Еклампсія

Аудіо подкаст статті:

Еклампсія є одним із найнебезпечніших ускладнень вагітності, що проявляється раптовими судомами та може призвести до тяжких наслідків як для матері, так і для дитини. Хоча її зустрічають рідко, своєчасна діагностика та ефективне лікування дозволяють уникнути значної кількості ускладнень. У цій статті ми розглянемо основні причини еклампсії, ризики, найпоширеніші симптоми та сучасні методи лікування, а також розповімо, як наша клініка може допомогти жінкам, що зіткнулися з цим діагнозом.

Зміст:
Що таке еклампсія
Епідеміологія та фактори ризику
Причини та механізм розвитку
Симптоми та клінічні прояви
Діагностика еклампсії
Як лікують еклампсію
Післяпологовий період та прогнози
Поширені міфи
Питання-відповіді
Джерела

Що таке еклампсія

Еклампсія – це наявність генералізованих тоніко-клонічних судом у вагітної жінки, яка має діагноз прееклампсії або гестаційної гіпертензії (за відсутності іншої очевидної причини для судом, наприклад, епілепсії). Простіше кажучи, еклампсія є найбільш тяжким проявом прееклампсії, який загрожує життю як матері, так і дитини. Це патологічний стан, що супроводжується порушенням регуляції артеріального тиску, змінами в роботі нирок, печінки та головного мозку.

Головна небезпека еклампсії полягає у виникненні судом, які можуть бути раптовими й важкими, призводячи до короткочасних зупинок дихання, ризику падінь, травм і пошкоджень. Також еклампсія може спричинити порушення кровопостачання плаценти, що негативно відбивається на стані плода.

Епідеміологія та фактори ризику

Високорозвинені країни упродовж останніх десятиліть значно знизили кількість випадків еклампсії: нині зустрічається від 1,5 до 10 випадків на 10 тисяч пологів. У країнах із меншими ресурсами цей показник може коливатись від приблизно 20 випадків до понад 140 на 10 тисяч пологів, що пов’язано з недостатньою доступністю медичної допомоги.

Ризик еклампсії безпосередньо пов’язаний із ризиками прееклампсії. За деякими даними, без профілактичного лікування судоми виникають приблизно у 2–3% жінок із тяжкими формами прееклампсії і у 0–0,6% із легшими формами прееклампсії. Основними факторами ризику є:

– Перша вагітність (особливо у підлітків)
– Вік матері понад 35 років
– Наявність хронічної гіпертензії або хвороб нирок
– Цукровий діабет і супутні ендокринні порушення
– Ожиріння
– Аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак)
– Багатоплідна вагітність

Причини та механізм розвитку

Точний механізм виникнення еклампсії не до кінця з’ясований, але відомо, що вона розвивається на фоні патологічних процесів, спільних із прееклампсією. Серед основних чинників – порушення плацентарного кровотоку та ендотеліальна дисфункція. У результаті цього в організмі вагітної з’являються патологічні речовини, що ушкоджують судини та призводять до підвищення артеріального тиску. Одним із ключових процесів є:

– Збій в ауторегуляції мозкового кровообігу: при дуже високому тиску порушується нормальне регулювання діаметра судин головного мозку. Це може призводити або до надлишкового кровопостачання та набряку, або до ішемії окремих ділянок мозку.
– Ендотеліальна дисфункція: ушкодження внутрішньої вистилки судин (ендотелію) викликає підвищену проникність судин та локальні набряки.
– Запальні реакції: у деяких випадках активується імунна відповідь, що додатково погіршує стан кровоносних судин і органів.

У результаті в головному мозку можуть виникати набряки чи мікрокрововиливи, які й спричиняють появу судом. Дуже важливо розуміти, що еклампсія може статися як в останні тижні вагітності, так і в пологах чи протягом перших днів (а іноді й тижнів) післяпологового періоду.

Симптоми та клінічні прояви

Початкові ознаки: найбільш поширеними симптомами, які передують судомам, можуть бути інтенсивний головний біль (особливо в лобній чи потиличній ділянках), погіршення зору (мушки перед очима, двоїння, затуманення), біль у правому верхньому квадранті живота або в епігастрії, нудота, блювання. Приблизно 25% жінок перед першим нападом судом узагалі можуть не відчувати ніяких змін у самопочутті.

Судомний напад (тоніко-клонічні судоми):
– Триває зазвичай 1–2 хвилини, може супроводжуватись втратою свідомості та характерними посмикуваннями м’язів.
– Можливе прикушування язика, рясне слиновиділення, гіпервентиляція або короткочасне зупинення дихання.
– Після припинення судом жінка зазвичай входить у коротку “сонну” стадію (постиктальний період), коли свідомість поступово повертається, але можливі сплутаність та відчуття сильного виснаження.

З боку плода: під час материнських судом часто виникає короткочасна брадикардія (зниження частоти серцевих скорочень у плода). Зазвичай після стабілізації матері серцевий ритм дитини відновлюється. Однак затяжна брадикардія чи інші аномалії серцевого ритму можуть свідчити про відшарування плаценти або погіршення кисневого забезпечення, що вимагає термінових заходів.

Діагностика еклампсії

Діагностувати еклампсію здебільшого допомагає клінічна картина: судоми у пацієнтки з прееклампсією (високий тиск і білок у сечі) або гестаційною гіпертензією. Якщо у вагітної виникають судоми без очевидних супутніх факторів та виявляються ознаки набряку та ураження судин головного мозку (наприклад, при МРТ), також може ставитися діагноз еклампсії.

У нетипових ситуаціях, коли є фокальні неврологічні симптоми (однобічна слабкість кінцівок чи стійке порушення свідомості) або коли судоми трапляються після 1–2 тижнів від пологів, необхідно виключити інші патології (інсульт, пухлини мозку, менінгіт, тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру та інші). У таких випадках рекомендовано консультацію невролога та нейровізуалізацію (КТ або МРТ).

Як лікують еклампсію 

Основні кроки лікування передбачають:

1. Термінова стабілізація стану:
– Забезпечення дихальних шляхів: жінку кладуть на бік, подають зволожений кисень, встановлюють внутрішньовенний катетер.
– Захист від травм під час судом: пом’якшують краями ліжка, слідкують за доступністю кисневої маски, контролюють можливе прикушування язика.
– Знижують тиск у разі тяжкої гіпертензії (зазвичай при показниках 160/110 мм рт. ст. і вище). Застосовують препарати, безпечні під час вагітності (наприклад, лабеталол, гідралазин або ніфедипін у правильних дозуваннях).

2. Профілактика повторних судом:
Магній сульфат (MgSO₄) – золотий стандарт для попередження рецидиву судом. Зазвичай спочатку вводять навантажувальну дозу внутрішньовенно (наприклад, 6 г протягом 15–20 хвилин), потім продовжують підтримуючу інфузію 1–2 г/год. Лікування контролюють за клінічними параметрами: частота дихання, глибина сухожильних рефлексів, сечовиділення. При порушеннях функції нирок знижують дозу та відслідковують концентрацію магнію в крові.

3. Термінове розродження:
Після контролю судом і стабілізації стану матері наступним кроком є планування родорозрішення. При еклампсії зважуються всі фактори: гестаційний термін, стан плода, зрілість шийки матки (шкала Бішопа). У багатьох випадках проводять індукцію пологів, якщо термін більше 32–34 тижнів і шийка матки сприятлива. Якщо ж потрібне негайне розродження або стан шийки несприятливий, може знадобитися кесарів розтин. Ми прагнемо максимально забезпечити безпеку, тому за можливості дочікуємося стабілізації стану матері й плода (зокрема, перевіряємо, чи відновлюється нормальний серцевий ритм у плода) перед операцією.

4. Підтримка та спостереження після пологів:
Для профілактики повторних судом магній сульфат може продовжуватися ще 24–48 годин після пологів. Суворо контролюється артеріальний тиск та інші показники; при необхідності продовжується антигіпертензивна терапія пероральними препаратами. Ми постійно слідкуємо за станом матері, коригуємо дозування та допомагаємо налагоджувати догляд за новонародженим.

Післяпологовий період та прогнози

Судоми при еклампсії зазвичай припиняються в перші години чи дні після пологів, але ризик можливий і надалі, тому дуже важливо залишатися під наглядом фахівців.

Тривалість магнієвої терапії: зазвичай магній сульфат застосовують 24–48 годин після розродження. Показаннями до продовження може бути відсутність стабільних ознак покращення (наприклад, недостатнє сечовиділення, збереження симптомів).

Перспективи для майбутніх вагітностей: рецидив еклампсії у подальших вагітностях трапляється приблизно у 2% випадків. Водночас ризик прееклампсії підвищується, особливо якщо еклампсія виникла дуже рано (до 30 тижнів) або мала тяжкий перебіг. Раннє спостереження та профілактичні заходи (зокрема, низькі дози аспірину з першого триместру) можуть суттєво знизити ймовірність рецидиву.

Довготривале здоров’я: за результатами спостережень, у жінок, які перенесли тяжку прееклампсію чи еклампсію, в майбутньому може бути дещо вищий ризик серцево-судинних захворювань, інсультів та гіпертензії. Тому рекомендується регулярний профілактичний огляд, корекція способу життя (здорове харчування, фізична активність), контроль артеріального тиску та загального здоров’я.

Поширені міфи

Міф 1: еклампсія виникає лише при дуже високому артеріальному тиску.
Насправді приблизно 20–38% жінок із еклампсією мають менш виражене підвищення тиску або взагалі нормальний тиск. Головне – це системні порушення, пов’язані з прееклампсією, а не тільки цифри на тонометрі.

Міф 2: еклампсія можлива лише до пологів.
Насправді чимало випадків еклампсії відбувається в пологах або протягом перших 48 годин чи навіть тижнів після народження дитини.

Міф 3: якщо не було білка в сечі, еклампсії бути не може.
Останні дані свідчать, що навіть без високого рівня протеїнурії може виникати прееклампсія з тяжкими проявами, включно з еклампсією.

Міф 4: еклампсія – це те саме, що й епілепсія.
Це різні стани. Еклампсія пов’язана зі специфічними гестаційними змінами і не є класичним епілептичним розладом.

Питання-відповіді

Питання: Чи можна уникнути еклампсії, якщо контролювати тиск?
Відповідь: Контроль тиску справді дуже важливий, та, на жаль, навіть за відносно невисоких цифр артеріального тиску можливі раптові судоми. Тому слід уважно контролювати не лише АТ, але й інші показники: аналізи сечі, рівень білка, набряки, скарги на головний біль тощо.

Питання: Чому дають магній сульфат, а не інші протисудомні ліки?
Відповідь: Численні дослідження довели, що магній сульфат краще знижує ризик повторних судом у випадку еклампсії та має більш безпечний профіль для матері і дитини, ніж фенітоїн чи бензодіазепіни. Крім того, він не викликає сильного седативного ефекту.

Питання: Якщо трапляється еклампсія, то завжди роблять кесарів розтин?
Відповідь: Не обов’язково. Усе залежить від стану матері, плода, строку вагітності та готовності шийки матки до пологів. Якщо є можливість безпечно провести індукцію пологів, то спробують вагінальні пологи. Але при гострих загрозливих обставинах або несприятливих умовах – обирають кесарів розтин.

Питання: Як швидко після судом я можу повернутися до нормального життя та догляду за дитиною?
Відповідь: Усе індивідуально і залежить від тяжкості стану. Після стабілізації, контролю тиску й відсутності повторних судом жінка може досить швидко відновитися. Але потрібен ретельний нагляд мінімум кілька днів, іноді довше, якщо були додаткові ускладнення.

Джерела

1. Douglas KA, Redman CW. Eclampsia in the United Kingdom. BMJ. 1994;309(6966):1395–1400. doi:10.1136/bmj.309.6966.1395
2.Sibai BM. Diagnosis, prevention, and management of eclampsia. Obstet Gynecol. 2005;105(2):402–410. doi:10.1097/01.AOG.0000152351.13671.99
3.American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Gestational Hypertension and Preeclampsia. Practice Bulletin No. 222. Obstet Gynecol. 2020;135(6):e237–e260. doi:10.1097/AOG.0000000000003891
4.WHO Recommendations for Prevention and Treatment of Pre-Eclampsia and Eclampsia. Geneva: World Health Organization; 2011.
5.Douglas KA, Redman CW. Eclampsia in the United Kingdom. BMJ. 1994;309(6966):1395–1400. doi:10.1136/bmj.309.6966.1395
6.Fishel Bartal M, Sibai BM. Eclampsia in the 21st century. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):S1237–S1253. doi:10.1016/j.ajog.2020.09.037

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: