Емболізація матковий артерій для лікування лейоміоми матки

Аудіо подкаст статті:

Лейоміома матки, або міома, є однією з найпоширеніших доброякісних пухлин у жінок репродуктивного віку. Вона може спричиняти тривалі та болісні менструації, порушення фертильності та дискомфорт у повсякденному житті. Сучасні методи лікування передбачають не лише хірургічне втручання, а й малоінвазивні процедури, що допомагають зберегти матку та скоротити період відновлення. Одним із таких прогресивних напрямів є емболізація маткових артерій (ЕМА). У цій статті ми розглянемо, як працює ЕМА, кому вона підходить, які існують ризики та переваги, а також надамо роз’яснення щодо впливу процедури на майбутню вагітність згідно з міжнародними джерелами.

Лекція професора Михайла Медведєва на тему «Емболізація маткових артерій в лікуванні лейоміоми матки».

Що таке лейоміома матки
Принцип емболізації маткових артерій
Показання та протипоказання
Переваги та недоліки ЕМА
Як підготуватися до процедури
Етапи проведення ЕМА
Післяопераційний період і відновлення
Ризики для майбутньої вагітності
Чому варто звернутися саме до нас
Висновок
Питання-відповіді
Список літератури

Що таке лейоміома матки

Лейоміома матки (міома) – це доброякісне новоутворення, що розвивається з гладком’язових клітин матки. Ці пухлини можуть мати різні розміри і розташування (субсерозні, інтрамуральні або субмукозні), а також можуть бути поодинокими чи множинними. Попри те, що лейоміома є доброякісною, її наявність може негативно впливати на якість життя жінки, зумовлюючи сильні менструальні кровотечі, хронічний біль, відчуття тиску в тазу та порушення фертильності.

Традиційно для лікування міом можуть застосовуватися консервативні методи (гормональна терапія) та хірургічні втручання (міомектомія або гістеректомія). Утім, сучасна медицина пропонує менш травматичний, але ефективний метод – емболізацію маткових артерій. Він дозволяє зберегти матку та мінімізувати ускладнення, що можуть супроводжувати відкриті операції.

Принцип емболізації маткових артерій

Емболізація маткових артерій (ЕМА) – це малоінвазивне втручання, метою якого є блокування кровопостачання лейоміом шляхом введення спеціальних емболізаційних часток у гілки маткових артерій. Ці частки перекривають кровотік безпосередньо в пухлину, унаслідок чого вона поступово зменшується в розмірі та втрачає симптоматику.

Принцип роботи ЕМА базується на тому, що матка має розгалужену систему кровопостачання з великими резервними можливостями, а міоматозні вузли часто мають більш розвинену кровоточу мережу, ніж оточуюча тканина. Завдяки селективному закриттю судин, які живлять саме лейоміому, решта матки отримує достатнє кровопостачання з інших судинних гілок.

Показання та протипоказання

ЕМА розглядається як варіант лікування у жінок, які мають середні або великі міоматозні вузли та/або відчувають симптоми, що знижують якість життя: сильні та тривалі менструальні кровотечі, біль у ділянці тазу, часте сечовипускання через тиск на сечовий міхур тощо. Окрім того, метод актуальний для пацієнток, які прагнуть зберегти матку або не можуть пройти традиційну операцію з певних причин (наприклад, важкі супутні хвороби).

Як і в кожній медичній процедурі, існує низка протипоказань. До них належать:

– Алергічні реакції на контрастну речовину, що використовується під час процедури
– Запальні процеси в малому тазу
– Виражені порушення згортаючої системи крові
– Відмова пацієнтки від процедури або неможливість забезпечити належний післяпроцедурний нагляд

Переваги та недоліки ЕМА

Метод емболізації маткових артерій має кілька беззаперечних переваг:

– Збереження матки та потенційної фертильності
– Менша травматизація організму порівняно з хірургією
– Швидше відновлення і коротший період госпіталізації
– Менше ризиків інтраопераційних ускладнень, як-от кровотеча

Серед недоліків можна відзначити можливі післяпроцедурні болі, які часто потребують знеболення, а також ризики «неповної» емболізації, якщо анатомія судин матки має аномалії. В окремих випадках можуть виникати повторні прояви симптомів або ураження інших судинних гілок, хоча це трапляється рідко за умови високої кваліфікації лікаря-інтервенційного радіолога.

Ефективність ЕМА у цифрах

За даними великих міжнародних досліджень та мета-аналізів (PMC, J Radiol Clin Imaging, 2025), ЕМА демонструє такі результати:

— Зменшення розміру міоматозних вузлів на 50–60% протягом 6 місяців після процедури
— Зменшення обʼєму матки на 40–50%
— Усунення або значне зменшення маткових кровотеч у понад 90% пацієнток
— Зменшення симптомів тиску (тяжкість у тазу, часте сечовипускання) у 88–92% випадків
— Задоволеність пацієнток результатом процедури — 80–90%
— Частота серйозних ускладнень — лише 1–3% (порівняно з 10–30% при хірургічних втручаннях)
— Частота повторних втручань протягом 5 років — 10–15%

Порівняння методів лікування лейоміоми матки

Вибір методу завжди індивідуальний і залежить від клінічної ситуації, розміру та локалізації вузлів, віку пацієнтки та її репродуктивних планів.

Чи підходить Вам ЕМА? Орієнтовний алгоритм

ЕМА — оптимальний вибір, якщо:

— У Вас симптоматична міома (рясні менструації, біль, тиск у тазу), і Ви хочете зберегти матку
— Ви маєте множинні вузли, де хірургічне видалення кожного технічно складне
— Ви не плануєте вагітність або вже реалізували репродуктивну функцію
— Ви маєте супутні захворювання, що підвищують ризик загальної анестезії та великої операції
— Ви прагнете мінімального періоду відновлення

ЕМА не є першим вибором, якщо:

— Ви активно плануєте вагітність (перевагу слід надати лапароскопічній або гістероскопічній міомектомії)
— У Вас субмукозний вузол на ніжці (показана гістерорезектоскопія)
— У Вас субсерозний вузол на ніжці (ризик відриву після ішемії)
— Наявна алергія на контрастну речовину або гостре запалення малого тазу

Як підготуватися до процедури

Підготовка до ЕМА зазвичай включає низку стандартних обстежень: загальний аналіз крові, коагулограму (перевірка згортаючої системи крові), УЗД органів малого тазу чи МРТ для точного визначення розмірів і локалізації вузлів. Також може знадобитися консультація з анестезіологом.

Перед процедурою лікар детально пояснює її суть, можливі ризики та очікувані результати. Рекомендується заздалегідь обговорити всі хвилюючі питання, зокрема щодо больового синдрому після втручання й методів його контролю. Зазвичай пацієнтці радять утриматися від їжі та пиття за 6–8 годин до процедури, особливо якщо буде застосовуватися загальна анестезія або седація.

Етапи проведення ЕМА

Емболізацію виконують лікарі-інтервенційні радіологи у спеціально обладнаному рентгенопераційному блоці. Ось основні кроки процедури:

1. Місцева анестезія та/або седація. Частіше застосовується місцева анестезія у зоні пункції стегнової або променевої артерії, залежно від техніки.
   2. Катетеризація судини. Після анестезії лікар вводить катетер у великий судинний стовбур (здебільшого стегнову артерію), а потім проводить його до маткових артерій, контролюючи кожен крок за допомогою рентгенівського обладнання.
   3. Введення контрасту. Контрастна речовина дозволяє візуалізувати судини та точно визначити гілки, що живлять лейоміому.
   4. Емболізація. Через катетер вводять мікрочастинки (полівінілові, акрилові чи інші біосумісні), які блокують кровотік у напрямку вузлів.
   5. Контрольна ангіографія. Після завершення емболізації проводиться повторне контрастування, щоб переконатися в адекватному перекритті кровоплину до лейоміоми.

Загалом процедура триває від 30 хвилин до декількох годин, залежно від складності анатомії маткових артерій і кількості вузлів. Після закінчення катетер обережно витягують, а місце введення фіксують для запобігання кровотечі.

Післяопераційний період і відновлення

Після ЕМА пацієнтка зазвичай перебуває у стаціонарі від кількох годин до доби під наглядом медперсоналу. Найчастіше спостерігаються такі явища, як біль у нижній частині живота та підвищена температура тіла в межах субфебрильних показників. Цей стан, відомий як «постемболізаційний синдром», виникає внаслідок ішемії лейоміоми і зазвичай контролюється знеболювальними та протизапальними препаратами.

Протягом перших тижнів можлива зміна менструального циклу, зокрема зменшення об’єму крововтрати. Поступово вузол починає зменшуватися, що призводить до зниження симптомів болю і тиску в малому тазу. У середньому остаточний ефект оцінюють через 3–6 місяців, коли досягається значне зменшення розмірів міоматозних утворень.

Ризики для майбутньої вагітності

Питання фертильності та здатності до виношування дитини після ЕМА хвилює багатьох пацієнток. Численні дослідження демонструють, що вагітність може настати після емболізації маткових артерій, проте рівень успішних вагітностей і виношування дещо варіює.

Згідно з даними American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG), ЕМА є відносно безпечним методом для пацієнток, які бажають зберегти дітородну функцію. Утім, деякі дослідники вказують, що може існувати підвищений ризик ускладнень під час вагітності, зокрема передлежання плаценти, затримка внутрішньоутробного розвитку чи передчасні пологи. Водночас метааналіз, опублікований у Journal of Vascular and Interventional Radiology (Parra JR та ін., 2019), свідчить, що чимало жінок успішно виношували вагітність після ЕМА, особливо якщо процедура виконувалася висококваліфікованим фахівцем.

Разом з цим, всі офіційні міжнародні рекомендації не рекомендують ЕМА жінкам, які планують вагітність. Зазвичай, емболізація пропонується таким жінкам тільки у разі повної неможливості застосувати такі методики як лапароскопічна або гістероскопічна міомектомія. Нижче наводимо приклад нерецептивного ендометрія після ЕМА у жінки, яка не могла завагітніти і їй чомусь запропонували і зробили ЕМА. 

Важливо підкреслити, що вибір методу лікування – це завжди індивідуальне рішення, яке ухвалюється з урахуванням клінічних даних та репродуктивних планів пацієнтки. Якщо жінка зацікавлена в майбутній вагітності, лікар повинен надати вичерпну інформацію про потенційні ризики й переваги ЕМА, а також розглянути альтернативні варіанти (наприклад, міомектомію, залежно від локалізації та розмірів вузлів).

Постемболізаційний синдром

Виникає у 30–50% пацієнток і є нормальною реакцією організму на ішемію міоматозного вузла. Типові прояви: тягнучий біль внизу живота, підвищення температури до 37,5–38,0°C, нудота, загальна слабкість. Тривалість — зазвичай 2–7 днів. Симптоми ефективно контролюються нестероїдними протизапальними засобами та антиеметиками. Синдром є самообмежувальним і не є ускладненням — це очікувана частина процесу лікування.

Рідкісні ускладнення ЕМА (менше 1–3% випадків)

— Вагінальна експульсія некротизованого вузла (5–15% випадків, зазвичай при субмукозних міомах) — не є небезпечною, але може потребувати додаткового втручання
— Нецільова емболізація — потрапляння часток у судини, що живлять яєчники або інші органи (менше 1%)
— Некроз матки — украй рідкісне ускладнення (1–3%), частіше при цукровому діабеті або порушеннях мікроциркуляції
— Передчасне виснаження яєчників — ризик підвищений у жінок після 45 років
— Алергічна реакція на контрастну речовину — від легкого свербежу до системної реакції (украй рідко)

У нашій клініці всі ці ризики мінімізуються завдяки ретельному відбору пацієнток, сучасному обладнанню та досвіду команди.

Чому варто звернутися саме до нас

Наша клініка спеціалізується на сучасних малоінвазивних методах лікування гінекологічних захворювань, серед яких і емболізація маткових артерій. У разі необхідності, ми співпрацюємо з командою досвідчених лікарів-інтервенційних радіологів. Ми пропонуємо:

– Індивідуальний підхід та ретельну діагностику, щоб визначити оптимальний варіант лікування
– Сучасне обладнання та високий рівень технічної підготовки фахівців
– Комплексну підтримку під час і після процедури, включно з ефективним знеболенням та контрольними обстеженнями
– Доступ до новітніх рекомендацій і протоколів лікування, що базуються на міжнародних стандартах

Наша мета – зберегти здоров’я та репродуктивні можливості жінки, надавши їй безпечний, ефективний і швидкий метод позбавлення від симптомів лейоміоми матки.

Висновок

Емболізація маткових артерій – це інноваційний та малотравматичний метод лікування лейоміоми матки, що здатний покращити якість життя пацієнток, зберігаючи при цьому матку. Такий підхід особливо важливий для жінок, які прагнуть зберегти репродуктивну функцію або уникають складних хірургічних операцій з тривалим відновленням. Незважаючи на низку потенційних ризиків, зокрема для майбутньої вагітності, ЕМА вважається безпечною процедурою, якщо виконується кваліфікованими спеціалістами з дотриманням усіх протоколів. Тож якщо ви шукаєте оптимальний шлях лікування лейоміоми матки, зверніться до нашої клініки – ми допоможемо розібратися у вашій ситуації та підібрати найкращий метод.

Питання-відповіді

Чи потрібна загальна анестезія для емболізації маткових артерій?
Здебільшого використовується місцева анестезія, інколи ще седація. Загальна анестезія застосовується рідко і лише за окремими показами.

Як швидко зменшуються вузли після ЕМА?
Зазвичай процес зменшення починається вже в перші тижні, проте максимально помітний ефект спостерігається через 3–6 місяців.

Чи можна повернутися до роботи відразу після процедури?
Часто пацієнтки залишаються у стаціонарі добу або трохи більше. Біль і слабкість можуть відчуватися ще кілька днів, тож рекомендовано кількаденний відпочинок. Термін остаточного відновлення залежить від індивідуальних особливостей.

Чи настане у мене менопауза раніше через ЕМА?
Здебільшого емболізація не впливає на гормональний статус жінки, тож рання менопауза не є типовим ускладненням.

Чи існує ризик повторного зростання міоми?
Ризик повторних симптомів мінімальний, особливо якщо всі вузли адекватно емболізовані, але міома може рецидивути як після ЕМА так і після інших методів лікування лейоміоми матки. Проте постійний контроль та регулярні огляди в гінеколога залишаються важливими.

Список літератури

1. Gupta JK, Sinha A, Lumsden MA, Hickey M. Uterine artery embolization for symptomatic uterine fibroids. Cochrane Database Syst Rev. 2012 May 16;(5):CD005073. doi: 10.1002/14651858.CD005073.pub3
2. American College of Obstetricians and Gynecologists. Practice Bulletin No. 228: Uterine Fibroids (Leiomyomas). Obstet Gynecol. 2021;137(6):e100–e115.
3. National Institute for Health and Care Excellence. Uterine artery embolisation for fibroids. Interventional Procedures Guidance [IPG367]. 2010.
4. Spies JB, Coyne K, Guaou NG, et al. The UFS‐QOL, a new disease‐specific symptom and health‐related quality of life questionnaire for leiomyomata. Obstet Gynecol. 2002;99(2):290–300.
5. Parra JR, Behrens G, Goldberg SN, et al. Pregnancy after uterine fibroid embolization: A systematic review and meta‐analysis. J Vasc Interv Radiol. 2019;30(3):539–545.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: