Клініка доктора Медведева 1 м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60
Графік роботиСб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00
Клініка доктора Медведева 2 м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25
Графік роботиЕндометріоїдна кіста яєчника. Чи є альтернативи операції?
Ендометріоїдна кіста яєчника – це одне з найпоширеніших ускладнень ендометріозу, яке зачіпає жіноче здоров’я та може впливати на репродуктивну функцію. У цій статті ми розглянемо, як і чому виникають такі кісти, якими методами їх діагностують та лікують, чи завжди потрібна операція, а також обговоримо, як зберегти важливий показник жіночого здоров’я – оваріальний резерв. Ми розповімо про сучасні підходи до консервативного лікування, включно зі склеротерапією, та пояснимо, чому в деяких випадках хірургічного втручання можна уникнути. Наша клініка пропонує комплексний підхід до цієї проблеми, щоб кожна пацієнтка могла отримати оптимальне лікування з мінімальним впливом на її майбутню репродуктивну функцію.
Зміст
Визначення та причини появи ендометріоїдної кісти
Основні симптоми та методи діагностики
Оваріальний резерв: чому він такий важливий?
Чи завжди потрібна операція? Консервативні методи лікування
Склеротерапія: суть методу та його переваги
Комплексний підхід у нашій клініці
Питання-відповіді
Джерела літератури
Визначення та причини появи ендометріоїдної кісти
Ендометріоїдна кіста яєчника, також відома як "ендометріома", є одним із проявів ендометріозу. Ендометріоз – це стан, за якого тканина, схожа на ендометрій (внутрішній шар матки), починає розростатися за межами порожнини матки. Коли така тканина розвивається безпосередньо в яєчнику, може утворитися кіста, що заповнена бурим ("шоколадним") вмістом. Цей вміст – це залишки крові, які накопичуються під час менструальних циклів.
Основна причина формування ендометріоїдних кіст – це аномальне потрапляння клітин ендометрію в тканини яєчника, де вони приживаються та починають функціонувати так само, як і в матці: реагують на гормональні коливання та частково відшаровуються під час менструації. Проте на відміну від ендометрію у матці, вихід крові з кісти назовні вільним шляхом неможливий, що призводить до поступового накопичення крові.
Існує декілька теорій щодо того, як саме клітини ендометрію потрапляють у яєчник. Найбільш поширеною гіпотезою є "ретроградна менструація": під час менструації частина крові разом із фрагментами ендометрію рухається не тільки через шийку матки у піхву, а й у зворотному напрямку через маткові труби в черевну порожнину. Якщо ці фрагменти прикріплюються до яєчника і знаходять сприятливі умови для розвитку, виникає ендометріозна імплантація. З часом вона може перерости у кісту.
Окрім цього, слід враховувати й інші фактори ризику, такі як генетична схильність, гормональні порушення, наявність запальних захворювань статевих органів. У цілому, ендометріоз і пов’язані з ним ендометріоїдні кісти вимагають комплексного підходу до діагностики та лікування, адже вони можуть негативно впливати на репродуктивну функцію жінки.
Основні симптоми та методи діагностики
Часто ендометріоїдні кісти проявляють себе низкою характерних симптомів. Проте слід зазначити, що у деяких жінок із невеликими кістами можуть бути слабо виражені або навіть відсутні будь-які скарги. Нижче наведені найпоширеніші ознаки:
• Біль у нижній частині живота, який може посилюватися під час менструації.
• Хронічний тазовий біль, незалежний від циклу.
• Відчуття дискомфорту або тиску в ділянці яєчників.
• Болісні відчуття під час статевого акту (диспареунія).
• Порушення менструального циклу або збільшення кількості виділень.
Для встановлення точного діагнозу лікар-гінеколог зазвичай проводить:
• Гінекологічний огляд. Під час пальпації яєчників можна визначити збільшену, нерівномірну ділянку.
• УЗД малого таза. Найчастіше це трансвагінальне ультразвукове дослідження, яке дозволяє побачити структуру кісти, оцінити її розміри та внутрішній вміст. Ендометріоїдні кісти зазвичай мають характерний "шоколадний" вигляд.
• МРТ. Магнітно-резонансна томографія рекомендується в складних або сумнівних випадках, щоб ретельніше оцінити локалізацію уражень та розміри.
• Лапароскопія. Це малоінвазивний хірургічний метод, який дозволяє візуально оглянути статеві органи та при потребі одразу видалити патологічне утворення або взяти біопсію. Однак лапароскопія вже вважається оперативним втручанням і використовується, коли інші методи діагностики недостатньо інформативні або коли планується лікування.
Рання та точна діагностика має велике значення, адже правильно підібране лікування допомагає запобігти збільшенню кіст і виникненню ускладнень, серед яких проблеми з вагітністю, хронічні болі та зниження оваріального резерву.
Оваріальний резерв: чому він такий важливий?
Оваріальний резерв – це сукупність фолікулів (яйцеклітин) у яєчниках, які жінка потенційно може використати протягом свого репродуктивного періоду. Зниження оваріального резерву означає, що кількість доступних яйцеклітин скорочується, що може ускладнити процес зачаття та зменшити шанси на успішну вагітність у майбутньому.
Ендометріоїдні кісти можуть негативно впливати на оваріальний резерв з кількох причин. По-перше, сама наявність кісти порушує структуру яєчника, зменшуючи частину функціональної тканини, де розвиваються фолікули. По-друге, запальний процес довкола кісти може ускладнювати природний розвиток яйцеклітин. По-третє, якщо ендометріоїдні кісти набувають значних розмірів, це часто стає приводом для оперативного втручання, яке саме по собі може знизити кількість здорової яєчникової тканини.
Для оцінки оваріального резерву лікар може призначити вимірювання рівня гормону АМГ (антимюлерів гормон), УЗД для підрахунку кількості антральних фолікулів, а також дослідити рівні ФСГ і ЛГ. Важливо пам’ятати, що навіть при знижений оваріальний резерв існують методи підтримки репродуктивної функції. Сучасні підходи до лікування ендометріозу та пов’язаних із ним кіст дозволяють у багатьох випадках зберегти або хоча б мінімізувати втрати яйцеклітин.
Для жінок, які планують вагітність, збереження оваріального резерву набуває особливої важливості. Тому актуальним є питання, як лікувати ендометріоїдні кісти без максимальної шкоди для яєчників. У багатьох випадках можна обрати методи, що дозволяють уникнути більшого оперативного втручання або відкласти його, зберігаючи якнайбільше здорової тканини яєчника.
Чи завжди потрібна операція? Консервативні методи лікування
Традиційним підходом до лікування ендометріоїдних кіст (особливо великих розмірів) є оперативне втручання: лапароскопічне видалення кісти або її вмісту з частиною капсули. Однак слід зазначити, що не у всіх випадках операція є обов’язковим кроком. Багато факторів впливають на вибір тактики лікування:
• Розмір кісти та швидкість її збільшення.
• Симптоми: наявність хронічного болю, дискомфорту та їхня інтенсивність.
• Плани щодо вагітності у найближчому майбутньому.
• Стан оваріального резерву.
• Супутні захворювання та загальне здоров’я жінки.
Якщо кіста невелика, не викликає виражених симптомів або не перешкоджає настанню вагітності, лікар може рекомендувати спостереження. Це означає регулярні ультразвукові дослідження для контролю динаміки росту кісти та оцінку гормонального фону. У деяких випадках розумним варіантом є призначення гормональної терапії, щоб зменшити ризик збільшення кісти. Такі препарати можуть включати комбіновані оральні контрацептиви або гестагени, що стабілізують гормональний баланс і перешкоджають розвитку ендометріоїдних вогнищ.
Важливо розуміти, що консервативне лікування не завжди здатне зменшити розміри вже сформованої кісти, однак може уповільнити її ріст та знизити вираженість запалення. Саме тому спостереження в динаміці є ключовим елементом у виборі подальшої тактики: якщо кіста починає швидко збільшуватися або з’являються ускладнення (наприклад, розрив або перекрут яєчника), може виникнути необхідність у терміновому оперативному втручанні.
Зважаючи на можливий негативний вплив операції на оваріальний резерв, сьогодні все частіше розглядаються альтернативні та малоінвазивні методи лікування, одним із яких є склеротерапія.
Склеротерапія: суть методу та його переваги
Склеротерапія є мінімально інвазивною процедурою, яка полягає у введенні спеціального розчину (склерозанту) безпосередньо в порожнину ендометріоїдної кісти після попереднього відсмоктування її вмісту. Мета – викликати "склеювання" стінок кісти та запобігти її повторному заповненню рідиною.
Ключові переваги склеротерапії перед традиційною операцією:
• Збереження оваріального резерву. Під час склеротерапії видаляється тільки вміст кісти, а не здорова тканина яєчника. На відміну від хірургічного втручання, при якому іноді доводиться видаляти частину яєчника з кістою, склеротерапія допомагає мінімізувати втрату фолікулів.
• Менше травмування тканин. Процедура проводиться під ультразвуковим контролем і вимагає значно меншого обсягу маніпуляцій порівняно з лапароскопією чи відкритою операцією.
• Швидке відновлення. Зазвичай пацієнтки можуть повернутися до повсякденного життя протягом короткого часу. Період реабілітації значно коротший, ніж після традиційного оперативного втручання.
• Менша ймовірність ускладнень. Хоча будь-яка медична маніпуляція пов’язана з певним ризиком, склеротерапія, як правило, має нижчий рівень післяопераційних ускладнень, зокрема пов’язаних із наркозом, кровотечами тощо.
Незважаючи на очевидні переваги, склеротерапія має свої обмеження. Найкращий результат досягається при невеликих і середніх за розміром ендометріоїдних кістах (до 5-6 см). У випадку, коли кіста надто велика або супроводжується підозрою на малігнізацію (пухлинний процес), лікар може порадити більш радикальну тактику лікування. Також слід пам’ятати, що ендометріоз є хронічним захворюванням, і після успішного лікування залишатиметься потреба у регулярних профілактичних оглядах та контролі стану яєчників.
На сьогодні склеротерапія все частіше входить до протоколів лікування пацієнток із бажанням зберегти репродуктивну функцію. Коли мова йде про перспективу материнства, мінімальне втручання у структуру яєчника – це серйозна перевага, адже кожен фолікул може бути надзвичайно цінним для жінки, особливо у старшому репродуктивному віці.
Комплексний підхід у нашій клініці
У нашій клініці ми розробили комплексний підхід до лікування ендометріоїдних кіст яєчників, який враховує не лише поточний стан здоров’я пацієнтки, а й її плани щодо материнства. Ми пропонуємо:
• Індивідуальну діагностику. Кожен випадок ендометріоїдної кісти є унікальним. Тому перед прийняттям рішення про лікування ми детально досліджуємо симптоми, виконуємо необхідні аналізи (зокрема гормональні) та візуалізацію (УЗД, МРТ).
• Оцінку оваріального резерву. Ми ретельно перевіряємо рівень АМГ, ФСГ і проводимо підрахунок антральних фолікулів, щоб розуміти, наскільки яєчники здатні до овуляції та скільки фолікулів можна врятувати при лікуванні.
• Консервативне лікування. Якщо розмір кісти та загальний стан пацієнтки дозволяють, ми можемо призначити гормональну терапію, щоб зменшити прояви ендометріозу та не допустити подальшого зростання кісти.
• Склеротерапію. У випадках, коли кіста середнього розміру і немає ризику переродження, застосовуємо склерозантну терапію. Процедура виконується під контролем УЗД, забезпечуючи максимально точне введення препарату. Це дає можливість уникнути повноцінної операції і сприяє кращому збереженню оваріального резерву.
• Хірургічне втручання. Якщо кіста велика, швидко зростає або існують інші покази до операції, ми проводимо лапароскопічне видалення. Під час операції наші фахівці роблять усе можливе, щоб максимально зберегти здорову тканину яєчника.
Ми розуміємо, наскільки важливо для жінки не лише позбутися болю та інших неприємних симптомів, а й зберегти шанси на материнство в майбутньому. Тому після лікування ендометріозу та/або ендометріоїдних кіст ми продовжуємо контролювати стан пацієнтки, пропонуємо рекомендації щодо профілактики повторних утворень і допомагаємо у плануванні вагітності.
Наша мета – забезпечити високоякісне лікування відповідно до світових стандартів, водночас роблячи акцент на індивідуальний підхід і збереження репродуктивної функції.
Питання-відповіді
1. Чи можна завагітніти з ендометріоїдною кістою?
Так, можливо. Проте наявність кісти може ускладнити зачаття або підвищувати ризик ускладнень під час вагітності. Якщо кіста велика чи супроводжується болями, слід проконсультуватися з лікарем щодо лікування перед плануванням дитини.
2. Скільки триває процедура склеротерапії?
Зазвичай від моменту пункції кісти до введення склерозанта минає до 20-30 хвилин. Все залежить від розміру кісти та індивідуальних особливостей анатомії. Процедура виконується під ультразвуковим контролем і часто з місцевим знеболенням або короткочасним внутрішньовенним наркозом.
3. Чи болісна склеротерапія?
Більшість пацієнток відзначають невеликий дискомфорт під час та після процедури, але в цілому вона переноситься легше, ніж лапароскопічна операція. Для додаткового комфорту може застосовуватися місцева анестезія або седативна підтримка.
4. Чи існує ризик, що кіста знову з’явиться після склеротерапії?
Ризик рецидиву існує, адже ендометріоз є хронічним захворюванням. Однак склеротерапія дозволяє суттєво зменшити шанси на повторне утворення кісти, особливо при одночасній підтримуючій гормональній терапії.
5. Як я можу покращити оваріальний резерв?
Не існує універсального способу "поповнити" запас яйцеклітин, оскільки оваріальний резерв є генетично та віково обумовленим. Проте здоровий спосіб життя, відсутність шкідливих звичок, належне лікування гінекологічних захворювань, уникнення невиправданих операцій на яєчниках допомагає максимально зберегти вже наявний резерв.
Джерела літератури
1.American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Practice Bulletin No. 114: Management of Endometriosis. Obstet Gynecol. 2010;116(1):223–236. Підтверджено у 2018 році.
2.European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE). ESHRE guideline: Endometriosis. 2022.
3.Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Endometriosis and infertility: a committee opinion. Fertil Steril. 2012;98(3):591–598.
4.Abrao MS, Petraglia F, Falcone T. Endometriosis and ovarian cancer: links, risks, and challenges faced. Trends Endocrinol Metab. 2019;30(3):174–186.
5.Vercellini P, Somigliana E, Vigano P, De Matteis S, Barbara G, Fedele L. The Genetics of Endometriosis. Reprod Sci. 2020;27(9):1660–1669.
Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Про клініку
- Про клініку
- Чому ми?
- Наші цінності
- Ліцензії
- Фотогалерея
- КДМ протидіє булінгу
- Керівництво
- Якого обрати лікаря?
- Вакансії
- Історія
- Відгуки
- Договір оферти
- Правила розпорядку
- Повітряна тривога
- Політика конфіденційності
- Відеоспостереження
Прес-центр
Напрямки
Контакти
-
Клініка доктора Медведева 1
м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 60 -
Пн-Пт: з 8:00 до 20:00
Сб: з 8:00 до 18:00
Нд: з 8:00 до 18:00
-
Клініка доктора Медведева 2
м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 25 -
Пн-Пт:
з 8:00 до 20:00
+38 (067) 142-50-60
+38 (099) 142-50-60
+38 (073) 142-50-60




