Лапароскопія

Лапароскопія - це сучасний хірургічний доступ в черевну порожнину, який здійснюється через невеличкі надрізи на животі (від 3 мм до 10 мм). При виконанні лапароскопії ми можемо якісно оглянути не тільки органи малого тазу, а і всю черевну порожнину: печінку, кишківник, апендикс та інші органи. Тобто при лапароскопії набагато краще видно ніж при традиційній хірургії.

За рахунок маленьких розрізів досягається гарна косметичність та швидка відновлюваність після операції. За рахунок гарного обзору та гарного доступу до будь-яких органів черевної порожнини складаються дуже гарні можливості для виконання симультантних операцій (операцій за різними лікарськими фахами - гінекологія, урологія, хірургія).

Так виглядає живіт пацієнтки з введеним спеціальним інструментом, який називається "троакар". Чекрез троакар в черевну порожнину вводится оптична система з під'єднаним джерелом світла (лапароскоп) та лапароскопічні інструменти, якими безпосередньо виконується операція. В даному випадку, це так звана SILS (single port laparoscopic surgery). Крім того, через той самий троакар вводиться оксид вуглецю (СО2), який створює карбоксиперитонеум для якісної візуалізації черевної порожнини та можливості ергономічно виконувати операцію.

В нашій практиці за допомогою лапароскопії ми виконуємо від самих простих до найскладніших операцій. Лапароскопічним шляхом ми виконуємо такі операції:

✅операції при кістах яєчника

✅операції при ендометріозі

✅видалення матки

✅міомектомія (видалення окремих лейоміоматозних вузлів)

✅операції при ускладненнях, наприклад, сечоводно-піхвова нориця

✅операції при хронічних тазових болях

✅операції при позаматковій вагітності

✅операції з приводу істмоцеле

✅кольпопоез та операції при інших вроджених аномаліях

✅лапароскопічний серкляж та інші операції.

Фактично, лапаротомні операції (через розріз на животі) залишаються резервними та дуже ексклюзивними (гігантска міома, екстрена ситуація з шоковим станом, проблеми під час кесарського розтину).

 
Чи має недоліки лапароскопія?

✅Швидкість виконання складних лапароскопічних втручань навіть у дуже досвідчених руках зазвичай нижча, ніж вагінальним та абдомінальним доступом. Іноді це має значення.

✅При дуже великих розмірах органів, що видаляються, і/або утворень досить довгий час займає їх видалення з черевної порожнини. А при тривалому видаленні є ризик травми суміжних органів, а також того, що маленький шматочок органу залишиться в черевній порожнині та викличе проблеми у майбутньому (морцеломи та інше).

✅Є специфічні тільки для лапароскопії ускладнення, такі як травми життєво важливих органів при вході першим троакаром або голкою Вереша, ускладнення пов'язані з карбоксиперитонеумом (нагнітання газу в черевну порожнину).

✅У разі серйозних ускладнень, таких як травма великих судин, завжди є ризик переходу на лапаротомію (конверсія).

✅Для лапароскопії використовується складне та дороге обладнання від якості та справності якого залежить вся операція. Устаткування може підвести.

Вимоги до хірурга-лапароскопіста також вищі:

✅У випадках, коли під час лапароскопії виникли проблеми, хірург повинен негайно перейти на лапаротомію. Саме тому хірург, який виконує лапароскопію, має чудово володіти абдомінальним доступом. Якщо це не так – Ви знаходитесь в небезпеці.

✅Навички, необхідні для виконання складних лапароскопічних втручань, набуваються через більш тривалий час, вимагають від лікаря більшої мотивації та додаткового навчання, роботи на спеціальних тренажерах.

✅Велика кількість техніки, необхідної для виконання лапароскопічних операцій, зобов'язує лікаря чудово розбиратися не тільки у параметрах, що виставляються, а й глибоко розуміти фізичні принципи роботи апаратури.

✅Як було сказано вище, існує ціла низка ускладнень, які зустрічаються в лапароскопії, але не бувають при відкритих операціях. Хірург-лапароскопіст зобов'язаний попередити їх, а у разі виникнення – своєчасно впоратися з ними.

Враховуючи вищевикладене, ідеальний варіант - коли хірург однаково володіє всіма видами доступів і вибирає той варіант, який найбільш підходящий і безпечний для пацієнтки, а не той, який зручніше хірургу через нестачу кваліфікації.

Запишіться на прийом і ми обов'язково Вам допоможемо. Лапароскопія - гарний варіант вирішення гінекологічних проблем оперативним шляхом, але не забувайте про те, що наша мета - не операція, а Ваше здоров'я. Якщо проблему можна вирішити без операції, ми зробимо це.

Міфи про лапароскопію

Міф 1. Візуалізація органів черевної порожнини та таза погана, краще видно через розріз.

Факт. Лапароскопія забезпечує в рази кращу візуалізацію черевної порожнини та малого тазу порівняно з лапаротомією. До появи відеолапароскопії, коли зображення високої чіткості передається на великий екран, візуалізація дійсно страждала, т.к. як хірург оглядав черевну порожнину через маленький окуляр. Сучасна відеолапароскопія забезпечує чудовий доступ навіть у найвіддаленіші ділянки черевної порожнини з одночасним значним збільшенням необхідних хірургу структур. Штучне роздування живота за допомогою CO2 (карбоксиперитонеум) під час лапароскопії дозволяє відокремити органи та їх частини один від одного, що полегшує їх ідентифікацію та диссекцію (розшарування). Я, як хірург, що пройшов сотні лапаротомних операцій, можу з упевненістю віддати перевагу лапароскопії.

Міф 2: Пацієнткам із множинними попередніми абдомінальними операціями неможливо зробити лапароскопічну процедуру.

ФАКТ: Лапароскопічні операції можна безпечно проводити у хворих з множинними попередніми оперативними втручаннями, незалежно від їх складності та розташування попередніх розрізів на шкірі. Існують спеціальні хірургічні техніки та обладнання, які дозволяють виконувати лапароскопію безпечно навіть у таких складних пацієнток.

Міф 3: Пацієнтки з великими кістами яєчників, лейоміомою матки не можуть бути прооперовані за допомогою лапароскопії через маленькі розрізи.

ФАКТ: Видалення великих структур із черевної порожнини може бути виконане безпечно та ефективно за допомогою лапароскопії. Існує маса методик вилучення пухлин з черевної порожнини при лапароскопії: різні види морцеляторів, вилучення через заднє склепіння піхви і т.д.

Міф 4: Пацієнтки з тяжким спайковим процесом не можуть бути прооперовані лапароскопічно.

ФАКТ: Як вже говорилося вище, існують спеціальні хірургічні підходи, які дозволяють виконати лапароскопію фактично за будь-якого ступеня виразності спайкового (злукового) процесу. Гарне збільшення, мікроінструменти та карбоксиперитонеум у ряді випадків дозволяють роз'єднати спайки значно делікатніше та якісніше, ніж при лапаротомному доступі. Мікрохірургічні принципи, що використовуються під час лапароскопії, також значно знижують ризик появи спайок (злук) від самої операції.

Міф 5: Пацієнток з тяжкою формою ендометріозу неможливо прооперувати лапароскопічно.

ФАКТ: Ендометріоз будь-якої форми та ступеня тяжкості лікується набагато ефективніше за допомогою лапароскопії. Деякі ендометріоїдні вогнища дуже малі (кілька міліметрів) і не можуть бути виявлені неозброєним оком або знаходяться в місцях (наприклад, позаду матки), які іноді недоступні без лапароскопії. Тяжкий ендометріоз може викликати спайкоутворення і може проростати глибоко в тканині. У деяких випадках лапароскопія є єдиним способом ефективного лікування таких важкодоступних форм ендометріозу. Інфільтрація ендометріозу поблизу життєво важливих структур, таких як кишечник, сечовий міхур, сечоводи або кровоносні судини, вимагає неймовірно точної хірургічної техніки для запобігання травм цих органів. Збільшувальні можливості лапароскопії у поєднанні з гнучкістю та точністю різальних інструментів дозволяють проводити якісне хірургічне лікування ендометріозу.

Міф 6: Надто повним або надто худим пацієнтком неможливо робити лапароскопію.

ФАКТ: Лапароскопічні інструменти доступні у різних розмірах. Незважаючи на деякі труднощі, лапароскопія може бути безпечно виконана як у повних, так і у худих пацієнток. Слід сказати, що традиційний лапаротомний доступ у повних пацієнток може супроводжуватися значними труднощами і також вимагає спеціальних інструментів збільшених розмірів з можливістю додаткового освітлення операційного поля. Крім того, після лапароскопії, порівняно з «відкритими» процедурами, відновлення є швидшим та ризик ускладнень знижується в рази.

Міф 7: Великі операції, такі як гістеректомія, надто складні, щоб бути виконані за допомогою лапароскопії.

ФАКТ: З розвитком лапароскопічних хірургічних навичок та обладнання більшість процедур, що виконуються "відкритим" методом, тепер безпечно і ефективно виконується за допомогою лапароскопії. До них відносяться такі гінекологічні операції як гістеректомія, міомектомія та операції при пролапс геніталій. Лапароскопія має довшу криву навчання, що вимагає високого рівня хірургічних навичок, більше терпіння та старання хірурга.

Міф 8: Лапароскопічні операції довше, ніж їхні «відкриті» аналоги, що підвищує ризики для пацієнтки, пов'язані з анестезією.

ФАКТ: У ряді випадків і при досвіді хірурга лапароскопічні операції можуть бути виконані так само швидко, як і лапаротомні. Крім того, навіть якщо тривалість процедури була довшою, ризик додаткового впливу анестезії значно поступається перевагам лапароскопії таким як набагато швидше відновлення, зниження ризику інфікування, а також зниження тривалості госпіталізації та застосування наркотиків.

З повним переліком послуг та цін завжди можна ознайомитись за посиланням або безпосередньо звернувшись до адміністраторів.

Клініка доктора Медведева представлена в соціальних мережах, де ми запрошуємо Вас підписатись та слідкувати за нами:

Facebook

Instagram

Telegram

TikTok

Youtube