних типів ВПЛ (найчастіше 16 та 18, також інші типи групи ризику).
✅Особливо ефективне у поєднанні з ПАП-тестом (так зване ко-тестування), оскільки наявність онкогенного ВПЛ є головним чинником ризику раку шийки матки.

Візуальний огляд із застосуванням оцтової кислоти або йоду (VIA/VILI)

✅Менш поширений у розвинених країнах, але застосовується в умовах обмежених ресурсів (часто в рамках скринінгових програм ВООЗ у деяких регіонах світу).
✅Дозволяє виявляти підозрілі ділянки слизової шийки матки, які можна одразу ж обробити методом кріотерапії або іншим способом (підхід “screen-and-treat”).

Рекомендовані підходи до скринінгу

Міжнародні та національні організації (ACOG, ASCCP, Європейські товариства та інші) дещо різняться у деталях рекомендацій, проте є загальні принципи:

Старт скринінгу

✅Рекомендовано розпочинати скринінг у 21 рік (за умови відсутності імунодефіцитних станів чи інших особливих факторів ризику).
✅У деяких європейських країнах скринінг може починатися пізніше (наприклад, з 25 років), але це залежить від конкретних національних протоколів.

Інтервали для жінок віком 21–29 років

✅Здебільшого рекомендується виконувати цитологічне дослідження (ПАП-тест) кожні 3 роки.
✅HPV-тестування зазвичай не проводиться як основне для цієї вікової групи, окрім випадків аномальних результатів ПАП-тесту.

Інтервали для жінок віком 30–65 років

✅Можливі три схеми:

1.Цитологія (ПАП-тест) кожні 3 роки,
2. HPV-тест кожні 5 років,
3. Ко-тест (ПАП + HPV) кожні 5 років – цей варіант дає змогу збільшити інтервал за умови негативних результатів тестування.

Після 65 років

✅Жінкам, які мали 2–3 (залежно від протоколу) послідовних негативних результатів скринінгу та не належать до групи високого ризику, скринінг можна припинити.
✅Однак якщо в анамнезі була CIN2 і вище, то проводять продовжений нагляд.

Особливі групи пацієнтів

✅Імуноскомпроментовані особи (ВІЛ-інфіковані, жінки після трансплантацій тощо) потребують частішого та більш ретельного скринінгу (ПАП-тест кожні 6–12 місяців).

✅Жінки, яким видалили матку з шийкою, проте була історія цервікальної інтраепітеліальної неоплазії високого ступеня (CIN2+) або рак шийки матки – їм потрібен індивідуальний план нагляду.

✅Пацієнтки з позитивним HPV-статусом, але негативною цитологією – потребують ретельнішого моніторингу або додаткових тестів (HPV-16/18 генотипування).

Подальша тактика при аномальних результатах

ASC-US (атипові клітини неясного значення)

Може бути рекомендована повторна цитологія через 6–12 місяців або HPV-тест. Якщо HPV-тест позитивний чи при повторному ПАП-тесті підтверджується цитологічна аномалія – виконується кольпоскопія.

LSIL (легка дисплазія), HSIL (важка дисплазія)

Залежно від ступеня та віку пацієнтки призначається кольпоскопія та біопсія підозрілих ділянок. При HSIL можливий більш агресивний підхід (петльова електроексцизія, конізація тощо).

ASC-H (атипові клітини, неможливо виключити HSIL)

Негайна кольпоскопія та біопсія.

Цитологія підозріла на карциному

Негайне проведення біопсії та додаткових діагностичних процедур (інструментальне обстеження шийки матки, діагностичне вишкрібання цервікального каналу тощо) для верифікації діагнозу.

Переваги та обмеження скринінгових методів

ПАП-тест

✅Переваги: відносно доступний, історично підтверджена ефективність, добре відпрацьовані протоколи.
✅Недоліки: можливі хибнонегативні результати (залежні від якості забору зразка, досвіду лаборанта та цитолога).

HPV-тест

✅Переваги: висока чутливість для виявлення групи ризику раку шийки матки, можливість подовжити інтервали скринінгу за умови негативного результату.
✅Недоліки: виявляє лише факт інфікування, але не завжди означає розвиток дисплазії або раку (багато ВПЛ-інфекцій ліквідовуються імунною системою самостійно).

Ко-тест (ПАП + HPV)

✅Переваги: найвищий показник діагностичної чутливості, можливість одночасно врахувати цитологічні зміни та наявність ВПЛ.
✅Недоліки: вища вартість, може призводити до “перелікування” через надмірну діагностику (overdiagnosis).

Цервікальний скринінг – це наріжний камінь профілактики раку шийки матки. Його ефективність залежить від трьох ключових факторів: регулярність та охоплення цільової популяції, якість і правильність виконання обстеження, а також дотримання протоколів ведення пацієнток із аномальними результатами. Ко-тестування (ПАП + HPV) та впровадження високоточних молекулярних методів діагностики допомагають посилити виявлення небезпечних станів на ранніх стадіях і потенційно поліпшити довгостроковий прогноз для жінок.

Регулярні візити до гінеколога життєво важливі та націлені на підтримку оптимального рівня сексуального здоров'я!

Сподіваюсь, що я змогла вас переконати у необхідності щорічних візитів до гінеколога. Важливо знайти свого лікаря, якому ви будете довіряти і з яким вам буде комфортно спілкуватись. І це правда, що профілактичний огляд у гінеколога може врятувати життя.

                         Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-ендокринолог Авксентьєва Ю.В.

Підготовлено за матеріалами http://www.soc.ucsb.edu/sexinfo/article/annual-gynecological-exams-what-expect 

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: