Клініка доктора Медведева 1 м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60
Графік роботиСб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00
Клініка доктора Медведева 2 м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25
Графік роботиЗдоров'я молочної залози
Професійна діагностика і лікування захворювань молочної залози у Клініці доктора Медведева допоможе зберегти Ваше здоров’я та спокій. Пропонуємо повний спектр послуг: від щорічних оглядів мамолога та УЗД грудних залоз до мамографії й морфологічної верифікації підозрілих утворень. Ми керуємося міжнародною класифікацією BI-RADS, застосовуємо комплексний підхід (ендокринолог, терапевт, УЗД-фахівець) і найсучасніші методи лікування мастопатії, кіст, фіброаденом та інших патологій. Запишіться на консультацію, щоб вчасно виявити можливі проблеми та отримати ефективне лікування за світовими стандартами.
Зміст
Загальні відомості про здоров'я молочної залозиЧому необхідний огляд мамолога, якщо на УЗД, мамографії все гаразд?
Вам потрібна консультація мамолога, якщо:
Кісти грудних залоз
Мастопатія
Методи діагностики захворювань молочної залози
Патологія молочної залози і вакцинація
Питання-відповіді
Поширені міфи і їх спростування
Перелік використаної літератури
Здоров'я молочної залози
Здоров'я молочної залози – дуже важливий фактор у здоров'ї та спокої жінки. Для того, щоб переконатися, що все в порядку, потрібний щорічний профілактичний огляд мамологом. Для жінок з 25–30 років рекомендовано щорічне УЗД молочних залоз, а з 35–40 (50) – мамографія.
Чому необхідний огляд мамолога, якщо на УЗД, мамографії все гаразд?
Тільки клініцист на підставі обстежень та огляду може оцінити здоров'я молочних залоз або виявити проблему, яку може бути не видно на УЗД та мамографії. Часто причиною відмови від обстеження є страх. Якщо страх необґрунтований, його треба розвіяти. Якщо обґрунтований – хворобу необхідно лікувати. Своєчасне звернення дозволяє лікувати хворобу на ранній стадії.
Нині багато захворювань молочних залоз, і онкологічні зокрема, піддаються лікуванню. У 2018 році Нобелівську премію в галузі медицини присуджено американському та японському вченим, які відкрили лікарські засоби для лікування онкозахворювань завдяки впливу на імунну систему. Але найчастіше достатньо фітотерапії та вітамінів. Важливим є психосоматичний чинник.
Вам потрібна консультація мамолога якщо:
• вам 25–30 років і більше (як профогляд);
• вас турбують постійні або циклічні болі у молочних залозах;
• у вас виділення із сосків;
• ви виявили ущільнення у молочній залозі або пахвовій ділянці;
• ви помітили зміну сосково-ареолярного комплексу (втягування, виразка);
• у вас обтяжена спадковість (наявність пухлин молочних залоз або яєчників у близьких родичок); у нашій клініці мамолог проводить:
• діагностику доброякісних та злоякісних захворювань молочних залоз;
• пункції та трепан-біопсії утворень молочних залоз за показаннями (у тому числі під УЗД контролем);
• лікування різноманітних захворювань молочної залози.
Кісти грудних залоз
Кісти грудних залоз – це доброякісні утворення, що представлені капсулою з рідиною всередині. Вони з’являються приблизно у 30% жінок 40–60 років, але можуть бути виявлені у жінок іншого віку.
Клінічно можуть не проявлятися, а можуть викликати болісні відчуття, може помічатися утворення під час самообстеження жінкою.
Для діагностики кіст грудних залоз насамперед використовують УЗД.
Кісти можуть бути одиночними та множинними. За розміром виявлених кіст розрізняють мікрокісти (до 10мм) та макрокісти (більше 10мм). При УЗД виявлять такі типи кіст:
1. Прості (тонкостінні, однорідні за вмістом);
2. Складні (багатокамерні, кластер мікрокіст);
3. Комплексні, атипові (неоднорідної структури, з потовщеними стінками, внутрішніми солідними структурами).
За міжнародною класифікацією прості безсимптомні кісти до 1 см відносять до категорії BI-RADS 1 і не потребують спостереження. Прості кісти більше 1см відносяться до категорії BI-RADS 2 (доброякісне утворення), якщо вони болісні, рекомендована аспірація. Складні кісти відносять до категорії BI-RADS 3 (ймовірно доброякісні зміни, ризик злоякісності менше 2%) і потребують спостереження та, можливо, аспірації. Комплексні (атипові) кісти відносять до категорії BI-RADS 4 (підозра на рак від 2% до 95%) і потребують негайної консультації мамолога.
Тож УЗД є дуже інформативним, безпечним та доступним методом діагностики кіст грудних залоз.
Мастопатія
Мастопатія – це комплекс захворювань, при якому в молочних залозах розвиваються доброякісні фіброзно-кістозні зміни.
Жінки в сучасному світі часто бувають дуже завантажені роботою, стресами, які до того ж знімають алкоголем і забувають про свою природу та головну функцію. Поганий сон, неправильний раціон, нерегулярне статеве життя, за яким не слідує вагітність і годування груддю – все це призводить до порушення гормонального балансу та підвищення рівня статевих гормонів у крові. Дисбаланс гормонів призводить до розростання епітелію в протоках молочних залоз та утворення різних вузликів та кіст.
До факторів ризику, що сприяють розвитку мастопатії, відносять:
✅дисбаланс естрогенів, прогестерону та пролактину
✅дисфункція роботи щитовидної залози (недолік або надлишок гормонів)
✅порушення менструального циклу
✅носіння неправильної нижньої білизни та травмування грудей
✅пізня перша вагітність (після 30 років)
✅відмова від грудного вигодовування або короткий період вигодовування
✅ранній настання менструації (до 12 років)
✅пізнє припинення менструації (після 55)
✅цукровий діабет, ожиріння, мастит
✅шкідливі звички
✅обтяжений сімейний анамнез
Симптоми мастопатії:
Захворювання може проявлятися в дифузній, вузловій та проліферативній формі, кожна з них має особливості в клініці.
Дифузна мастопатія виникає у віці 20–40 років і характеризується появою болю, тяжкості, ущільнення грудей за кілька днів до менструації, при пальпації молочна залоза болюча, при натисканні на сосок виділяється жовтувато-зеленуватого кольору вміст; дані прояви або біль можуть віддавати в інші ділянки, але симптоми зникають із закінченням менструації.
Вузлова мастопатія виникає частіше у жінок віком 30–50 років, її симптомами є наявність ущільнень, які не проходять після менструації, частіше виникають при вже наявній дифузній мастопатії, при пальпації болючі, не спаяні з навколишніми тканинами, з’являються асиметрично.
Проліферативна форма характеризується наявністю доброякісних пухлин в одній або обох молочних залозах.
Діагностика:
Кожна жінка повинна проводити самообстеження і регулярно відвідувати гінеколога чи мамолога. Крім того, потрібно намагатися знизити ймовірність виникнення мастопатії шляхом впливу на фактори ризику, на які можливо вплинути (відмова від шкідливих звичок, нормалізація маси тіла тощо).
Лікар проаналізує Ваш сімейний анамнез, менструальну функцію, оцінить фактори ризику та загальний стан Вашого здоров'я. Проведе огляд і пальпацію залоз, краще через 2–3 дні після менструації, а потім, якщо потрібно, призначить такі можливі аналізи:
УЗД молочних залоз – на ньому можна побачити порожнини, заповнені рідиною, доброякісні та злоякісні утворення, вузли. УЗД із еластографією дозволить з більшою впевненістю виключити злоякісну пухлину (рак) молочної залози.
Мамографія – скринінговий метод, стандарт ранньої діагностики раку молочної залози, проте всі переваги цього методу відносяться до віку 50 років і більше.
Скринінг гормонального фону – досліджуються гормони гіпофіза, щитовидної залози, а також статеві.
МРТ – дозволяє диференціювати доброякісні процеси від злоякісних у жінок з великим об’ємом молочної залози або носіїв таких генів, як BRCA.
Пункційна біопсія – для підтвердження або виключення раку молочної залози.
Можливе застосування дуктографії – коли єдиним симптомом є виділення із соска.
Ми в Клініці доктора Медведева використовуємо класифікацію BI-RADS – це стандартизована шкала оцінки результатів мамографії, УЗД та МРТ. Класифікація BI-RADS запропонована Американським товариством радіологів (ACR) і використовується лікарями всього світу.
Абревіатура BI-RADS у перекладі означає «система інтерпретації і протоколювання візуалізації молочних залоз». Система BI-RADS була розроблена для створення єдиної мови та зрозумілих для лікарів усіх країн термінів інтерпретації результатів візуалізації молочних залоз, а також адекватних рекомендацій для подальшої клінічної тактики залежно від отриманих результатів.
Шкала BI-RADS складається з 6 категорій, проте починається з категорії 0.
0: Неповне дослідження (потрібно дообстеження)
1: Негативна (утворення не виявлено)
2: Доброякісні зміни (ймовірність злоякісності процесу 0%)
3: Ймовірно доброякісні зміни (ймовірність злоякісності процесу 0–2%)
4: Підозра на рак (ймовірність злоякісності процесу 2–95%)
5: Характерно для раку (ймовірність злоякісності процесу вище 95%)
6: Верифікований рак (злоякісність процесу виявлена)
Після встановлення категорії BI-RADS важливим є визначення тактики ведення конкретної пацієнтки. Так, при 1 та 2 категоріях рекомендовано звичайне скринінгове обстеження відповідно до віку. При 3 категорії – спостереження й обстеження через короткий інтервал часу (3–6 місяців). Якщо утворення, що виявлено в молочній залозі, отримує категорію 4 або 5, то рекомендована морфологічна верифікація діагнозу шляхом виконання прицільної трепан-біопсії чи тонкоголкової аспіраційної біопсії (ТАБ).
Лікування:
Немедикаментозне:
✅Включає дієту з обмеженням жирних і м’ясних продуктів, кофеїну; слід зробити більший акцент на рослинну їжу, але повністю відмовлятися від м'яса не варто.
✅Відмова від поганих звичок – куріння, алкоголь і тим більше наркотичні речовини згубно впливають не тільки на молочні залози та репродуктивну систему, а й на весь організм загалом.
Медикаментозне:
Основа – це гормональні засоби, такі як антиестрогени (тамоксифен, спрямовані на зменшення впливу естрогену), андрогени (метилтестостерон, чоловічі статеві гормони, також зменшують вплив естрогену), бромокриптин, каберголін (застосовується при підвищеному рівні пролактину). Також використовуються препарати гормонів щитовидної залози при збої її функції.
При порушенні менструального циклу застосовують оральні контрацептиви, вони також впливають на нормалізацію процесів у молочних залозах, оскільки врівноважують гормональний фон.
Для зняття больового синдрому та набряклості можна використовувати нестероїдні протизапальні.
Лікування супутньої патології відіграє важливу роль, наприклад, цукрового діабету, ожиріння, патології яєчників. Можливе застосування заспокійливих препаратів, оскільки часто мастопатія виникає на тлі стресів.
Хірургічне лікування:
Може видалятися вузол, частина молочної залози, або навіть вся залоза при множинних вузлах чи злоякісному процесі. Однак, при мастопатії це робиться у вкрай поодиноких випадках.
Профілактика:
1) Самообстеження – залозу потрібно промацати на 4–5 день після менструації спочатку м'яко по колу, а потім подумки розділити на 4 сектори і пройти уважно кожну ділянку. Є інша методика: спочатку горизонтально, а потім вертикально пальпувати залозу. Ви повинні виконувати це регулярно кожного місяця.
2) У профілактику, як і лікування, входить обмеження кави, шоколаду, чаю, жирної їжі.
3) Намагайтеся мінімізувати стреси і давайте собі іноді можливість відпочити. Краще перейти на здоровий спосіб життя та відмовитися від шкідливих звичок.
4) Вибирайте спідню білизну правильно, металеві кісточки перешкоджають нормальному кровотоку та відтоку лімфи в залозах, через це можуть розвиватися застійні явища.
5) Регулярне статеве життя, вагітність, пологи і годування груддю якнайкраще позначаються на здоров’ї Ваших молочних залоз. Пам’ятайте, що аборти, навпаки, дуже негативно впливають на Ваш гормональний фон.
6) Регулярно відвідуйте лікаря, щонайменше 1 раз на рік.
Методи діагностики захворювань молочної залози
Одними з найпоширеніших захворювань серед жінок є захворювання молочних залоз.
Як правило, захворювання молочних залоз відзначаються не тільки у жінок пре- і постклімактеричного періоду, а й у молодих жінок репродуктивного віку. Не втішна статистика і зі злоякісною патологією молочної залози.
У 2019 р. в Україні зареєстровано 14170 випадків злоякісних новоутворень молочної залози, померли того року від раку молочної залози 5823 жінки. Тому проблема діагностики та лікування доброякісних і злоякісних захворювань молочної залози надзвичайно актуальна.
Проблема ця міждисциплінарна, і займаються нею як на первинній ланці (сімейні лікарі), так і вузькі фахівці: гінекологи, мамологи, онкологи.
Для початку кілька слів про молочну залозу: це парний орган, у будові якого беруть участь три види тканини: залозиста, сполучна та жирова. Залозиста тканина представлена залозистими частками, кожна з яких складається з багатьох часточок. У середньому налічується 12–24 частки. Залозиста тканина найбільш схильна до гормонального впливу і саме в ній найчастіше виникають злоякісні процеси.
Сполучна тканина в молочній залозі, як би обволікає дрібні часточки і частки, і разом із жировою тканиною формує ложе молочної залози.
У верхньому зовнішньому квадранті вона перетворюється в щільну фасцію, яка називається зв’язкою Купера.
Жирова тканина формує премамарну та ретромамарну клітковину. Як у жировій, так і в сполучній тканині знаходиться безліч рецепторів статевих гормонів, і вони також схильні до гормональних впливів. Співвідношення цих тканин визначає певний морфотип: ювенільний, ранній репродуктивний період, період репродуктивного розквіту, зрілий, передменопаузальний і постменопаузальний.
Які ж методи діагностики існують?
Перший метод – це самообстеження молочної залози та пахвових ямок.
Як правило, жінки самі звертають увагу лікарів на зміну структури, асиметрії, чутливості або набряклості молочної залози.
Пальпацію молочної залози у двох положеннях: стоячи та лежачи, повинні проводити лікарі загальної практики та гінекологи на профілактичному прийомі.
УЗД молочних залоз – найпоширеніший метод дослідження у жінок репродуктивного періоду.
Він дозволяє оцінити морфотип молочної залози, структурні зміни, молочні протоки, виявити внутрішньопротокові зміни, регіональні лімфовузли; також оцінити субмамарну складку, яка при великих розмірах молочної залози є «німою зоною» на мамографії.
Як гінеколог, що володіє методом УЗД, перед дослідженням я віддаю перевагу мануальному огляду молочної залози, для більшої деталізації зон, що відрізняються від основної структури.
Мамографія – це рентгенівське дослідження молочної залози у двох проекціях.
Рекомендована після 50 років щорічно; за показаннями можливо і в більш ранньому віці. Мамографія вважається «золотим стандартом» у діагностиці злоякісних захворювань молочної залози.
Перевага цього методу в тому, що можна загалом оцінити молочну залозу, мамографічну щільність залозистої тканини та мікрокальцинати, які є першими мамографічними ознаками злоякісної пухлини.
Усі зміни в структурі молочної залози формулюються у класи за системою BI-RADS, від чого залежить подальша тактика: від динамічного спостереження до оперативного лікування.
Метод комп’ютерної томографії використовується для деталізації поширеності процесу.
Існує метод визначення молекулярно-генетичних маркерів мутації генів BRCA-1\BRCA-2, що підвищують імовірність злоякісних новоутворень у молочній залозі.
Який метод віддати перевагу у первинному скринінгу патології молочних залоз? У цьому питанні Вам обов’язково допоможе фахівець: гінеколог або мамолог.
Не залишайтеся віч-на-віч зі своїми проблемами. І будьте завжди здорові та щасливі!
Патологія молочної залози і вакцинація!
Дуже часто виникають питання з приводу протипоказань до вакцинації від COVID-19 при патології молочної залози.
Таких протипоказань майже немає!
Якщо у Вас:
✅Мастопатія
✅Кісти
✅Фіброаденоми
✅Підозра на захворювання молочної залози і Ви проходите обстеження
✅Рак молочної залози в минулому
вакцинуватись Вам МОЖНА!
Не можна тим, хто на фоні хіміо- або променевої терапії має зміни в лейкоцитарній формулі загального аналізу крові (після нормалізації показників – можна вакцинуватись) та тим, хто прооперований менше ніж 2 тижні тому.
Які фахівці нашої клініки можуть бути корисними при мастопатії? Мамолог, гінеколог, гінеколог-ендокринолог, дитячий гінеколог, лікар УЗД (сонолог), ендокринолог, терапевт.
Ставайте та залишайтеся здорові!
Команда лікарів Клініки доктора Медведева
Питання-відповіді
Як часто потрібно робити УЗД молочної залози?
Зазвичай рекомендують щорічне УЗД грудних залоз для жінок віком від 25–30 років. Однак лікар може порадити проводити обстеження частіше, якщо є підвищені ризики або наявна певна патологія.
Коли краще звернутися до мамолога після пологів?
Рекомендовано зробити візит через 2–3 місяці після завершення грудного вигодовування, якщо немає скарг. У разі болю чи інших змін у грудях – необхідно звертатися негайно.
Чи обов’язково мамографію робити всім жінкам після 40?
Мамографія є скринінговим методом, особливо після 50. Проте за наявності факторів ризику чи підозри на патологію лікар може призначити її і в більш ранньому віці, зокрема після 40 років.
Як підготуватися до обстеження УЗД молочної залози?
Спеціальна підготовка зазвичай не потрібна. Рекомендується проходити УЗД у першу фазу циклу (на 5–10 день від початку менструації), коли залозиста тканина менш набрякла.
Чи завжди мастопатія переходить у рак?
Ні. Мастопатія – це доброякісний процес, проте він потребує спостереження та лікування, аби знизити ризик можливих ускладнень.
Поширені міфи і їх спростування
Міф: Якщо немає болю чи виділень, значить з грудьми все гаразд.
Спростування: Багато патологій можуть протікати безболісно й без виділень, тому профілактичний огляд надзвичайно важливий.
Міф: Мастопатія неминуча у всіх жінок після 40.
Спростування: Мастопатія – не «нормальна» частина старіння. Ряд факторів (гормони, спосіб життя, спадковість) може впливати на розвиток, але регулярні обстеження і корекція здоров’я знижують ризики.
Міф: Якщо в когось із родичів був рак грудей, то захворієш неодмінно.
Спростування: Спадковий фактор є важливим, але це не означає 100% ризику. Своєчасна діагностика й здоровий спосіб життя можуть звести ризик до мінімуму.
Перелік використаної літератури:
1.UpToDate. Available from: https://www.uptodate.com (Accessed: 20.03.2025).
2.Medscape. Available from: https://www.medscape.com (Accessed: 20.03.2025).
3.MedlinePlus. Bethesda (MD): U.S. National Library of Medicine. Available from: https://medlineplus.gov (Accessed: 20.03.2025).
4.WebMD. Available from: https://www.webmd.com (Accessed: 20.03.2025).
5.American Cancer Society. Breast Cancer Screening Guidelines. Atlanta: ACS; 2025. Available from: https://www.cancer.org/cancer/types/breast-cancer/detection-diagnosis-staging.html (Accessed: 20.03.2025).
6.World Health Organization. Breast Cancer: Fact Sheet. Geneva: WHO; 2024. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/breast-cancer (Accessed: 20.03.2025).
З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.
Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Про клініку
- Про клініку
- Чому ми?
- Наші цінності
- Ліцензії
- Фотогалерея
- КДМ протидіє булінгу
- Керівництво
- Якого обрати лікаря?
- Вакансії
- Історія
- Відгуки
- Договір оферти
- Правила розпорядку
- Повітряна тривога
- Політика конфіденційності
- Відеоспостереження
Прес-центр
Напрямки
Контакти
-
Клініка доктора Медведева 1
м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60 -
Пн-Пт: з 8:00 до 20:00
Сб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00
-
Клініка доктора Медведева 2
м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25 -
Пн-Пт:
з 8:00 до 20:00
+38 (067) 142-50-60
+38 (099) 142-50-60
+38 (073) 142-50-60




