Що таке лейоміома матки?

Лейоміома матки - найпоширеніша доброякісна пухлина в гінекології. У віці 50 років більшість жінок мають хоча б невелику міому матки. Дуже часто міома не викликає жодних симптомів і часто не потребує будь-якого активного лікування. Але, бувають ситуації, коли лейоміому матки треба лікувати, в тому числі і хірургічно. Огляд сучасних підходів до діагностики та лікування міоми матки Ви знайдете в даній статті.

Що таке лейоміома матки

Міоми матки або, як їх ще називають, лейоміоми (фіброміоми, фіброїди) є доброякісними (не раковими) утвореннями, що розвиваються з м'язової тканини матки. Розмір, форма та розташування міоми можуть сильно відрізнятися. Вони можуть рости в порожнину матки, в товщі її стінки або зовнішньої поверхні, іноді міоми прикріплюються до стінки матки стеблеподібною структурою - ніжкою міоми. Утворення у жінки може бути як одиничним, так і множинним. В одних випадках лейоміома довго залишається невеликих розмірів, але потім раптово росте, а в інших – повільно росте протягом кількох років.

У кого найчастіше виявляють міому?

Лейоміоми, в основному, зустрічаються у жінок віком 30-45 років, але вони можуть виникати у будь-якому віці. Варто зазначити, що міоми з'являються у молодшому віці і ростуть швидше у темношкірих жінок.

Які клінічні прояви у захворювання?

У ряді випадків міома протікає безсимптомно (не менше 25%) і вона виявляється випадково при вагінальному або ректальному дослідженні.

У решти розвивається порушення менструації, вони стають тривалішими, ряснішими. Хронічні вагінальні кровотечі іноді призводять до залізодефіцитної анемії. Часто міоми можуть давати больовий синдром, дискомфортні відчуття та біль локалізується в черевній порожнині або нижній частині спини (біль ниючий, але буває і різкий). З'являються як у спокої, так і при фізичному навантаженні, статевому акті. Якщо міома досить великих розмірів, вона може здавлювати сусідні органи та розвивається порушення сечовипускання, біль у прямій кишці, утруднений акт дефекації.

Які бувають ускладнення лейоміоми матки?

✅Безпліддя. Лейоміома матки є дуже рідкісною причиною неплідності. Тому при неплідності і міомі слід виключати усі більш вагомі причини.
✅ Залізодефіцитна анемія (через тривалу тяжку менструальну кровотечу)
✅ Перекрут ніжки міоми (при субсерозному вузлі)
✅ Тромбоемболія (вкрай рідкісне ускладнення)
✅ Дуже рідко: злоякісна трансформація в лейоміосаркому матки

Лейоміома матки під час вагітності

✅Частота виникнення лейоміоми під час вагітності коливається від 2,7% до > 25%.
✅Більшість пацієнтів з лейоміомами мають хороші результати, але рекомендується посилене спостереження у гінеколога через підвищений ризик ускладнень вагітності.

Ось деякі з потенційних ускладнень, які можуть виникнути під час вагітності у жінок з лейоміомою:

✅Передчасні пологи: Лейоміоми можуть спричинити підвищений ризик передчасних пологів через зміни у матці та її середовищі.
✅Аномалії положення плода: Лейоміоми можуть впливати на положення плода у матці, що може призвести до неправильного положення, наприклад, до тазового предлежання.
✅Затримка росту плода: Ці новоутворення можуть обмежувати простір у матці, що потенційно може вплинути на ріст плода.
✅Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти: Лейоміоми можуть збільшити ризик відшарування плаценти від стінки матки до завершення вагітності, що є серйозним станом, який вимагає негайної медичної допомоги.
✅Кровотеча після пологів: Жінки з лейоміомами можуть мати більший ризик кровотечі після пологів через те, що матка не може належним чином скорочуватися.
✅Необхідність кесаревого розтину: Часто жінкам з великими або численними лейоміомами може бути рекомендовано кесарів розтин, щоб уникнути ускладнень під час вагінальних пологів.

Важливо, що жінки з лейоміомами проходять регулярний моніторинг під час вагітності, щоб вчасно виявити та вжити заходів щодо будь-яких ускладнень. Лікар може рекомендувати додаткові ультразвукові дослідження або інші види моніторингу, щоб стежити за станом лейоміоми та впливом її на вагітність.

Як діагностувати міому?

Перші ознаки лейоміоми можуть бути виявлені під час звичайного вагінального гінекологічного обстеження. Деталізувати інформацію можна за допомогою:

1) Ультрасонографія (УЗД), при ній використовуються звукові хвилі для створення картини матки та інших органів малого тазу.
2) Гістероскопія, тонким пристроєм (гістероскопом), який вводиться через піхву в матку, можна оглянути порожнину матки.
3) Гістеросальпінгографія – це спеціальний рентгенівський тест. Він може виявляти аномальні зміни розміру, форми матки та фалопієвих труб.
4) Соногістерографія - це тест, при якому рідина вводиться в матку через шийку матки. У цьому дослідженні добре візуалізується ендометрій.
5) Лапароскопія, в даному методі використовується тонкий пристрій (лапароскоп), щоб оглянути матку з боку черевної порожнини та виявити утворення на ній.

Також можна застосовувати МРТ, але це рідко потрібно і тільки після попередньої консультації гінеколога, який оперує

Які бувають типи лейоміом?

Міоми матки діляться по розташуванню в стінці матки на субсерозні (розташовані зовні, ближче до черевної порожнини), інтрамуральні (інколи називають інтерстиціальними) - розташовані в товщині стінки та субмукозні (або підслизові), коли міома розташована під ендометрієм та деформує порожнину матки.

На сьогодні, прогресивні лікарі використовують більш розширену класифікацію, запропоновану FIGO (The International Federation of Gynecology and Obstetrics). Використання даної класифікації дуже допомагає, коли мова йде про хірургічне органозберігаюче лікування лейоміоми матки. Тому дуже важливо між лікарями вказувати тип міоми за FIGO, щоб спілкуватися однією мовою.

Класифікація лейоміом за системою FIGO (Міжнародна федерація гінекології та акушерства) є сучасним стандартом, що допомагає лікарям точно описувати розташування вузлів і планувати лікування. Вона включає 8 типів: від 0 (підслизові на ніжці) до 8 (інші, наприклад, шийкові чи паразитичні). Наприклад, тип 4 – інтрамуральні вузли в товщі стінки, тип 6 – субсерозні з мінімальним контактом зі стінкою. Ця система особливо корисна для органозберігаючих операцій, оскільки дозволяє оцінити ризик ускладнень і обрати метод (гістероскопію для типів 0-2 чи лапароскопію для типів 5-7). У клініці доктора Медведева ми використовуємо FIGO для точного діагнозу на УЗД чи МРТ, що підвищує ефективність лікування та знижує ризики рецидиву, допомагаючи жінкам зберегти репродуктивну функцію.

Коли потрібно лікувати лейоміому?

Лейоміоми, які не викликають симптомів, малі або зустрічаються у жінки, яка наближається до менопаузи, часто не потребують лікування

Але є низка симптомів, за наявності яких, рекомендується провести лікування:

- тяжкі чи болючі менструації, які викликають анемію або порушують нормальну діяльність жінки;
- кровотеча у міжменструальний період;
- невизначеність у типі пухлини (підозра на злоякісну пухлину);
- швидке зростання міоми (відносне показання, розглядається окремо в кожному випадку);
- безпліддя;
- сильні болі в області тазу;
- інші симптоми (порушення сечовипускання та роботи кишечника);
- ускладнення міоми (див. вище).

Які методи лікування?

Медикаментозна терапія передбачає використання препаратів, що зменшують больові відчуття, коригують цикл і менструацію, зменшують кровотечу. Але, на жаль, вони не впливають на зростання міоми (агоністи та антагоністи ГнРГ можуть зменшувати розміри, але тільки тимчасово), і згодом може бути потрібне хірургічне втручання.

До таких лікарських засобів відносять:

✅Комбіновані оральні контрацептиви. Вони налагоджують менструальний цикл, зменшують больові прояви та кровотечі.
✅Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (GnRH). Ці препарати зупиняють менструальний цикл та можуть зменшувати розміри лейоміоми. Вони іноді використовуються до операції, щоб зменшити ризик кровотечі. Оскільки агоністи GnRH мають багато побічних ефектів, вони використовуються лише на короткі періоди (менше 6 місяців). Після того, як жінка перестає приймати агоніст GnRH, її міоми зазвичай повертаються до вихідного розміру.
✅Гестаген-вивільняючий внутрішньоматковий пристрій або "гормональна" внутрішньоматкова спіраль. Підходить для пацієнток, у яких міома не деформує ендометрій. Такий варіант підходить для контролю за кровотечею, але на прогресування лейоміоми він не впливає.

Хірургічні методи:

✅Міомектомія - це органозберігаюча операція, при якій видаляється лише міоматозний вузол. Перевага методу в тому, що жінка зберігає здатність до народження дітей, а недолік - це можлива поява нових міом у матці. На сьогоднішній день міомектомію можна зробити лапароскопічним доступом, а при підслизовій міомі - за допомогою гістероскопії. Слід уникати відкритих лапаротомних операцій, які є застарілими.

✅Гістеректомія – видалення матки. Яєчники, як правило, не видаляються. Гістеректомія проводиться, коли інші методи лікування не працюють або неможливі, або дуже великі міоми. У жінки більше немає можливості мати дітей після гістеректомії, зате ефективність операції стовідсоткова. На сьогодні сучасними методами гістеректомії є вагінальна та лапароскопічна гістеректомії. Абдомінальна (лапаротомна) гістеректомія є застарілою методикою, яка менш косметична та гірше переноситься.
✅Гістероскопія. Цей метод використовується для видалення міоми, які виступають у порожнину матки (субмукозні вузли). Гістероскопія часто може виконуватися як амбулаторна процедура (необов’язково залишатися на ніч у лікарні).

Чи має значення розмір лейоміоми матки при гістерорезектоскопії?

✅Видалення ендометрію (резекція або аблація) – ця процедура руйнує слизову оболонку матки. Вона використовується для лікування жінок із невеликими міомами (менше 3 сантиметрів) та тяжкими менструальними кровотечами.
✅Емболізація маткових артерій (ЕМА). Під час цієї процедури крихітні частинки (розміром із пісчинку) вводять у кровоносні судини, які живлять матку. Частинки блокують потік крові до міоми та змушують її зменшуватись. У більшості випадків ЕМА може виконуватися як амбулаторна процедура, це альтернатива гістеректомії. Недоліком ЕМА є те, що лейоміома залишається в матці і у нас немає можливості провести її гістологічне дослідження. Другим недоліком є те, що процедура не рекомендується жінкам, які планують вагітність у майбутньому. Третій недолік – не стовідсоткова ефективність. Приблизно у 20% випадків ефект не досягається або недостатній.

✅Фокусований ультразвук під контролем магнітно-резонансної томографії (ФУЗ-МРТ аблація). У цьому новому методі ультразвукові хвилі використовуються для руйнування лейоміоми. Хвилі прямують на міому через шкіру за допомогою магнітно-резонансної томографії. Дослідження показують, що у жінок покращуються симптоми приблизно до 1 року після процедури. Питання тривалого ефекту все ще вивчається.

Рішення про лікування залежить від комбінації факторів: розміру вузла (понад 5 см часто вимагає втручання), швидкості росту (подвоєння за 6 місяців – тривожний сигнал), впливу на сусідні органи (наприклад, компресія сечового міхура) та репродуктивних планів. Для безсимптомних міом у менопаузі достатньо спостереження з УЗД кожні 6-12 місяців. При симптомах (кровотечі, біль) починаємо з медикаментів, переходячи до хірургії при неефективності. У клініці доктора Медведева ми застосовуємо алгоритм AAGL (American Association of Gynecologic Laparoscopists), оцінюючи ризики (наприклад, анемію чи безпліддя), щоб обрати мінімально інвазивний підхід, з фокусом на збереження матки для молодих пацієнток, забезпечуючи успіх у 90% випадків без ускладнень.

Окрім стандартних методів, деякі жінки звертаються до нетрадиційних (народних) засобів, таких як трав'яні відвари (наприклад, з борової матки чи червоного щітки) чи гомеопатія, сподіваючись зменшити розмір міоми. Однак наукові дані не підтверджують їх ефективність: вони можуть полегшити симптоми (наприклад, зменшити біль), але не впливають на ріст вузлів і не замінюють медичне лікування. Ризики включають алергії, взаємодію з ліками чи затримку професійної допомоги, що призводить до ускладнень. У клініці доктора Медведева ми радимо консультуватися перед будь-якими альтернативними методами, інтегруючи їх лише як доповнення (наприклад, з дієтою), і завжди віддаємо перевагу доказовим підходам для безпечного та ефективного результату.

Лейоміома матки і вагітність

Під час вагітності міоми можуть зростати через гормональні зміни, але в 70% випадків не викликають проблем. Рекомендуємо посилений моніторинг: УЗД кожні 4-6 тижнів для контролю розміру та розташування (субмукозні вузли ризикованіші). Якщо міома викликає біль чи кровотечу, можливе медикаментозне лікування (токолітики) чи, рідко, операція (міомектомія після 1 триместру). У клініці доктора Медведева ми розробляємо індивідуальні плани для вагітних з міомою, включаючи доплерографію для оцінки кровотоку, щоб мінімізувати ризики передчасних пологів чи відшарування плаценти, забезпечуючи безпечне виношування в 85-90% випадків.

Чи можливо профілактувати міому матки?

Профілактика лейоміоми матки є складним завданням, оскільки точні причини її розвитку не завжди ясні. Однак, деякі дослідження та епідеміологічні дані надають інформацію про потенційні фактори ризику та способи, які можуть допомогти зменшити ймовірність розвитку цього захворювання. Ось деякі з можливих підходів до зниження ризику розвитку лейоміоми:

✅Здорове харчування: Дієта, багата фруктами, овочами та клітковиною, може мати захисний ефект. Важливо також зменшити споживання червоного м'яса та насичених жирів.
✅Контроль маси тіла: Ожиріння є відомим фактором ризику розвитку лейоміоми. Підтримання здорової ваги може допомогти зменшити ризик.
✅Контроль кров'яного тиску: Високий кров'яний тиск був асоційований з підвищеним ризиком розвитку лейоміоми. Контроль його рівня через здоровий спосіб життя та, за потреби, медикаментозне лікування може бути корисним.
✅Уникнення шкідливих звичок: Куріння та надмірне вживання алкоголю можуть збільшувати ризик розвитку багатьох захворювань, включаючи лейоміоми. Відмова від цих звичок може допомогти знизити ризик.
✅Репродуктивні фактори: Деякі дослідження вказують, що ранній початок менструацій, відсутність пологів, а також пізній вік першої вагітності можуть підвищувати ризик лейоміоми. Хоча ці фактори важко контролювати, вони допомагають зрозуміти індивідуальний ризик.
✅Медичне спостереження: Регулярні медичні огляди та консультації з лікарем можуть допомогти виявити лейоміоми на ранніх стадіях та обговорити можливі стратегії для зменшення ризику їхнього розвитку або прогресування.

Хоча ці заходи не гарантують повного уникнення лейоміоми, вони можуть допомогти зменшити ризик або уповільнити її розвиток. Важливо обговорити з лікарем будь-які зміни в способі життя, особливо якщо у вас є фактори ризику або симптоми, що можуть вказувати на лейоміоми.

Окрім загальних рекомендацій, профілактика включає контроль естрогенового впливу: уникнення гормональних контрацептивів з високими дозами естрогенів (якщо є ризик) та регулярний скринінг (УЗД після 30 років). Дослідження (наприклад, з журналу Fertility and Sterility) показують, що вживання вітаміну D (2000 МО/добу) та зелених овочів може знизити ризик на 20-30%. Фізична активність (150 хв/тиждень) та нормалізація ваги також ефективні. У клініці доктора Медведева ми пропонуємо персоналізовані програми профілактики для жінок з сімейним анамнезом, включаючи генетичні тести, щоб виявити схильність і запобігти розвитку міоми на ранніх стадіях.

Часті запитання

Перелік використаної літератури: 

1.UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/ (дата звернення: 21.04.2025).
2.Medscape. URL: https://www.medscape.com/ (дата звернення: 21.04.2025).
3.MedlinePlus. URL: https://medlineplus.gov/ (дата звернення: 21.04.2025).
4.WebMD. URL: https://www.webmd.com/ (дата звернення: 21.04.2025).
5.American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Clinical Guidance. URL: https://www.acog.org/clinical 
5.World Health Organization (WHO). Publications. URL: https://www.who.int/publications 

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.