Оваріальна дисфункція

За сучасними уявленнями оваріальна ( яєчникова ) дисфункція  визначається або відсутністю, або рідкісною, або нерегулярною овуляцією ( 8 і менше овуляцій на рік ).

Дана проблема може стати наслідком  різноманітних захворювань і станів.

В 5 % випадків гінекологи визначають гіпогонадотропні порушення, тобто  при обстеженні виявляються низькі показники гормонів гіпофізу - гонадотропінів ФСГ і ЛГ у крові. Причинами можуть бути як функціональні, так і структурні зміни центральних механізмів регуляції.

В 5 % випадків за  результатами обстеження таких пацієнток виставляється діагноз гіпергонадотропних порушень, тобто виявляються високі рівні гонадотропінів ФСГ і ЛГ. В цих випадках зніжена функція яєчників може мати як вроджений, так і набутий характер.

В 90% випадків гінекологи стикаються  з нормальними показниками ФСГ і ЛГ у крові – нормогонадотропні порушення. Найчастіше в таких випадках виставляється діагноз синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Саме тому одним з найважливіших обстежень, яке  дозволить оцінити ступінь овуляторних порушень, є гормональне.

Терміни проведення досліджень:

  • при регулярному менструальному циклі на 3-5 день, а при тривалості циклу більше 30 днів – забір крові можна проводити до 7 дня циклу;
  • при олігоменореї на 3-5 день спонтанного або викликаного гестагенами циклу;
  • при аменореї в будь-який довільно обраний день.

Правила забору крові: натще, не раніше, ніж  через 1 годину після пробудження, оптимально з 8 до 10 ранку. Напередодні виключити фізичні навантаження, секс, гінекологічні обстеження і маніпуляції, пальпацію молочних залоз.

Більше корисної інформації, а також перелік досліджуваних гормонів дасть  ваш гінеколог на консультації.

 

Будьте інформовані і здорові!

                                                                                                                                                                                                                                 Лікар Клініки доктора Медведева, гінеколог-ендокринолог Овсюк Лариса Іванівна

Повернутися до списку статей