Хронічний тазовий біль у жінок

Близько 50-60% репродуктивного віку звертаються до лікарів через тазові болі.

Хронічний тазовий біль визначається як біль, що виникає в області тазу (нижче пупка) і триває щонайменше 6 місяців. 

За характером ниючи, тягнучий, тупий, можливо з іррадіацією (поширенням) в ділянку нирок. Хронічний біль може з’являтися періодично або бути постійним, бути пов'язаним з менструацією або виникати незалежно від неї. Біль не обов’язково має виникати щодня, щоб вважатись хронічним. На психічному та емоційному рівні відбувається дезорганізація, зниження сексуального потягу аж до його відсутності.

Хоча хронічний тазовий біль може бути симптомом, спричиненим одним або декількома різними захворюваннями, у багатьох випадках цей стан пов’язаний із тим, як центральна нервова система обробляє сигнали болю (часто називають «централізованим болем») - нервова система надмірно реагує на різні тригери, і людина відчуває більший біль, ніж у нормі.

Зміст

Причини

Діагностика

Лікування

Причини

Різноманітні гінекологічні, шлунково-кишкові, урологічні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату можуть викликати хронічний тазовий біль.

Гінекологічні причини — Вважається, що хронічний тазовий біль має гінекологічні причини (що виникають у жіночих репродуктивних шляхах) приблизно у 20 відсотків жінок.  Деякі з гінекологічних причин тазового болю включають:

✅Ендометріоз - це стан, при якому ендометріоподібна тканина (ендометрій – це внутрішня оболонка матки) також присутня поза маткою, що може спричиняти помітний дискомфорт і біль, а також проблеми з фертильністю.
✅Лейоміома - доброякісна пухлина матки. У приблизно 25% випадків можуть виникати такі симптоми, як тазовий біль, рясні менструації та/або проблеми з фертильністю.
✅Аденоміоз — це стан, при якому ендометріоподібна тканина розростається всередині стінок матки.
✅Запальне захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ) - це гостре запалення жіночих репродуктивних органів (матки, яєчників і маткових труб, яке зазвичай спричиняється інфекціями, що передаються статевим шляхом. Іноді може бути викликане іншим типом інфекції (туберкульоз), поширюватись через інфекцію черевної порожнини (розрив апендикса чи дивертикуліт) або виникати після встановлення внутрішньоматкової спіралі.

Приблизно у однієї третини жінок із ЗЗОМТ розвивається сильний злуковий процес, який може призвести до хронічного тазового болю та/або безпліддя. 

Негінекологічні причини хронічного тазового болю можуть бути пов’язані з травною системою, сечовидільною системою або подразненням м’язів і нервів у тазу:

✅Синдром подразненого кишечника — це стан шлунково-кишкового тракту, що характеризується хронічним болем у животі та зміною випорожнень (такими як рідкий стілець, більш часте випорожнення з початком болю та біль, що зменшується при дефекації) за відсутності будь-якої ідентифікованої причини.

✅Синдром болю в сечовому міхурі та інтерстиціальний цистит — це терміни, що позначають хронічний біль у сечовому міхурі, який не спричинений інфекцією. Симптоми зазвичай включають біль або дискомфорт у сечовому міхурі, які часто посилюються, коли сечовий міхур наповнюється, часте сечовипускання і відчуття термінової потреби в сечовипусканні (термінові позиви).

✅Симптоми дисфункції тазового дна можуть включати тазовий біль, біль під час сечовипускання, утруднене сечовипускання, запор та/або біль під час статевого акту. Дисфункцію тазового дна можна діагностувати під час гінекологічного огляду малого тазу.

✅Міофасціальний біль у животі (тригерні точки) — Біль може походити від м’язів черевної стінки через міофасціальний біль. Ця проблема зазвичай має невеликі локалізовані ділянки болючості м’язів живота, які називаються тригерними точками. Абдомінальний міофасціальний біль діагностується під час дослідження лікарем м’язів живота на тригерні точки: напруження цих м'язів під час їх обстеження викликає посилення болю та допомагає діагностиці.

✅Фіброміалгія. Фіброміалгія належить до групи хронічних больових розладів, які характеризуються поширеним м’язовим болем («міалгією») і чутливістю. Фіброміалгія сама по собі може викликати підвищену чутливість до болю в області тазу. Іншими симптомами можуть бути втома, порушення сну, проблеми з пам’яттю, депресія та тривога.

✅Фізичне, сексуальне або психологічне насильство. За дослідженями жертви насильства мають більш часті випадки хронічного тазового болю. Не бійтеся повідомити свого лікаря, якщо Ви коли-небудь зазнали (або зараз зазнаєте) шкоди від когось або якщо Ви почуваєтеся небезпечно вдома чи у ваших стосунках. Вони можуть Вам допомогти.

Діагностика

Як правило, диференціальну діагностику починають зі скарг, анамнезу пацієнта (історія перенесених захворювань та за яких умов вони виникають) та відповідно клінічних та лабораторних даних, лікар може провести ультразвукову діагностику органів малого тазу.

Найчастіше виявляється причина, яка несе у собі поєднаний характер. Можлива наявність комбінації гінекологічних захворювань, наприклад, міома матки із внутрішнім ендометріозом тіла матки. Екстрагенітальна патологія (плексит, остеохондроз, запальні захворювання сечовидільної системи, шлунково-кишкового тракту) дуже часто обтяжує діагностику прихованої гінекологічної проблеми. Тому кожна жінка з хронічними тазовими болями має бути ретельно обстежена.

Лікувальні походи:

Найкращим варіантом лікування є те, що забезпечує мінімальне втручання в організм і гарантує швидку реабілітацію без подальших ускладнень. Лапароскопія та офісна гістероскопія - це методи, за допомогою яких можна усунути причину хронічних тазових болів. Але звичайно хід операції та обсяг залежать від віку, бажання жінки мати дітей та тяжкості патології.

Лікування варикозно розширених вен малого тазу можна розпочинати консервативно. Проте найефективніше оперативне лікування - лапароскопічне перев'язування яєчникових вен, оскільки це зменшує застій венозної крові і цілком безпечно для подальшого функціонування яєчників.

Варто зазначити, що медицина не стоїть на місці. У пошуках найменшого вторгнення в організм при даній патології виникла така галузь, як рентгенендоваскулярна (внутрішньосудинна) хірургія, яка запровадила новий спосіб лікування – емболізація яєчникових вен. Цей метод дозволяє без загального наркозу провести процедуру, після якої абсолютно немає косметичних дефектів, нижчий відсоток ускладнень та рецидивів (повторного виникнення) захворювання. Суть полягає в тому, що у просвіт яєчникових вен вводиться спеціальна склерозуюча речовина (емболізат), яка повністю перекриває просвіт судини. 60 - 90% оперативних втручань виконуються успішно з гарним результатом.

Гінекологи Клініки доктора Медведева

Перелік використаної літератури: 

1. https://www.uptodate.com/
2. https://www.medscape.com/
3. https://medlineplus.gov/
4. https://www.webmd.com/

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:

Facebook

Instagram

Telegram

TikTok

Youtube