Операції при опущенні стінок піхви та випадінні матки
Хірургія тазового дна
Операції при опущенні стінок піхви, цистоцеле, ректоцеле та випадінні матки
Пролапс тазових органів - це не лише “ступінь опущення” на схемі. Для вибору лікування важливо зрозуміти, що саме зміщується, які симптоми турбують жінку, чи є нетримання сечі, дефекти фасцій, біль, запори, дискомфорт під час статевого життя і які плани щодо активності та якості життя.
огляд з наповненим сечовим міхуромPOP-Q та УЗД тазового днапесарій, пластика, TVT, промонтофіксація
Аудіоподкаст
Операції при пролапсі у форматі аудіо
Якщо зручніше слухати, можна прослухати подкаст сторінки. Текст нижче залишає повну структуру для пошуку, штучного інтелекту та пацієнток, які хочуть швидко знайти потрібний фрагмент.
Що таке пролапс тазових органів
Опущення стінок піхви, матки або випадіння органів тазового дна виникає тоді, коли м'язи, зв'язки та фасції, що підтримують органи малого таза, перестають утримувати їх у звичному положенні. Це може стосуватися передньої стінки піхви і сечового міхура, задньої стінки і прямої кишки, матки, верхівки піхви після видалення матки або кількох зон одночасно.
Найчастіші фактори ризику: вагінальні пологи, особливо складні або повторні; менопауза і зміни сполучної тканини; хронічний кашель; ожиріння; важка фізична праця; закрепи; спадкова слабкість тканин. Але рішення про лікування приймається не лише за віком або картинкою, а за симптомами, анатомією і очікуваннями пацієнтки.
Коли це вже не “просто дискомфорт”
відчуття тиску, важкості або “кульки” у піхві;
видиме випинання стінки піхви або матки;
нетримання сечі при кашлі, сміху, фізичному навантаженні;
часті позиви, утруднене сечовипускання або потреба “допомагати” рукою;
закрепи, неповне випорожнення, дискомфорт у прямій кишці;
біль, сором, уникнення статевого життя або спорту.
Ступінь пролапсу важливий, але цього недостатньо
Одна й та сама “ступінь” може означати різні клінічні ситуації. Наприклад, у пацієнтки може переважати цистоцеле, ректоцеле, опущення матки, пролапс верхівки піхви або комбінація дефектів. Тому хірургу важливо бачити не тільки назву діагнозу, а й конкретний рівень дефекту, симптоми і супутнє нетримання сечі.
Як ми уточнюємо діагноз перед операцією
Огляд бажано проводити з комфортно наповненим сечовим міхуром. Це допомагає оцінити не лише випинання, а й приховане або явне нетримання сечі при напруженні. За потреби ми додаємо спеціалізоване УЗД тазового дна, щоб побачити дефекти підтримки, положення сечового міхура, уретри, матки або верхівки піхви.
оцінюємо ступінь пролапсу за логікою POP-Q, а не лише “на око”;
розрізняємо цистоцеле, ректоцеле, ентероцеле, опущення матки або верхівки піхви;
окремо перевіряємо симптоми нетримання сечі, частих позивів, закрепів і болю;
обговорюємо, чи потрібна операція зараз, чи можна почати з консервативного маршруту.
Не кожне опущення потребує операції
Спостереження і вправи
При легкому пролапсі без значного дискомфорту може бути достатньо спостереження, контролю ваги, роботи з закрепами, навчання вправам для тазового дна або вагінальних тренажерів.
Песарій
Песарій може бути хорошим рішенням, якщо операцію потрібно відкласти, є високі анестезіологічні ризики або пацієнтка хоче консервативну підтримку без хірургічного втручання.
Операція
Операція доречна, коли пролапс помітно погіршує життя, консервативні методи не допомагають або є анатомічні дефекти, які неможливо компенсувати вправами чи песарієм.
Які операції можуть застосовуватися
У світі описано багато варіантів хірургії пролапсу. На практиці важливо не назбирати “максимум методик”, а правильно підібрати одну операцію або комбінацію, яка закриває конкретні дефекти пацієнтки.
1
Пластика стінок піхви
Передня або задня кольпорафія при цистоцеле, ректоцеле, дефектах фасцій та відчутті випинання.
2
Корекція матки або верхівки
Вибір між збереженням матки, вагінальним доступом або лапароскопічною фіксацією залежить від анатомії і плану лікування.
краще приходити з комфортно наповненим сечовим міхуром;
візьміть попередні УЗД, виписки після пологів або операцій;
згадайте, коли з'явилося випинання, чи змінюється воно до вечора;
окремо скажіть про нетримання сечі, часті позиви, закрепи, біль і дискомфорт під час статевого життя;
якщо вже користувалися песарієм або робили операцію, важливо принести ці дані.
Після операції
План відновлення залежить від обсягу операції. Зазвичай пацієнтка отримує чіткі рекомендації щодо навантажень, спорту, статевого життя, догляду за швами, контролю сечовипускання і термінів огляду. Важлива мета - не лише “підняти органи”, а й повернути комфорт у щоденному житті без зайвої травматизації.
уникати важких навантажень у ранній період;
контролювати закрепи і кашель, бо вони підвищують тиск на тазове дно;
прийти на контроль у визначений лікарем термін;
обговорити профілактику рецидиву і подальшу роботу з тазовим дном.
Відео про опущення статевих органів
Відео доповнює текст і допомагає краще зрозуміти, чому при пролапсі важливо оцінювати не тільки ступінь, а й симптоми, дефекти підтримки та супутнє нетримання сечі.
Ні. При легкому пролапсі або невеликих симптомах можуть допомогти спостереження, вправи для тазового дна, корекція факторів ризику або песарій. Операція розглядається тоді, коли симптоми істотно впливають на життя або є дефекти, які консервативно не компенсуються.
Навіщо приходити з наповненим сечовим міхуром?
Так лікар може краще оцінити цистоцеле, стресове нетримання сечі та поведінку передньої стінки піхви при напруженні. Це важливо, щоб не пропустити проблему, яка може вплинути на вибір операції.
Чи можна одночасно лікувати пролапс і нетримання сечі?
Іноді так, але не завжди. Потрібно окремо оцінити тип нетримання, ступінь пролапсу, результати огляду та ризики. У частини пацієнток план може включати комбінацію пластики і антистресової операції, а в інших краще розділити етапи.
Чи може пролапс повернутися після операції?
Ризик рецидиву існує, бо на тазове дно впливають тканинні особливості, кашель, закрепи, вага, фізичні навантаження та попередні операції. Тому важливі правильний вибір методу, акуратна техніка, післяопераційні обмеження і профілактика факторів ризику.
Джерела і клінічні орієнтири
NICE guideline NG123: Urinary incontinence and pelvic organ prolapse in women.
ACOG Practice Bulletin: Pelvic Organ Prolapse.
AUGS patient and clinical resources on pelvic organ prolapse and stress urinary incontinence.
IUGA / ICS terminology and POP-Q approach for pelvic organ prolapse assessment.
Запис на консультацію з приводу пролапсу
Якщо ви не впевнені, чи потрібна операція, почніть з консультації. Ми допоможемо відокремити ситуації, де достатньо спостереження або песарія, від випадків, де краще не затягувати з хірургічною корекцією.
Акушер-гінеколог вищої категорії, онкогінеколог, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, медичний директор
Закінчив Дніпропетровську державну медичну академію, магістратура за спеціальністю з відзнакою.
З 2006 року - кандидат медичних наук. Тема дисертації: «Прогнозування і профілактика плацентарної недостатності у вагітних з антифосфоліпідним синдромом, пов'язаним з урогенітальною інфекцією»
У 2013 році захистив докторську дисертацію на тему «Лейоміома матки: нові підходи до застосування органозберігаючих технологій в лікуванні».
У 2016 році отримав Європейський диплом "Minimally invasive surgeon"
У 2017 році отримав вчене звання "професор"
В 2021 році отримав звання "Заслужений лікар України"
В 2023 році отримав додаткову спеціалізацію - онкогінекологія
З 2025 року — завідувач кафедри акушерства та гінекології Дніпровського державного медичного університету.
Учасник численних конгресів і конференцій, майстер-класів в різних куточках планети. Навчався в клініках США, Західної та Східної Європи.
Регулярно проводить показові операції, майстер-класи, лекції та доповіді для лікарів на різні теми акушерства і гінекології.
Лікар акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики, доктор філософії (PhD)
У 2017 році закінчив Дніпропетровську державну медичну академію.
2017–2019 рр. – навчання у клінічній ординатурі за спеціальністю «Акушерство і гінекологія».
2018 р. – пройшов курс «Основи гістероскопії та лапароскопії в гінекології» («Ендофорс», м. Київ).
З 2019 року – лікар акушер-гінеколог відділення екстреної медичної допомоги ДОКЛ ім. І.І. Мечникова.
2019–2024 рр. – навчання в очній аспірантурі Дніпропетровської медичної академії під керівництвом професора М.В. Медведєва. Тема дисертаційного дослідження: «Алгоритм лікування ендометріоїдних кіст яєчників у жінок з безпліддям».
2022–2025 рр. – лікар акушер-гінеколог у КНП «МКЛ №16» Дніпровської міської ради.
2024 р. – спеціалізація з ультразвукової діагностики у Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті.
2024 р. – захист дисертаційної роботи та присвоєння наукового ступеня доктора філософії (PhD).
З 2025 по даний момент лікар Клініки доктора Медведева
