Автор: проф. Михайло Медведєв
Гіперплазія ендометрію — поширена патологія слизової оболонки матки, що часто супроводжується надмірними кровотечами, болем і безпліддям. У Клініці доктора Медведева пропонуються сучасні методи діагностики (УЗД, пайпель-біопсія, офісна гістероскопія) та ефективне лікування, включно з гормональною терапією й мінімально-інвазивними втручаннями. Наші спеціалісти допоможуть виявити справжню причину проблеми, запобігти ускладненням і зберегти репродуктивне здоров'я.
Гіперплазія ендометрію
Гіперплазія ендометрію — поширене гінекологічне захворювання, яке найчастіше пов'язане з надлишковим впливом жіночих гормонів естрогенів через певні гормональні дисбаланси. Це веде до розростання слизової матки (ендометрія), що є причиною аномальних маткових кровотеч. Деякі форми гіперплазії ендометрія (атипова гіперплазія) є передраковим процесом і, якщо їх не лікувати, призводять до розвитку раку ендометрія. Більш детально про гіперплазію ендометрія прочитаєте в даній статті.
Фактично це рясне розростання залозистої тканини внутрішньої слизової оболонки матки (ендометрія). Це доброякісна патологія, яка може прогресувати до раку ендометрія (атипова гіперплазія). Розвивається це захворювання на тлі гормонального дисбалансу.
Ендометрій — це тканина, яка вистилає порожнину матки зсередини. Сутність гіперплазії ендометрію полягає у потовщенні цієї тканини внаслідок надмірного розростання клітин. Така патологія доволі розповсюджена, тому часто викликає багато запитань.
Як змінюється ендометрій протягом менструального циклу?
У першу фазу циклу під впливом зростаючого рівня естрогенів відбувається потовщення ендометрію за рахунок ділення клітин. Потім, у другу фазу циклу після овуляції яєчники синтезують прогестерон, котрий викликає такі перетворення в ендометрії, які забезпечують нормальний розвиток вагітності. Крім того, прогестерон призупиняє ділення клітин, спричинене естрогенами. Якщо вагітність не настає, рівень естрогенів і прогестерону в кінці другої фази циклу різко зменшується. Це призводить до відторгнення ендометрію, починається менструація. Отже, ендометрій — це тканина, яка кожний менструальний цикл оновлюється.
Причини та механізми розвитку
У нормі ендометрій під впливом послідовного збільшення та зменшення рівня естрогену та прогестерону спочатку розростається, змінюється, а потім відкидається. Процес його відторгнення називається менструацією. При патології виникає дискоординація гормонального регулювання, підвищується рівень естрогену. Він може надходити екзогенно, тобто ззовні, наприклад, прийом препаратів, що містять естроген, у неправильному дозуванні, або ендогенно, якщо організм сам виробляє забагато естрогену. Наприклад, при синдромі полікістозних яєчників, естрогенпродукуючій пухлині надниркових залоз або гіперплазії їхньої кори. Також цей стан може розвиватися при відносній гіперестрогенії — коли рівень естрогену в нормі, але відсутній або значно знижений рівень прогестерону. Таке буває фізіологічно до настання першої менструації у дівчаток, а також у пери- та постменопаузі. До потенційних причин залозистої гіперплазії ендометрію також відносять інші захворювання та фактори — це цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, печінки, артеріальна гіпертензія, оперативні втручання на матці чи яєчниках.
Занадто велика кількість естрогенів може виникати:
✅при використанні високих доз препаратів, які містять естрогени чи мають естрогеноподібну дію;
✅при кістах або пухлинах яєчників, які продукують естрогени;
✅при наявності надмірної ваги (естрогени синтезуються в жирових клітинах).
Недостатня кількість прогестерону виникає при порушенні овуляції (наприклад, при СПКЯ). Якщо овуляція не відбувається, прогестерон не виробляється, в результаті відсутня його гальмівна дія на ділення клітин, ендометрій продовжує рости під впливом нормального (не підвищеного) рівня естрогенів. Порушення овуляції часто виникають у підлітковому віці, коли статева система тільки формується, у передменопаузальному періоді, коли відбувається згасання функції яєчників, при синдромі полікістозних яєчників, гіперпролактинемії та інших захворюваннях.
Фактори ризику
Гіперплазія ендометрію частіше виникає у жінок, які мають такі фактори ризику:
✅вік старше 35 років;
✅пізній вік настання менопаузи;
✅ожиріння;
✅цукровий діабет 2 типу;
✅захворювання щитоподібної залози (гіпотиреоз);
✅сімейна історія раку матки, яєчників, кишківника.
Види гіперплазії ендометрію
✅Гіперплазія ендометрію без атипії — це доброякісний процес.
✅Атипова гіперплазія ендометрію — це передраковий процес.
В деяких випадках гіперплазія ендометрію може перетворюватись на рак, найчастіше це відбувається з атиповою гіперплазією. З віком ця ймовірність збільшується. Ризик раку ендометрію при гіперплазії без атипії становить менше 1–5%, а при атиповій гіперплазії — приблизно 27,5%.
Клінічні прояви
Іноді можливий безсимптомний перебіг, але найчастіше проявами захворювання є:
✅порушення менструального циклу у вигляді затримки та тривалої відсутності менструації, менструальні виділення рясні та йдуть довше звичайного;
✅у період між менструаціями можуть бути маткові кровотечі або кровомазання;
✅загальна слабкість, ознаки анемії (через тривалі кровотечі);
✅складність чи неможливість завагітніти.
Діагностика гіперплазії ендометрія
Гіперплазія ендометрію — діагноз, який ставиться остаточно гістологічно (при дослідженні зразка слизової оболонки матки під мікроскопом). Виділяють дві форми: гіперплазія без атипії та атипова. Атипова гіперплазія — передраковий процес, який відрізняється тим, що виникає з однієї клітини (є моноклональним процесом), вимагає інших підходів до лікування.
Для правильної постановки діагнозу лікар збирає акушерсько-гінекологічний анамнез. У нього входять дані про менструальну функцію, коли з'явилася, як протікає, чи були перенесені гінекологічні захворювання та операції, ЗПСШ, вагітності, пологи, аборти, а також аналіз скарг безпосереднього захворювання — коли з'явилися кровотечі, як рясно, скільки тривають, чи є слабкість, симптоми анемії, чи планує пацієнтка вагітність.
Наступний важливий етап — це гінекологічний огляд. Він полягає у дворучному вагінально-абдомінальному дослідженні, огляді піхви та шийки матки в дзеркалах із взяттям мазків.
Після цього лікар призначає додаткові методи дослідження:
Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити товщину і структуру ендометрію та з'ясувати, чи немає інших гінекологічних захворювань, які можуть вплинути на подальшу тактику.
Біопсія з наступним гістологічним дослідженням ендометрію під мікроскопом дозволяє визначити вид гіперплазії, остаточно встановити діагноз та виключити наявність злоякісних клітин.
Існує кілька методів біопсії ендометрію:
✅аспіраційна пайпель-біопсія;
✅біопсія за допомогою гістероскопа;
✅вишкрібання порожнини матки — застарілий та не актуальний на сьогодні метод.
1. Трансвагінальне УЗД органів малого таза
Досліджується структура, товщина ендометрію, наявність інших патологій матки, стан яєчників. Для жінок у менопаузі та після неї обчислюється співвідношення товщини ендометрію до передньозаднього розміру матки (ЕМС — ендометріально-маткове співвідношення) для оцінки вікового зменшення міометрію порівняно з ендометрієм.
Ультразвукові показники, при яких необхідна біопсія ендометрію
У репродуктивному віці та менопаузі:
✅ознаки потовщення або порушення структури ендометрію;
✅ЕМС більше 0,33.
У постменопаузі:
✅потовщення ендометрію більше 5 мм;
✅ЕМС більше 0,15.
2. Визначення гормонального фону
Досліджується рівень ФСГ, ЛГ, прогестерону, естрадіолу, тестостерону, пролактину та ін. Набір гормонів для аналізу визначається індивідуально. Це не завжди обов'язкове обстеження.
3. Гістероскопія
Ендоскопічний метод, що дозволяє оцінити стан порожнини матки, виявити пухлинні процеси та провести забір тканини для проведення гістологічного дослідження. У нашій клініці виконується офісна гістероскопія — варіант гістероскопії, ще нещодавно доступний лише у Західній Європі та США. Можна прийти до клініки, випити кави, заглянути до себе в порожнину матки разом із лікарем і піти через 20 хвилин у своїх справах.
4. Роздільне діагностичне вишкрібання
Іноді роблять роздільне діагностичне вишкрібання каналу шийки та порожнини матки для вивчення ендометрію, його виконують за 7 днів до менструації. Однак, цей метод значно поступається гістероскопії і повинен виконуватися, тільки якщо гістероскопія недоступна. Метод є не сучасним і сильно застарілим.
5. Дослідження інших органів і систем
Проводиться для виявлення причини. Наприклад, рівень гормонів та УЗД щитовидної залози, надниркових залоз, визначення глюкози в крові.
Методи діагностики
Зазвичай включає клінічний огляд, трансвагінальне УЗД, біопсію ендометрію та за потреби гістероскопію. Аналіз гормонального фону може бути корисним, коли підозрюється ендокринне походження гіперестрогенії або порушення овуляції. У деяких випадках призначають додаткові дослідження для виявлення супутніх захворювань (щитовидна залоза, надниркові залози, рівень глюкози тощо).
Лікування
Вибір тактики лікування залежить від віку пацієнтки, її репродуктивних планів, виду гіперплазії ендометрію, потреби в контрацепції, супутніх захворювань та інших факторів. Основна мета лікування — це зменшити кількість естрогенів та/або збільшити кількість прогестерону. В першу чергу рекомендується усунути виявлені причини: нормалізація ваги, корекція дози гормонального препарату, лікування захворювань, які супроводжуються порушенням овуляції та ін.
Гіперплазія ендометрію без атипії
Передбачає три варіанти тактики:
Спостереження можливе у зв'язку з високою вірогідністю самостійного регресу захворювання. У такому випадку обов'язкове усунення причин ГЕ, особливо надмірної ваги. Під час спостереження проводиться біопсія ендометрію кожні 6 місяців до отримання двох негативних результатів.
Лікування прогестагенами (синтетичними аналогами прогестерону) дає більший відсоток виліковування і призначається у разі відсутності регресу гіперплазії під час спостереження або при наявності маткових кровотеч.
✅Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом, яка містить прогестаген, рекомендується в якості терапії першої лінії у зв'язку з найбільшою ефективністю й меншою кількістю побічних ефектів. Крім того, вона забезпечує надійну контрацепцію та усуває тяжкі менструальні кровотечі.
✅Альтернативний варіант — прийом прогестагенів у таблетках або ін'єкціях.
Під час лікування прогестагенами рекомендується біопсія ендометрію кожні 6 місяців до отримання двох негативних результатів. Після закінчення лікування необхідне подальше спостереження за допомогою УЗД для своєчасного виявлення рецидиву захворювання.
Хірургічне лікування (гістеректомія — видалення матки) показане жінкам, які не планують вагітніти, якщо під час спостереження захворювання прогресує в атипову гіперплазію, якщо за 12 місяців немає ефекту від лікування, якщо маткові кровотечі продовжуються і якщо пацієнтка відмовляється від інших методів терапії.
Атипова гіперплазія
Для лікування атипової гіперплазії застосовується переважно хірургічний метод (гістеректомія). Це пов'язано з високою ймовірністю злоякісної трансформації. Медикаментозне лікування призначається тільки якщо пацієнтка бажає зберегти дітородну функцію. Таке лікування узгоджується з онкогінекологом.
Ускладнення та наслідки
✅Порушення циклу за типом ановуляторного, безпліддя.
✅Кровотечі можуть призвести до анемії.
✅Гіперплазія ендометрію не часто перетворюється на рак, але часто рецидивує.
✅Атипова гіперплазія перетворюється на рак набагато частіше, але це окреме захворювання.
Профілактика
Важливо регулярно відвідувати гінеколога, оптимально 1 раз на рік. Краще вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися та відмовитися від шкідливих звичок. Намагайтеся своєчасно та ретельно лікувати запальні захворювання органів малого тазу, хвороби щитовидної залози, контролювати цукровий діабет. Раціонально підберіть метод контрацепції, намагайтеся уникати абортів. Зміцнюйте організм легкою фізкультурою.
Питання-відповіді
1. Чи завжди гіперплазія ендометрію супроводжується кровотечами?
Ні, іноді патологія може бути безсимптомною й виявляється лише під час планового огляду.
2. Чи переходить гіперплазія ендометрію у рак?
Не завжди. Найбільший ризик мають випадки атипової гіперплазії, які можуть перероджуватись у рак ендометрія.
3. Чи можна завагітніти з гіперплазією ендометрію?
Наявність гіперплазії ускладнює зачаття, проте після відповідного лікування багато пацієнток успішно вагітніють.
4. Як визначити гормональний дисбаланс?
Для цього проводять аналізи крові на рівень статевих гормонів, а за необхідності — додаткове обстеження щитовидної залози та надниркових залоз.
5. Чи потрібно видаляти матку при гіперплазії?
Хірургічне лікування (гістеректомія) застосовується переважно при атиповій гіперплазії або у випадках, коли інші методи неефективні й жінка не планує вагітність.
6. Яка роль внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом?
Вона забезпечує постійне локальне вивільнення прогестагену, зменшує потовщення ендометрію, знижує ризик кровотеч і діє як контрацептив.
7. Як часто потрібно робити контрольні обстеження?
Зазвичай УЗД та біопсію ендометрію рекомендують кожні 6 місяців до отримання двох негативних результатів, потім — за клінічними показаннями.
8. Які основні фактори ризику?
Ожиріння, цукровий діабет, гормональні порушення, пізня менопауза, спадкові чинники можуть збільшувати ймовірність гіперплазії.
9. Чи завжди потрібні аналізи гормонів?
Не в усіх випадках. Все залежить від клінічної картини, віку пацієнтки та підозри на супутні ендокринні порушення.
10. Чи є протипоказання до пайпель-біопсії?
Переважно це гострі запальні процеси статевих органів або значні аномалії будови матки. Остаточне рішення приймає лікар.
Поширені міфи та їх спростування
Міф 1: «Гіперплазія ендометрію — це вже рак»
Спростування: Гіперплазія ендометрію без атипії — це доброякісний процес. Ризик його переходу в рак становить менше 1–5% протягом 20 років. Навіть атипова гіперплазія — це ще не рак, хоча вона має суттєво вищий ризик злоякісної трансформації (близько 27,5%). Своєчасна діагностика та адекватне лікування дозволяють контролювати обидві форми захворювання.
Міф 2: «Гіперплазія ендометрію завжди призводить до безпліддя»
Спростування: Гіперплазія дійсно може ускладнювати зачаття через порушення овуляції та зміни структури ендометрію. Однак багато жінок після відповідного лікування — гормональної терапії чи усунення основної причини — успішно вагітніють та виношують здорових дітей. Безпліддя не є неминучим наслідком цього діагнозу.
Міф 3: «При гіперплазії обов'язково видаляють матку»
Спростування: Гістеректомія (видалення матки) — це крайній варіант, який застосовується переважно при атиповій гіперплазії або коли медикаментозне лікування неефективне протягом 12 місяців. При гіперплазії без атипії перевага надається спостереженню або лікуванню прогестагенами (зокрема, внутрішньоматковій системі з левоноргестрелом). Більшість пацієнток успішно лікуються без хірургічного втручання.
Міф 4: «Вишкрібання — найкращий метод діагностики та лікування»
Спростування: Роздільне діагностичне вишкрібання (кюретаж) — це застарілий метод, який значно поступається сучасним підходам. Офісна гістероскопія дозволяє безпосередньо оглянути порожнину матки та прицільно взяти біопсію із підозрілих ділянок, а пайпель-біопсія — це мінімально-інвазивна амбулаторна процедура з високою точністю. Вишкрібання виконується «наосліп», може пропустити локальну патологію і повинно застосовуватися лише коли гістероскопія недоступна.
Міф 5: «Гіперплазія ендометрію буває тільки у жінок після менопаузи»
Спростування: Хоча гіперплазія частіше зустрічається у пери- та постменопаузальному періоді, вона може розвиватися у будь-якому віці — навіть у підлітків та молодих жінок. Порушення овуляції при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ), ожиріння, гіперпролактинемія та інші ендокринні порушення можуть спричинити гіперплазію ендометрію в репродуктивному віці.
Міф 6: «Гіперплазію можна вилікувати травами та народними засобами»
Спростування: На сьогодні немає жодних якісних клінічних досліджень, які б підтвердили ефективність рослинних препаратів, БАДів чи народних методів у лікуванні гіперплазії ендометрію. Самолікування небезпечне, оскільки може призвести до втрати часу та прогресування захворювання. Лікування повинно ґрунтуватися на принципах доказової медицини під контролем лікаря: спостереження, прогестагени або хірургічне втручання — залежно від форми та клінічної ситуації.
Міф 7: «Якщо немає симптомів — лікувати не потрібно»
Спростування: Гіперплазія ендометрію може мати безсимптомний перебіг, особливо на ранніх стадіях. Відсутність кровотеч чи болю не означає, що патологія не прогресує. Саме тому важливо регулярно відвідувати гінеколога та проходити ультразвукове дослідження, яке може виявити потовщення або зміну структури ендометрію до появи клінічних симптомів.
Міф 8: «Гормональне лікування небезпечне і має багато побічних ефектів»
Спростування: Прогестагени, які застосовуються для лікування гіперплазії, мають добре вивчений профіль безпеки. Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом (ЛНГ-ВМС) є терапією першої лінії за рекомендаціями RCOG та ACOG, оскільки діє переважно локально, має мінімальну системну дію, високу ефективність і додатково забезпечує контрацепцію та зменшення кровотеч. Побічні ефекти можливі, але їх значно менше порівняно з ризиками прогресування нелікованої гіперплазії.
Міф 9: «УЗД достатньо для остаточного діагнозу гіперплазії»
Спростування: Ультразвукове дослідження — це важливий скринінговий метод, який дозволяє оцінити товщину та структуру ендометрію і запідозрити патологію. Однак остаточний діагноз «гіперплазія ендометрію» та визначення її форми (з атипією чи без) встановлюється виключно гістологічно — за результатами біопсії ендометрію з подальшим дослідженням зразка тканини під мікроскопом.
Міф 10: «Після лікування гіперплазія більше ніколи не повернеться»
Спростування: На жаль, гіперплазія ендометрію має схильність до рецидивів, особливо якщо не усунуті фактори ризику: ожиріння, гормональний дисбаланс, ановуляція. Тому після завершення лікування обов'язкове подальше спостереження — контрольне УЗД та за потреби повторні біопсії — для своєчасного виявлення рецидиву. Також важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо модифікації способу життя та підтримуючої терапії.
Міф 11: «Гіперплазія і ендометріоз — це одне й те саме»
Спростування: Це два абсолютно різні захворювання. Гіперплазія ендометрію — це надмірне розростання слизової оболонки всередині матки, пов'язане з гормональним дисбалансом. Ендометріоз — це стан, при якому тканина, схожа на ендометрій, розростається за межами матки (на яєчниках, очеревині, кишківнику тощо). Вони мають різні причини, механізми розвитку, симптоми та методи лікування.
Міф 12: «Якщо біопсія показала гіперплазію без атипії — можна забути і не спостерігатися»
Спростування: Навіть при підтвердженій гіперплазії без атипії необхідне регулярне спостереження. Згідно з міжнародними рекомендаціями (RCOG, ACOG), біопсія ендометрію проводиться кожні 6 місяців до отримання двох послідовних негативних результатів. Крім того, обов'язково потрібно усувати фактори ризику — зменшити вагу, нормалізувати гормональний фон, лікувати супутні захворювання — для запобігання прогресуванню та рецидивам.
Перелік використаної літератури
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists (RCOG). Management of Endometrial Hyperplasia. Green-top Guideline No. 67. London: RCOG; 2016. Available at: https://www.rcog.org.uk/guidance/browse-all-guidance/green-top-guidelines/management-of-endometrial-hyperplasia-green-top-guideline-no-67/
American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Management of Endometrial Intraepithelial Neoplasia or Atypical Endometrial Hyperplasia. Clinical Consensus No. 4. Obstet Gynecol. 2023;142(3):735–744.
NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. Uterine Neoplasms. Version 3.2025. Available at: https://www.nccn.org/guidelines/guidelines-detail?id=1473
Concin N, Matias-Guiu X, Vergote I, et al. ESGO–ESTRO–ESP guidelines for the management of patients with endometrial carcinoma: update 2025. Lancet Oncol. 2025;26(8):e423–e435.
Rodolakis A, Scambia G, Plotti F, et al. ESGO/ESHRE/ESGE Guidelines for the fertility-sparing treatment of patients with endometrial carcinoma. Hum Reprod Open. 2023;2023(1):hoac057.
Berek JS, Matias-Guiu X, Creutzberg CL, et al. FIGO staging of endometrial cancer: 2023. Int J Gynecol Obstet. 2023;162(2):383–394.
WHO Classification of Tumours Editorial Board. Female Genital Tumours. WHO Classification of Tumours, 5th ed., Vol. 4. Lyon: International Agency for Research on Cancer (IARC); 2020.
Sobczuk K, Sobczuk A. Endometrial Hyperplasia. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. PMID: 32809528. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560693/
Galani A, et al. Endometrial Hyperplasia: Current Insights into Epidemiology, Risk Factors, and Clinical Management. Cancers. 2025;18(1):148.
Boureka E, et al. Management of Endometrial Hyperplasia: A Comparative Review of Guidelines. Cancers. 2025;17(19):3143.
Daud S, Jalil SSA, Griffin M, Ewies AAA. Diagnosis and management of endometrial hyperplasia. Obstet Gynaecol. 2024;26(1):10–22. PMC 10903889.
Sebok P, et al. Oncologic and Reproductive Outcomes After Fertility-Sparing Treatments for Endometrial Hyperplasia with Atypia: A Systematic Review and Meta-Analysis. Cancers. 2025;17(24):3966.
Cancer of the corpus uteri: A 2025 update. Int J Gynecol Obstet. 2025;170(Suppl 1). doi:10.1002/ijgo.70326.
ACOG Committee Opinion No. 734. The Role of Transvaginal Ultrasonography in Evaluating the Endometrium of Women with Postmenopausal Bleeding. Obstet Gynecol. 2018;131(5):e124–e129.
З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.
Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: