Внутрішньоматкові синехії та їх вплив на фертильність жінки

Внутрішньоматкові синехії (синдром Ашермана) – це патологія, що спричиняє злуки в порожнині матки, перешкоджає нормальному розвитку ендометрію та може стати причиною непліддя, невиношування вагітності й інших розладів жіночого здоров’я. Своєчасна діагностика та лікування внутрішньоматкових синехій дозволяють зберегти фертильність і повернути жінці можливість природного зачаття.

Зміст

Вступ
Найчастіші прояви
Ризики та поширеність
Як лікар діагностує цю проблему?
Можливі методи лікування
Перелік використаної літератури
Питання-відповіді

Вступ

В 1894 році вперше Генріх Фріч описав випадок посттравматичних внутрішньоматкових злук (синехій). Будь-які внутрішньоматкові процедури можуть викликати утворення синехій в порожнині матки як післяопераційне ускладнення, а ступінь ураження ендометрію може не корелювати безпосередньо з тяжкістю симптомів у жінки! Пізніше професор Ашерман більш детально описав синехії, які виникають після вишкрібання вагітної матки і призводять до відсутності менструацій (аменореї). Цей синдром назвали його ім'ям – синдром Ашермана.

Найчастіші прояви

Найчастішими проявами цього захворювання є вторинна аменорея (стан, коли у жінки репродуктивного віку менструація була регулярна, а потім раптово зникла) та різні види порушення фертильності, такі як непліддя та невиношування вагітності. Інколи менструації стають дуже мізерними, що може бути ранньою ознакою ураження ендометрію.

Ризики та поширеність

Найбільші ризики мають жінки після хірургічного кюретажу (вишкрібання) порівняно з гістероскопічним видаленням (35,9% проти 4,2%) з приводу залишків плацентарної тканини після пологів або викидня, тому наразі гістероскопічні процедури набирають найбільшої популярності через меншу травматичність. Ризик виникнення синехій в порожнині матки також підвищується у жінок, що мали діагностичне вишкрібання в анамнезі або видалення великих перетинок чи міоматозних вузлів у порожнині матки.

Чим більше хірургічних маніпуляцій було у жінки в порожнині матки – тим більші ризики появи злук (синехій)!

Поширеність внутрішньоматкових синехій у жінок з порушенням фертильності коливається від 2,8% до 45,5% залежно від субпопуляції, а після вторинного видалення залишків плаценти або повторного кюретажу після неповного викидня поширеність досягає 40%. Наявність злук в порожнині матки може мати різний ступінь вираженості від легкого до тяжкого, вони зменшують та деформують порожнину матки, можуть перекривати вихід для менструальної крові та порушувати роботу ендометрію (внутрішнього шару матки, що відповідає за імплантацію ембріону). Часто до всіх цих проблем додається хронічне запалення, що викликає хронічний ендометрит.

Як лікар діагностує цю проблему?

✅Ваш анамнез та скарги;
✅Гінекологічний огляд з ультразвуковою оцінкою ендометрію протягом циклу та порожнини матки, додаткові ультразвукові методи з введенням рідини в порожнину матки;
✅"Золотий стандарт" – гістероскопія, тобто візуальний огляд порожнини матки з повною оцінкою стану цервікального каналу, порожнини матки та вічок маткових труб, при підтвердженні діагнозу одразу проводиться корекція стану та роз’єднання цих злук.

Також гістероскопія дозволяє провести візуальну оцінку наявності хронічного ендометриту та взяти прицільну біопсію для імуногістохімічного дослідження ендометрію, а після отримання результатів призначити відповідну терапію.

Можливі методи лікування

При виявленні внутрішньоматкових синехій одним із найбільш ефективних методів їх усунення є оперативна гістероскопія. Під час процедури лікар під контролем зору розділяє злуки, а для запобігання повторному утворенню синехій застосовуються додаткові заходи (встановлення внутрішньоматкових пристроїв, призначення гормональних препаратів, фізіотерапія тощо).
При сполученні проблеми синехій із тонким ендометрієм, для покращення результатів імплантації ембріону природним шляхом або при ЕКЗ під час гістероскопії можливо проведення сучасної методики PRP-ендометрію субендометріально, що вже має визнання у світі та публікації з ефективності.
Загалом стратегія лікування залежить від ступеня ураження, репродуктивних планів пацієнтки та супутніх факторів (наприклад, хронічного ендометриту). Важливо проводити належну реабілітацію та дотримуватися рекомендацій лікаря у післяопераційному періоді, аби попередити рецидив синехій.

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог Покровенко Дар’я Анатоліївна

Перелік використаної літератури

1. https://www.uptodate.com/
2. https://www.medscape.com/
3. https://medlineplus.gov/
4. https://www.webmd.com/

Питання-відповіді

1. Чи можуть внутрішньоматкові синехії зникнути самостійно?
У більшості випадків синехії не зникають без втручання. При підозрі на цю патологію варто звернутися до лікаря для діагностики та подальшого лікування.

2. Як швидко можна планувати вагітність після видалення синехій?
Зазвичай лікарі рекомендують почекати один-два менструальних цикли для відновлення ендометрію. Точний термін залежить від ступеня ураження та швидкості відновлення слизової матки.

3. Чи є ризик повторного утворення синехій після лікування?
Так, ризик існує, особливо при тяжких формах синехій. Проте правильне післяопераційне ведення та дотримання рекомендацій лікаря допомагають знизити ймовірність рецидиву.

4. Чи можливе лікування без хірургічного втручання?
Консервативне лікування (гормональна терапія, фізіотерапія) може допомагати знижувати ризики утворення злук, але при наявних синехіях найефективнішим методом є хірургічне роз’єднання злук за допомогою гістероскопії.

5. Чи потрібна анестезія під час гістероскопії?
Офісна гістероскопія часто виконується під місцевою анестезією. У складніших випадках може знадобитися короткочасна загальна анестезія задля комфорту пацієнтки.

6. Як зрозуміти, що менструації стали «мізерними»?
Якщо об’єм крововтрати відчутно зменшується в порівнянні зі звичним циклом, це може бути ознакою проблеми. Рекомендується ультразвукове обстеження та консультація гінеколога.

7. Чи допомагають внутрішньоматкові спіралі запобігати синехіям?
Деякі лікарі використовують спеціальні внутрішньоматкові пристрої для профілактики повторного утворення синехій, але рішення приймається індивідуально залежно від клінічної ситуації.

8. Який відсоток жінок із синехіями має проблеми з плідністю?
За різними джерелами, від 2,8% до майже 45% жінок із порушеннями фертильності стикаються з цією патологією, залежно від обраної вибірки та супутніх факторів.

9. Які додаткові обстеження варто провести при підозрі на синдром Ашермана?
Окрім УЗД, можуть бути призначені гістероскопія, гістеросонографія, а також біопсія ендометрію для уточнення стану слизової матки.

10. Чи впливає вік жінки на розвиток внутрішньоматкових синехій?
У більшості випадків вік не є визначальним фактором, однак частота процедур у порожнині матки (кюретаж, операції) часто збільшується з віком, що може підвищувати ризик синехій.

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: