Пророщення плаценти PAS: діагностика, ризики та методи лікування

Пророщення плаценти (Placenta Accreta Spectrum) – небезпечний стан, який може загрожувати життю матері. Тут ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, фактори ризику та лікування PAS. Експертна команда Клініки доктора Медведева пропонує ефективну допомогу та ретельний допологовий супровід, щоб захистити здоров’я і життя матері та дитини.

Зміст

Чому це актуально?
Фактори ризику
Клінічні прояви
Класифікація
Діагностика
Методи лікування
Висновки
Питання-відповіді
Поширені міфи та їх спростування
Перелік використаної літератури

Пророщення плаценти (англ. Placenta Accreta Spectrum, PAS) – це патологічний стан, при якому плацента прикріплюється до стінки матки надто глибоко або навіть проростає через неї. За нормальних умов плацента відокремлюється після народження дитини майже без проблем. Проте при пророщенні плаценти відділення може бути ускладнене або неможливе, що становить серйозний ризик для здоров’я і життя жінки. Частота цих станів зростає, що пов’язано передусім із зростанням числа кесаревих розтинів у минулому.

Чому це актуально?

✅Зростаюча частота кесаревих розтинів. За останні десятиріччя відзначається збільшення кількості кесаревих розтинів, а саме рубець на матці підвищує ризик анормального прикріплення плаценти.
✅Високий ризик кровотечі. У випадку пророщення плаценти можлива масивна кровотеча, яка іноді загрожує життю жінки.
✅Оперативні втручання. Часто виникає потреба у складних оперативних втручаннях, наприклад гістеректомії (видалення матки), щоб врятувати життя матері.
✅Необхідність ранньої діагностики. Вчасне виявлення проблеми дає змогу команді лікарів ретельно підготуватися та звести ускладнення до мінімуму.

Фактори ризику

1. Наявність рубця на матці (попередній кесарів розтин чи інші операції на матці). Чим більше рубців, тим вищий ризик.
2. Передлежання плаценти (placenta previa) – коли плацента повністю чи частково перекриває вихід із матки (шийку), особливо у поєднанні з рубцем.
3. Багатоплідна вагітність (двійня, трійня тощо), оскільки плацента може мати більшу площу прикріплення.
4. Вік жінки – підвищений ризик у жінок старшого репродуктивного віку (понад 35–40 років).
5. Багатоплідність у минулому – багато народжень також збільшує ризик патологічного прикріплення плаценти.
6. Аномалії будови матки (наприклад, міоми, внутрішньоматкові синехії) можуть впливати на процес прикріплення плаценти.

Клінічні прояви

На жаль, часто до початку третього триместру вагітності специфічні симптоми можуть бути відсутні, а в гіршому випадку - і до початку пологів. Основні прояви, які можуть насторожити, включають:

✅Кровомазання або кровотечі у другій половині вагітності, особливо якщо діагностована placenta previa.
✅Болі внизу живота (рідко зустрічаються як окремий симптом, частіше у поєднанні із кровотечею).
✅Незвичні дані за результатами УЗД (лікарі можуть побачити патологічне “вростання” плаценти).

Іноді єдиним сигналом може бути несподівано надмірна кровотеча в пологах при спробі відділити плаценту.

Класифікація

Згідно з останніми уявленнями, комплексно описується “спектр пророщення плаценти” (PAS):

✅Placenta Accreta – плацента “приростає” безпосередньо до міометрія (м’язового шару матки), але без глибокого вторгнення.
✅Placenta Increta – плацента “вростає” глибоко в міометрій.
✅Placenta Percreta – плацента проростає крізь усі шари матки, іноді досягаючи сусідніх органів (наприклад, сечового міхура).

Згідно з міжнародною федерацією акушерів-гінекологів (FIGO) placenta percreta ділиться на наступні ступені:

Grade 3a: 3а ступінь: обмежується серозою матки. Плацента проростає через усі шари маткової стінки до серози, але не виходить за її межі, не уражуючи інші органи.

Grade 3b: 3b ступінь: з інвазією в сечовий міхур. Проростання плаценти виходить за межі серози матки та уражує (інфільтрує) сечовий міхур.

Grade 3c: 3c ступінь: з інвазією в інші тканини/органи тазу. Мається на увазі ураження інших органів малого таза (наприклад, пряму кишку, параметрій або судини), що виходить за межі тільки сечового міхура.

Діагностика

УЗД (ультразвукове дослідження).

●Це перший і найважливіший крок у виявленні пророщення плаценти.
●Трансабдомінальне та трансвагінальне УЗД дозволяє оцінити глибину і характер прикріплення плаценти, наявність лакун (ділянок порушеної архітектури плаценти), відсутність (або стоншення) ретроплацентарного простору тощо.
●Чутливість УЗД може становити 80–90% за умови досвіду спеціаліста.

На малюнку нижче представлено схематично (А) та на реальному УЗД (В) як виглядає проростання плаценти в рубці після кесаревого розтину.

МРТ (магнітно-резонансна томографія).

●Використовується, коли результати УЗД суперечливі або потрібно більш точно оцінити глибину інвазії, розташування плаценти та можливе залучення сусідніх органів.
●Допомагає краще спланувати хірургічне втручання, якщо воно необхідне.

Рання діагностика дає шанс ретельно спланувати пологи і підготувати бригаду анестезіологів та хірургів для зменшення ризиків.

Методи лікування

Якщо існує обґрунтована підозра на placenta accreta, доцільно скерувати вагітну до спеціалізованого центру, де працюють хірурги-гінекологи, які мають досвід виконання кесаревого розтину з гістеректомією.

1. Хірургічне лікування

За умови високої ймовірності placenta accreta найкращим вибором є плановий кесарів розтин. Як правило, кесареву гістеректомію проводять на терміні 34–35 6/7 тижнів гестації, оскільки це дає оптимальний баланс між показниками здоров’я матері та дитини.

✅Плановий кесарів розтин з подальшим видаленням матки (гістеректомією). Найбільш радикальний, але часто необхідний метод, що дозволяє уникнути масивної кровотечі та зберегти життя жінки. Під час кесаревої гістеректомії розріз часто виконують у дні матки (fundal incision), а пуповину відразу перетискають відразу після народження дитини, що допомагає зменшити крововтрату. Плаценту при цьому залишають на місці до завершення операції.
✅Консервативна хірургія. Вкрай рідко (наприклад, за осередкової, fundal або задньої форми placenta accreta), якщо немає гострої кровотечі, лікарі можуть спробувати зберегти матку. У такому випадку матку не видаляють, плаценту можуть залишити in situ або виконати локальну резекцію лише в дуже вибіркових випадках. Метотрексат для прискорення "розсмоктування" плаценти сучасні рекомендації не радять через відсутність доведеної користі й потенційну токсичність. Іноді також використовують емболізацію маткових артерій, лігування судин або балонну тампонаду. Проте ризик виникнення кровотеч або інфекційних ускладнень залишається високим.

2. Консервативні підходи

✅Метод “очікування” (expectant management) – вкрай рідко застосовується і лише в дуже вибіркових випадках, коли плацента залишається частково в матці після пологів. Такий варіант несе ризик кровотеч та інфекцій, тож потребує чіткого спостереження.
✅Емболізація маткових артерій – інтервенційна процедура, під час якої в судини, що кровопостачають матку, вводять спеціальні частинки для блокування кровотоку. Це дозволяє знизити ризик і обсяг кровотечі. Але є суттєві ризики ускладнень у разі збереження плаценти. Тому емболізація підходить більше як етап органозберігаючого хірургічного лікування.

При підозрі на пророщення плаценти важливо, щоб у вашій лікарні була мультидисциплінарна команда: акушер-гінекологи, анестезіологи, хірурги, фахівці з інтервенційної радіології тощо. Це підвищує шанси на успішний результат.

Висновки

Пророщення плаценти – складне і небезпечне ускладнення вагітності, що потребує ретельного передпологового обстеження та командного підходу в лікуванні. Якщо існують фактори ризику (кесарів розтин у минулому, передлежання плаценти тощо), дуже важливо регулярно відвідувати акушера-гінеколога і виконувати рекомендовані обстеження (УЗД, за потреби МРТ). Своєчасна діагностика та адекватна тактика ведення вагітності і пологів можуть зберегти життя та здоров’я жінки.

Якщо вам поставили діагноз “пророщення плаценти” або існує підозра на нього – не соромтеся ставити питання своєму лікарю. Попросіть детально пояснити ваші варіанти, можливі ризики та кроки, яких вживатимуть, аби вам і дитині було якнайбезпечніше. Пам’ятайте: підготовка та координація дій фахівців – найкращий шлях до сприятливого результату!

В Клініці доктора Медведева дбають про здоров’я жінки та її малюка, є різноманітні пакети, які включають експертне УЗД та консультацію професора. Наприклад, «Щаслива вагітність з особливою турботою».

Лікарі акушери-гінекологи КДМ 

Питання-відповіді

Питання 1: Чи можливо запобігти проростанню плаценти?
Відповідь: Повністю усунути ймовірність PAS не завжди вдається, адже визначальну роль грають рубці на матці й інші індивідуальні фактори. Проте ретельне спостереження та обстеження дають змогу зменшити ризики.

Питання 2: Чи завжди потрібна гістеректомія?
Відповідь: Ні. У деяких випадках застосовують органозберігаючі методи, але вони мають свої ризики і підходять лише обмеженій групі жінок за відсутності масивної кровотечі.

Питання 3: Які шанси на позитивний результат при PAS?
Відповідь: При своєчасному виявленні та плануванні пологів у спеціалізованому центрі показники виживання та одужання дуже високі. Головне – не ігнорувати обстеження.

Питання 4: Якщо діагностовано PAS, чи є час на “очікування”?
Відповідь: Зазвичай чим раніше поставлений діагноз, тим більше можливостей для підготовки. “Очікувальна тактика” без додаткових заходів використовується рідко й тільки під наглядом мультидисциплінарної команди.

Питання 5: Чи можна планувати ще вагітності після кесаревої гістеректомії?
Відповідь: Якщо матку було видалено, подальша вагітність у природний спосіб неможлива. Однак існують інші репродуктивні методи, які можна обговорити з фахівцями.

Поширені міфи та їх спростування

Міф: Пророщення плаценти трапляється тільки у жінок з багатьма пологами.
Реальність: Ризики дійсно вищі з кожною операцією або пологами, але PAS може виникати навіть за першої вагітності, якщо є інші суттєві фактори.

Міф: Якщо плацента приросла, то жінка неодмінно втратить багато крові.
Реальність: Масивна кровотеча – дуже імовірне ускладнення, але професійна підготовка та своєчасна діагностика можуть значно зменшити обсяг крововтрати.

Міф: МРТ завжди потрібне для діагностики PAS.
Реальність: УЗД зазвичай достатньо для встановлення попереднього діагнозу. МРТ застосовують тоді, коли результати УЗД неоднозначні або вимагають уточнення.

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитися за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами: